Смолич Юрій Корнійович: відмінності між версіями

| Дата смерті = 26.8.1976

| Місце смерті = м. [[Київ]]

| Національність = [[українець]]

| Мова творів = [[українська]], російська

До найкращих творів Смолича другої половини 30-х років належить автобіографічна трилогія «Наші тайни» (1936), «Дитинство» (1937), і «Вісімнадцятилітні» (1938).

 

 

[[Файл:МД Смолич.jpg|міні|200пкс|''[[Меморіальна дошка]] на будинку в Києві, де проживав Смолич Ю. К.'']]

У 1990-тих роках підтвердилися чутки про таємну співпрацю Юрія Смолича з органами НКВД-МГБ-КГБ.<ref>''В'ячеслав Попик''. Під софітами ВЧК-ДПУ-НКВС-КДБ//Дніпро.&nbsp;— 1995.&nbsp;— №&nbsp;9-10.&nbsp;— С. 26.</ref> Зокрема, Смолич регулярно доносив на свого колегу Олександра Довженка у 1930-тих роках, при чому ці доноси були виконані на високому мистецькому рівні, так що нині слугують вагомим літературознавчим джерелом.<ref>''Микола Куценко''. Я і Романтика. Розпуття Олександра Довженка. Збірник «Довженко без гриму». Видавництво «Комора».&nbsp;— Київ, 2014.&nbsp;— С. 29. </ref>

 

 

{{text|Ідейно-художній задум п'єси сам Довженко визначає так: Куркуль - перевернена вже сторінка нашої історії. Але він не просто абстрактний «ворог», а також наш народ. І в куркулеві було могутнє і красиве - його перемогло могутнє і красиве бідняка: перемогла і знищила не «програма», а народна воля, могутність народу...}}

 

 

== Бібліографія ==

* 1943&nbsp;— Бої за фронтом

* 1943&nbsp;— Мирні люди

* 1951&nbsp;— Цвіт яблуні

 

 

== Фільмографія і екранізації ==

 

== Література ==