Вікіпедія

Пам'ятник Тарасові Шевченку (Київ): відмінності між версіями

Інтерактивний перегляд історії
(Переглянути усі неперевірені зміни)
[перевірена версія][перевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
Скасування редагування № 17033975 користувача Ϣ (обговорення)
Мітка: УВАГА! Прибирання службового шаблону
м оформлення
Рядок 2:
| назва = Пам'ятник Тарасові Шевченку у Києві
| місцева_назва =
| зображення = Пам'ятникNo ТарасуFreedom Шевченкуof вPanorama Києвіin Ukraine (square).jpgsvg
| зображення_розмір = 250пкс
| зображення_підпис = Пам'ятник Тарасові Шевченку
Рядок 23:
| веб-сторінка =
}}
[[Файл:Пам'ятник Тарасу Шевченку в Києві.jpg|міні|праворуч]]
 
'''Пам'ятник Тарасові Шевченку у Києві''' — пам'ятник видатному [[Україна|українському]] [[Поет|поету]] і [[Художник|художнику]] [[Шевченко Тарас Григорович|Тарасові Шевченку]] у [[Київ|Києві]], що знаходиться у [[Парк Шевченка (Київ)|парку Шевченка]], навпроти [[Червоний корпус КНУ|Червоного корпусу]] [[Київський національний університет імені Тараса Шевченка|Київського університету]]. Встановлений у [[1939]] році з нагоди 125-річчя з дня народження поета. Є одним із символів сучасного Києва.
 
Рядок 30:
Встановленню пам'ятника Тарасові Шевченку у Києві у 1939 році передували п'ять невдалих спроб за часів [[Російська імперія|Російської імперії]] та [[Українська революція 1917-1921|Української революції]].
 
Ще у [[1904]] році з ініціативи [[Золотоноша|Золотоніського]] земського зібрання на [[Полтавщина|Полтавщині]] було створено комітет при [[Київська міська дума|Київській міській думі]], який мав розглядати питання про встановлення у Києві пам'ятника Кобзареві. Того ж року на Полтавщині розпочався збір коштів, а наприкінці [[1906]] року, зі згоди центральної російської влади, було створено «Комітет по збудуванню пам'ятника Т.&nbsp;Г.&nbsp;Шевченкові у Києві», який згодом було реорганізовано в Об'єднаний Комітет.<ref name="ck">[http://pres-centr.ck.ua/print/news-4638.html Пам'ятник, якому не судилося бути]</ref> До складу Комітету увійшло чимало відомих діячів [[Українська культура|української культури]] та [[Меценат|меценатів]], зокрема [[Коцюбинський Михайло Михайлович|Михайло Коцюбинський]], [[Лисенко Микола Віталійович|Микола Лисенко]], [[Грінченко Борис Дмитрович|Борис Грінченко]], [[Рєпін Ілля Юхимович|Ілля Рєпін]], [[Чикаленко Євген Харламович|Євген Чикаленко]], [[Терещенки (рід)|родина Терещенків]]. <ref name="kreschatic"/> Кампанія за встановлення пам'ятника відразу набула загальнонаціонального характеру&nbsp;— кошти збирала уся [[Україна]]. <ref name="kreschatic"/>
 
Місцем для пам'ятника, за пропозицією Комітету, було обрано сквер навпроти [[Перше реальне училище (Київ)|реального училища]] на [[Михайлівська площа (Київ)|Михайлівській площі]], а часом відкриття&nbsp;— 50-ту річницю з дня смерті поета ([[1911]] рік), або 100-ту з дня його народження ([[1914]] рік). <ref name="encik">Київ. Історична енциклопедія. З найдавніших часів до 1917 року</ref> Серед відомих людей, що привітали цю пропозицію був французький славіст [[Буає Поль-Жан]], який також дав внесок на спорудження монументу<ref>Буає Поль-Жан // {{ШС}}</ref>.
 
