Відкрити головне меню

Зміни

додана шаблон-картка
{{Музикант
[[Файл:Ревуцький Лев.jpg|міні|250пкс|Лев Ревуцький]]
| Ім'я = Лев Миколайович Ревуцький
'''Реву́цький Лев (Левко́) Микола́йович''' ({{н.}} {{ДН|20|2|1889|8}}, [[Іржавець (Ічнянський район)|Іржавець]] — {{†}} {{ДС|30|3|1977}}, [[Київ]]) — [[Україна|український]] [[композитор]], [[педагог]], [[музика|музичний]] і [[громадський діяч]]. Доктор [[мистецтвознавство|мистецтвознавства]] ([[1941]]), [[академік]] [[АН УРСР]] ([[1957]]), [[заслужений діяч мистецтв УРСР]] ([[1941]]), [[народний артист СРСР]] ([[1944]]), [[Герой Соціалістичної Праці]] ([[1969]]), лауреат [[Державна премія СРСР|Державної премії СРСР]] (1941), [[Шевченківська премія|Державної премії УРСР ім. Т. Г. Шевченка]] ([[1966]]).
| Оригінал_імені =
| Зображення = Ревуцький Лев.jpg
| Опис_зображення =
| Розмір_зображення =
| Повне_ім'я =
| Дата народження = 20.2.1889 (8)
| Місце народження = с. [[Іржавець (Ічнянський район)|Іржавець]], [[Прилуцький повіт]], [[Полтавська губернія]], [[Російська імперія]]
| Дата смерті = 30.3.1977
| Місце смерті = [[Київ]], [[Українська РСР]], [[СРСР]]
| Роки =
| Країна =
| Національність =
| Освіта =
| Професія = композитор, музичний педагог
| Працював у операх =
| Співацький голос =
| Інструмент =
| Жанр =
| Псевдонім =
| Колектив =
| Гурт =
| Співпраця =
| Нагороди = {{Медаль Серп і Молот|1969}}
{{{!}}
{{!}} {{Орден Леніна|1949}} {{!!}} {{Орден Леніна|1953}} {{!!}} {{Орден Леніна|1967}} {{!!}} {{Орден Леніна|1969}}
{{!}}-
{{!}} {{Орден Трудового Червоного Прапора|1938}} {{!!}} {{Орден Трудового Червоного Прапора|1948}} {{!!}} {{Орден Трудового Червоного Прапора|1951}} {{!!}} {{Орден Трудового Червоного Прапора|1960}}
{{!}}-
{{!}} {{Медаль за доблесну працю в Великій Вітчизняній Війні 1941-1945рр.}}
{{!}}}
| Премії = {{Сталінська премія|1941}} {{Премія Тараса Шевченка|1966}}
| Звання = {{Народний артист СРСР|1944}} {{Народний артист УРСР|1942}}
| Лейбл =
| Сайт =
}}
'''Реву́цький Лев (Левко́) Микола́йович''' ({{н.}} {{ДН|20|2|1889|8}}, [[Іржавець (Ічнянський район)|Іржавець]] — {{†}}  {{ДС|30|3|1977}}, [[Київ]]) — [[Україна|український]] [[композитор]], [[педагог]], [[музика|музичний]] і [[громадський діяч]]. Доктор [[мистецтвознавство|мистецтвознавства]] ([[1941]]), [[академік]] [[АН УРСР]] ([[1957]]), [[заслужений діяч мистецтв УРСР]] ([[1941]]), [[народний артист СРСР]] ([[1944]]), [[Герой Соціалістичної Праці]] ([[1969]]), лауреат [[Державна премія СРСР|Державної премії СРСР]] (1941), [[Шевченківська премія|Державної премії УРСР ім. Т. Г. Шевченка]] ([[1966]]).
 
== Життєпис ==
=== Батьки ===
[[Файл:Олександра та Микола Ревуцькі.jpg|260пкс|міні|Олександра Дмитрівна та Микола Гаврилович Ревуцькі, [[1905]] рік, фото Л. Ревуцького]]
Батько — Микола Гаврилович мав непоганого баса та інколи співав дещо з репертуару для цього голосу та грав на скрипці під акомпанемент дружини; мати — Олександра Дмитрівна (дівоче прізвище Каневська) ([[1844]], Київ — [[1906]]) — до заміжжя шкільний вчитель в селі [[Іржавець (Ічнянський район)|Іржавець]], [[фольклорист]]. Вільно володіла французькою та німецькою мовами, набула музичну освіту в пансіоні для панночок села Римарівців Гадяцького повіту в німецького вчителя Блюмеля. Грала на фортепіано (виконувала твори [[Фредерік Шопен|Шопена]], сонати [[Людвіг ван Бетховен|Бетховена]]), збирала місцевий пісенний [[фольклор]]. У [[1880]] році взяла шлюб із Миколою Гавриловичем Ревуцьким. Листувалася з [[Лев Миколайович Толстой|Л. Толстим]] щодо організації навчання у сільській школі. Ці матеріали в [[1930]]  р. передано Дмитром Миколайовичем Ревуцьким до музею «[[Ясна Поляна (Тульська область)|Ясная Поляна]]». Коли Лев Толстой був у [[Бахмач]]і в маєтку художника [[Микола Миколайович Ґе|Миколи Ґе]], відбулося їхнє особисте знайомство.
 
