Мокляки (Звягельський район): відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
внесення історичної інформації
внесено географічну і історичну інформацію
Рядок 36:
}}
'''Мокляки́''' — [[село]] в [[Україна|Україні]], в [[Ємільчинський район|Ємільчинському районі]] [[Житомирська область|Житомирської області]]. Населення становить 433 осіб. Засноване наприкінці XVIII століття. В селі зберігся православний храм другої половини XIX ст. і вітряний млин початку ХХ ст. разом з технологічним обладнанням.
 
== Географія ==
 
Територія, на якій розташоване село знаходиться в межах Поліської низовини. У водоймах водиться плитка , окунь, пічкур та інші види риби. Середня висота над рівнем моря 214 м. Клімат помірно континентальний. За останні 10 років літо сухе, а зима мягка.
 
Село межує на півночі з Кам`яногіркою, на сході з Аполлонівкою, на південному сході з Красногіркою, на півдні з Нараївкою, на південному заході з Хутір-Мокляки, на північному заході з смт Ємільчине.
 
== Історія ==
Засноване наприкінці XVIII століття. В селі зберігся православний храм другої половини XIX ст. і вітряний млин початку ХХ ст. разом з технологічним обладнанням.
 
На карті боліт Полісся від 1650 року Даніеля Цвікера Моклякі позначені як Moklaki (пол.) [1]
Рядок 44 ⟶ 53:
З 1830 по 1917 рр. село відносилося до Емільчинського ключа, власником якого був великий землевласник російський граф Уваров Аполлон Іванович і його родина. [3]
 
До жовтневого перевороту в Петрограді 1917 року жителі села вільно здійснювали свої релігійні обряди в різних культових закладах. Православні у власній церкві, римо-католики в костьолі Воздвиження Святого Христа м. Новоград-Волинськ, а євреї в синигогісинагогі м. Новоград-Волинськ. [4]
 
Село Мокляки у 1932–1933 рр. входило до складу Мокляківської сільради Ємільчинського району Київської області. За даними сільради, у 1932–1933 рр. загинуло 9 чол., на сьогодні встановлено імена 6 чол. Мартич Ганна Іванівна, Мельник Григорій, Омельченко Опанас та його  двоє дітей, Чиж Василь Охрімович [5]
 
В період загострення комуно-сталінських репресій проти українського народу в 192030-1940і роки минулого століття рр. каральними органами НКВС безпідставно було заарештовано та позбавлено волі на різні терміни 10 мешканців села, з яких 6 чол. розстріляно. Нині всі постраждалі від тоталітарного режиму реабілітовані. Їхніі їхні імена відом: Авраменко Федір Тимофійович, Андріюк Костянтин Якович, Василевський Петро Войцехович, Дейнека Сергій Олексійович, Дейнеко Трохим Романович, Кузик Омелян Іванович, Остапчук іванГригорович, Остапчук Іван Кирилович, Сокирко Василь Андрійович, Сокирко Пилип Андрійович. [6]
# Авраменко Федір тимофійович 1896 р.н.
# Андріюк Костянтин Якович 1873 р.н.
# Василевський Петро Войцехович 1893 р.н.
# Дейнека Сергій Олексійович 1906 р.н.
# Дейнеко Трохим Романович 1876 р.н.
# Кузик Омелян Іванович 1873 р.н.
# Остапчук іванГригорович 1897 р.н.
# Остапчук Іван Кирилович 1925 р.н.
# Сокирко Василь Андрійович 1890 р.н.
# Сокирко Пилип Андрійович 1890 р.н.
 
== Джерела: ==
# Карта боліт Полісся від 1650 року Даніеля Цвікера (Daniel Zwicker Mapa bagien Polesia 1650 r.)
# Список населених  місць Волинської   губернії --  Житомир: Волинська губернська типографія,  1906 р– 219 с.
# ДАЖО, фонд 146 опис1 справа 6108
# ДАЖО, фонд 1,67,178
# Національна книга пам'яті жертв Голодомору 1932—1933 років в Україні. Житомирська область – Житомир: Полісся, 2008. – 1116 с. -  ISNB 978 – 655 – 361 - 7
# Науково-документальна серія книг «Реабілітовані історією» Житомирська область. -  книгиЖитомир: 2,3,4,5Полісся -  ISBN Житомир966 – 655 – 220 - 5 «Полісся»
 
== Символіка ==