Зрештою, у травні [[1909]] року Київська міська дума, під враженням від [[Революція 1905—1907|революційних подій 1905 року]], <ref name="kreschatic"/> дала офіційний дозвіл на спорудження пам'ятника. <ref name="int">[http://www.interesniy.kiev.ua/old/architecture/monuments/26384/taras Интересный Киев: Бронзовый Тарас]</ref>
 
=== Конкурси ===
Рядок 46:
На черговий, третій тур конкурсу було прислано 37 проектів, і журі під головуванням [[Лизогуб Андрій|Андрія Лизогуба]], не дійшовши згоди, висловилося за оголошення іменного конкурсу. Один із членів Комітету, відомий український меценат [[Чикаленко Євген Харламович|Євген Чикаленко]], критикував колег за те, що, визначивши новий конкурс, вони не поставили умови, щоб Шевченко був обов'язково в [[Український національний одяг|національному вбранні]]. Чикаленко заявляв:
 
: ''«Не хотять люди зрозуміти, що Шевченко, як народній поет, повинен звертати увагу прохожого народу перше всього народнім убранням, шапкою і кожухом, в якім Шевченко сам любив фотографуватись і в яких уже звик бачити його народ».'' <ref name="ck"/>
 
=== Протидія офіційної влади ===
 
Свідки подій навколо спроб встановлення пам'ятника Шевченку у [[Київ|Києві]], зокрема Євген Чикаленко, згодом у своїх спогадах нерідко відмічали постійну поспішність з якою проходила робота Об'єднаного Комітету. Більшість його членів пояснювала таку поспішність постійними побоюваннями того, що встановлення монумента можуть заборонити. <ref name="ck"/> Хоча офіційний дозвіл на спорудження пам'ятника й було отримано, та офіційна влада всіляким чином чинила протидію діяльності Комітету з перших днів його існування.
 
Зокрема вже під час першого конкурсу голова [[Київський клуб російських націоналістів|Київського клубу російських націоналістів]] [[Савенко Анатолій Іванович|Савенко]] вмістив у [[Киевлянин (газета)|газеті «Киевлянин»]] донос на українських діячів, нібито вони ''«під плащиками побудови пам'ятника Шевченку проводять [[Політика|політичну]] демонстрацію»''. <ref name="kreschatic">[http://www.kreschatic.kiev.ua/ua/2044/art/4175.html "«Хрещатик"»: Бронзовий Кобзар поступився місцем княгині Ользі й зайняв п'єдестал імператора Миколи І]</ref>
 
Згодом, на момент початку другого конкурсу, опікун Київського навчального округу звернувся до тодішнього [[Генерал-губернатор|генерал-губернатора]] [[Трепов Федір Федорович (молодший)|Трепова]] із листом, де висловив сумнів у доцільності спорудження пам'ятника українському поету поблизу «[[Російська імперія|російського]] урядового навчального закладу». Натомість чиновник висловив побажання встановити на цьому місці монумент «одному з діячів російської історії». <ref>[http://www.golosiyiv.com.ua/city.php?id=271 "«Голосіїв-Інформ"»: «Історичний шлях» Києва. Як споруджували пам'ятники та що з того вийшло]</ref> Ідею швидко підхопили проросійські [[Громадська організація|громадські організації]], а клуб російських націоналістів безпосередньо запропонував встановити [[Пам'ятник княгині Ользі (Київ)|пам'ятник княгині Ользі]]. Незабаром дозвіл дала і [[Київська міська дума]], оголосивши, що на Михайлівській площі буде пам'ятник княгині. Натомість місце для пам'ятника Тарасу Шевченку постановили відвести на [[Караваєвська площа|Караваєвській площі]]. <ref name="ck"/>
 
Такі дії Думи викликали хвилю нерозуміння та обурення у середовищі української громади міста, <ref name="ck"/> оскільки, по-перше, Караваєвська площа на той час була неохайним та захаращеним закутком у центрі міста, <ref name="kreschatic"/> а, по-друге, розміщувалася у (на той час) [[Євреї|єврейському]] кварталі. <ref name="ck"/> Та відповідь міської влади була лаконічною: за висловом тодішнього [[Київський міський голова|Київського міського голови]] [[Дьяков Іполит Миколайович|Іполита Дьякова]], ''«Кавалер (Тарас Шевченко) мав поступитися місцем Дамі (княгині Ользі)»''.
 