Дід, материн батько, Дмитро Кіндратович Канєвський, військовий, вийшов у відставку в чині штаб-ротмістра Харківського уланського полку, оселився в Іржавці.
1903 року був зарахований до [[Гімназія Готліба Валькера|київської приватної гімназії Готліба Валькера]] та, одночасно, до музичної школи [[Тутковський Микола Аполлонович|Миколи Тутковського]]. Там він навчається грі на фортепіано у [[Лисенко Микола Віталійович|М. Лисенка]]. Закінчив [[Музично-драматична школа М. Лисенка|Музично-драматичну школу Миколи Лисенка]].<ref>[http://history.org.ua/?termin=Muzychno_dramatychna Музично-драматична школа М. Лисенка]history.org.ua</ref> З 1907 студіював право в [[Київський університет|Київському університеті]]. З того часу походять його перші твори для фортепіано: соната, прелюдії, вальси і концерт для фортепіано з оркестром.
 
У 1913–19161913—1916 роках вчився композиції у [[Київська консерваторія|Київській консерваторії]] в класі композиції [[Гліер|Р. Ґліера]] та класі фортепіано у С. &nbsp;Короткевича і [[Ходоровський Григорій Костянтинович|Г. &nbsp;Ходоровського]]. 1916 року Ревуцький паралельно закінчує консерваторію та Київський університет (факультет права).
 
Лев Миколайович, хоч здобув освіту в духовній семінарії, священиком не працював: був сільським учителем. За дорученням земства проводив постійні спостереження на метеорологічному пункті, систематично готував різні діаграми й статистичні дані.
==== Довоєнні роки ====
[[Файл:Ревуцький Л.jpg|right|280px|міні|Лев Ревуцький з дружиною Софією, [[1916]]&nbsp;р.]]
У 1916–19181916—1918 роках перебував в армії, у 1919–19241919—1924 роках викладав у школі і керував сільськими хорами в Іржавці і Прилуках. В цей період була написана кантата «Хустина». З 1924 року у Києві, викладач Музично-драматичного інституту імені М. Лисенка, з 1934 року&nbsp;— [[Київська консерваторія|Київській консерваторії]], з 1935 року&nbsp;— професор.
 
Гостро критикований за фортепіанний концерт (1934), Ревуцький обмежив свою композиторську творчість, зосередившись майже винятково на професорській діяльності, редагуванні раніше написаних творів та громадській діяльності у [[Спілка композиторів України|Спілці композиторів України]]. Він&nbsp;— член оргбюро СРКУ (1932–19391932—1939), оргкомітету СК СРСР (1939–19481939—1948), голова правління СКУ (1944–19481944—1948).
 
==== Повоєнні роки ====
* чотири укр. нар. пісні&nbsp;— «Червона ружа», «Їхав козак» (1928), «Та ой крикнули журавлі», «Чуєш, брате мій» (1959) та ін.;
'''для симфонічного оркестру'''
* Симфонія №&nbsp;1, ч.1-а і 3-я (1916–19201916—1920, 2-а ред. 1-ї ч., 1957),
* Симфонія №&nbsp;2 (1927, 2-а ред. 1940),
* Козачок (1936),
 
'''обробки народних пісень''' (понад 120), зокрема:
* цикли для голосу і фортепіано&nbsp;— «Козацькі пісні» (1925), «Галицькі пісні» (1926), «Пісні для низькою голосу» (1925–19271925—1927), «Пісні для середнього голосу»(1925–19431925—1943), «Пісні для високого голосу» (1925–19471925—1947);
* для мішаного хору&nbsp;— «На кладочці умивалася», «Дід іде», «Їхав стрілець на війноньку», «Єврейські народні пісні» (1934), «Балкарські нар. пісні» (1934) та ін.;
* збірки обробок українських народних пісень для дітей «Сонечко» (1925); пісні&nbsp;— «Із-за гір та з-за високих» (сл. М. Рильського) та ін.;
* ''Лісецький С.'' Л.&nbsp;М.&nbsp;Ревуцький.&nbsp;— {{К.}}, 1989.
* {{Муха}}.
* Некрополь на Байковій горі: літературно-публіцистичне видання / [[Жадько Віктор Олексійович|В. Жадько]].&nbsp;— {{К.}}: Фенікс, 2008.&nbsp;— С. 121–124121—124, 168, 169, 268.&nbsp;— {{s|ISBN 978-966-8567-13-1.}}
* ''Поставна А.'' Становлення творчого методу Л. Ревуцького.&nbsp;— {{К.}}, 1978.
* ''[[Ревуцький Дмитро Миколайович|Ревуцький Д. М.]]'' Микола Лисенко. Повернення першоджерел / вступ. ст., упор. текстів, іл. матеріал, ан. покажч. [[Кузик Валентина Володимирівна|В.&nbsp;В.&nbsp;Кузик]].&nbsp;— {{К.}}: Муз. Україна, 2003.&nbsp;— С. 13, 15.
* Український некрополь: історичний науковий довідник / [[Жадько Віктор Олексійович|В. Жадько]].&nbsp;— {{К.}}: СПД Жадько В. О., 2005.&nbsp;— С. 274.&nbsp;— {{s|ISBN 966-8567-01-3.}}
* Черкащина: універсальна енциклопедія / [[Жадько Віктор Олексійович|В. Жадько]]; ред. О. Лук'янчук.&nbsp;— {{К.}}: Експрес-Поліграф, 2010.&nbsp;— С. 742–743742—743.&nbsp;— {{s|ISBN 978-966-8567-14-8.}}
* ''Шеффер Т.'' Л.&nbsp;М.&nbsp;Ревуцький.&nbsp;— {{К.}}, 1958.