Лукаш Олена Леонідівна: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування |
Немає опису редагування |
||
Рядок 47:
[[Список міністрів Кабінету Міністрів України|Міністр Кабінету Міністрів України]] (2012–2013).
== Освіта та кар'єра ==
У 1977-1995 роках проживала в місті Сєвєродонецьку Луганської області.
У 1995 закінчила Сєвєродонецьке вище професійне училище № 92 за спеціальністю "контролер-касир [2]". Закінчила музичну школу № 2.
У 2000 році закінчила Академію праці і соціальних відносин при Федерації профспілок України (Київ) за спеціальністю «Правознавство» [3].
З 2000 по 2005 рік займалася юридичної та викладацькою діяльністю:
травень 2000 - серпень 2001 - юрист ТОВ «Агентство" Іменем Закону "»;
26 квітня 2001 - отримання свідоцтва на право заняття адвокатською діяльністю (кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури Київської області);
вересень 2001 - грудень 2003 - директор ТОВ «Агентство" Іменем Закону ";
березень 2004 - червень 2005 - старший викладач кафедри цивільних та кримінально-правових дисциплін Української Академії зовнішньої торгівлі;
червень 2005 - Листопад 2005 - юрист ТОВ «Юридичне агентство" Лібера "».
Під час Помаранчевої революції в листопаді-грудні 2004 року Олена Лукаш представляла у Верховному Суді України інтереси кандидата в Президенти Віктора Януковича. Це був резонансний судовий процес у справі "Віктор Ющенко проти Центрвиборчкому" (про визнання сфальсифікованими результати другого туру голосування на виборах Президента України).
Була адвокатом Віктора Тихонова, колишнього голови Луганської облради, в "справі про сепаратизм". У цій справі в числі підозрюваних проходив також екс-губернатор Харківської області Євген Кушнарьов. Підзахисним адвоката Олени Лукаш був регіонал Борис Колесніков, який потрапив під слідство за підозрою у вимаганні.
Навесні 2007 року відстоювала інтереси правлячої коаліції в якості уповноваженого представника Кабміну в Конституційному Суді (в справі про розгляд конституційності указу Президента Ющенка, який достроково припиняв повноваження парламенту V скликання).
30 червня 2005 року обрана членом правління Всеукраїнської громадської організації «Союз молоді регіонів України».
26 березні 2006 року обраний народним депутатом України за списками Партії регіонів (№ 26) на парламентських виборах [2].
Після призначення на посаду першого заступника міністра Кабінету міністрів України - начальника Управління правового забезпечення Секретаріату Кабінету міністрів України з 10 листопада 2006 року, склала повноваження народного депутата [4].
В даній посаді пропрацювала до 8 листопада 2007 року
30 вересня 2007 року обрана народним депутатом України за списками Партії регіонів (№ 27) на дострокових парламентських виборах. Займала посаду секретаря парламентського Комітету з питань правової політики [5].
4 березня 2010 року, після обрання Президентом України Віктора Януковича, стала першим заступником Глави Адміністрації Президента України - Представником Президента України в Конституційному суді України [6]. Представляла інтереси Президента під час розгляду Конституційним Судом України Справи про додержання процедури внесення змін до Конституції України ЗУ "Про внесення змін до Конституції" від 8 грудня 2004 р року № 2222 - IV [7].
5 квітня 2011 стала Радником Президента України - Представником Президента України у Конституційному Суді України [8] [9].
24 грудня 2012 року звільнена від обов'язків Радника Президента України [10] та призначена міністром Кабінету Міністрів України [11].
29 грудня 2012 року призначена представником Президента України в Конституційному суді України [12].
4 липня 2013 року звільнена з посади Міністра Кабінету Міністрів України і призначена Міністром юстиції України [13] [14].
У січні - лютому 2014 року період масових протестів О.Лукаш входила до Робочої групи з врегулювання політичної кризи в Україні. В ході переговорів з лідерами опозиційних парламентських фракцій вироблялися шляху мирного виходу з ситуації, що склалася в країні [15].
26 січня 2014 року учасники протесту захопили будівлю Міністерства юстиції України на вул. Городецького, 13 [16]. Про те, що відбувалося під час захоплення Мін'юсту - розповідь О.Лукаш [17].
22 січня 2014 року уряд України з голосу представників МВС прийняло акти, пов'язані із застосуванням спецзасобів для придушення протиправних дій. Акти були прийняті в порушення регламенту та без попередньої експертної оцінки ряду міністерств, в тому числі і очолюваного мною Міністерства юстиції України. О.Лукаш за ці акти не голосувала [18].
У січні 2014 року в ЗМІ поширили брехливу інформацію, що О. Лукаш своїм підписом легалізувала застосування додаткових спецзасобів проти протестуючих. Акти надійшли до Мін'юсту після їх прийняття і Мін'юст надав свої негативні застереження щодо цих рішень Кабміну, вказавши на порушення регламенту і на невідповідність Конвенції про захист прав людини і основних свобод, а також практикою Європейського суду з прав людини. Ці висновки Мін'юсту стали основою рішень суду щодо скасування цих актів. №826 / 4299/14 від 12 травня 2014 г. [19]
№826 / 910/14 від 02 квітня 2014 р [20].
З 28 січня 2014 року в зв'язку з відставкою Прем'єр-міністра України Миколи Азарова була в.о. Міністра юстиції України.
27 лютого 2014 року відправлено у відставку з поста Міністра юстиції України у зв'язку із затвердженням нового складу Кабінету Міністрів України.
7 березня 2014 року було звільнено з посади представника Президента України в Конституційному суді України [21].
З березня 2014 р зараз О.Лукаш з України не виїжджала [22].
== Сім'я ==
| |||