[[Файл:Lva Tolstogo old.jpg|thumb|right|450px|[[Караваєвська площа]] на початку [[20 століття|ХХ]] ст.]]
Рядок 62:
==== Дискусія щодо місця ====
 
У відповідь, Об'єднаний Комітет відхилив нову пропозицію Думи як неприйнятну. Серед членів Комітету розгорілися палкі дискусії щодо можливого місця розміщення пам'ятника Кобзарю. Суперечки тривали на сторінках періодичних видань, на з'їздах і творчих вечорах. При цьому кожен вихваляв своє місце, не бажаючи слухати аргументи іншого. <ref name="ck"/> Розглядалися зокрема такі варіанти розміщення: [[Золотоворітський сквер]], площа перед [[Національна опера України імені Тараса Шевченка|Оперним театром]], ріг [[Вулиця Пушкінська (Київ)|вулиці Пушкінської]] та [[Бібіковський бульвар|Бібіковського бульвару]], [[Бессарабська площа]], територія перед нинішнім [[Національний художній музей України|Національним художнім музеєм]]. <ref name="int"/>
 
Зрештою Комітет схвалив два варіанти&nbsp;— основний (на [[Петрівська алея (Київ)|Петрівській алеї]], за [[Парковий міст|так званим «Чортовим містком»]]) та запасний (на [[Володимирська гірка|Володимирській гірці]], навпроти [[Олександрівський костел (Київ)|Олександрівського костелу]]). <ref name="int"/>
 
Місце на Петрівській алеї було обране через близькість до [[Дніпро|Дніпра]] та Дніпрових круч, що, у свою чергу, перегукувалося із творчістю поета. <ref name="ck"/> Та дискусії щодо алеї тривали недовго, оскільки ці території були [[Зсув ґрунту|зсувонебезпечними]]. Зважаючи на можливі зсуви [[Ґрунт|ґрунту]] пам'ятнику знадобився би глибокий [[фундамент]], а це збільшило би витрати на будівництво. Незважаючи на виділення 150 [[Рубль|рублів]] на обстеження стану ґрунту у місцевості та складення [[Кошторис|кошторису]] фундаменту, Комітет, зрештою, ухвалив вважати це місце непридатним. <ref name="int"/> Натомість, після чергових суперечок, десятьма голосами проти двох <ref name="ck"/> було вирішено погодитися на пропозицію міської думи і визнати Караваєвську площу за місце для пам'ятника.
 
=== Четвертий конкурс ===
Рядок 72:
[[20 травня]] [[1913]] року було оголошено четвертий тур конкурсу. Комітет постановив замовити проект [[Скульптор|скульпторам]] [[Шервуд Леонід Володимирович|Леоніду Шервуду]], [[Волнухін Сергій Михайлович|Сергію Волнухіну]], [[Андреєв Микола Андрійович|Миколі Андреєву]], Михайлові Гаврилкові, [[Антоніо Шіортіно]] за платню 1000 рублів кожному з умовою, щоб проекти було прислано до міської управи [[1 лютого]] [[1914]] року. Розглянувши проекти названих скульпторів, журі під головуванням Андрія Лизогуба постановило після деяких змін ухвалити проект російського скульптора Леоніда Шервуда.
 
Проте Комітет знехтував рішенням журі і оголосив переможцем [[Італійці|італійця]] Антоніо Шіортіно, проект якого згодом зазнав нищівної критики, і до того ж не був затверджений [[Петербурзька академія мистецтв|Імператорською академією мистецтв]]. <ref name="encik"/> Тим не менш, скульпторові доручили виконати усі деталі пам'ятника з темної [[Бронза|бронзи]], а постамент&nbsp;— із сірого апеннінського [[граніт]]а. За півтора року монумент мав бути закінчений у [[Рим]]і та перевезений до [[Київ|Києва]]. Але незабаром розпочалася [[Перша світова війна|війна]], [[українці]] знову відчули репресії, Об'єднаний Комітет перестав існувати, а про зведення пам'ятника вже не могло бути і мови. <ref name="kreschatic"/>
 
[[Файл:Shevchenko Kyiv 1919.jpg|thumb|250px|Фанерний пам'ятник Шевченку у Києві у 1919 році]]
 
Сумна доля спіткала і кошти, зібрані на встановлення пам'ятника: їх було конфісковано та витрачено на інші справи. <ref name="ck"/>
 
== Часи української революції 1917-19211917—1921 ==
 
За доби [[Українська революція 1917-1921|Української революції 1917-19211917—1921]] [[Українська Народна Республіка|українська влада]] так і не спромоглася встановити у Києві пам'ятник Тарасові Шевченку. Натомість це у [[1919]] році, незадовго після [[Взяття Києва Червоною Армією 1919|повторного взяття Києва]], зробили [[більшовики]].
 
Київський пам'ятник Шевченку зразка 1919 року було виготовлено з [[Фанера|фанери]] у формі бюсту (скульптор [[Кратко Бернард Михайлович|Б. &nbsp;М. &nbsp;Кратко]]). Причому встановлено його було на [[Михайлівська площа (Київ)|Михайлівській площі]] замість [[Пам'ятник княгині Ользі (Київ)|фігури княгині Ольги]], яку перед цим скинули і знищили. Таким чином більшовики «помстилися» княгині за те, що вона «зайняла» місце поета. <ref name="int"/> Щодо бокових постатей [[Андрій Первозванний|Андрія Первозванного]] та просвітників [[Кирило і Мефодій|Кирила і Мефодія]], то їх було сховано під дерев'яними кубами.
 
Та простояв пам'ятник Тарасові Шевченку зовсім недовго і вже незабаром був скинутий чи то [[Біла армія|білогвардійцями]] [[Денікін Антон Іванович|Денікіна]], чи то [[Польща|польськими]] військами.
Рядок 88:
== Радянські часи ==
Остаточно встановити повноцінний пам'ятник Тарасові Шевченку у Києві вдалося вже за [[УРСР|радянських часів]]. Монумент було відкрито [[6 березня]] [[1939]] року у парку навпроти [[Київський національний університет імені Тараса Шевченка|Київського університету]], на місці колишнього [[Пам'ятник Миколі І (Київ)|пам'ятника Миколі І]]. Відкриття було приурочене до 125-річчя з дня народження Кобзаря. З цієї ж нагоди університету та парку було присвоєне ім'я великого українця.
[[Бронза|Бронзову]] постать поета висотою 6,45 метрів було відлито за моделлю скульптора [[Манізер Матвій Генріхович|Матвія Манізера]] на Ленінградському заводі художнього литва та встановлено на п'єдестал з червоного [[Граніт|граніту]] заввишки 7,3 метри, спорудженого за проектом [[Архітектор|архітектора]] [[Левінсон Євген Адольфович|Євгена Левінсона]]. <ref name="encik2">Київ. Історична енциклопедія. 1917—2000&nbsp;рр.</ref>
 
На п'єдесталі міститься напис: ''«[[Шевченко Тарас Григорович|Т.&nbsp;Г.&nbsp;Шевченко]]. [[1814]]—[[1861]]»'', а під ним викарбувано слова поета із «Заповіту»:
Рядок 100:
[[Файл:1,000,000 Karbovantsiv (1995 obverse).jpg|thumb|right|300px|Українська банкнота номіналом у мільйон карбованців зразка 1995 року]]
 
За незалежної [[Україна|України]], з [[1991]] року, до пам'ятника Кобзарю традиційно покладають квіти перші особи держави на чергову річницю з дня смерті [[Шевченко Тарас Григорович|Тараса Шевченка]] та з нагоди офіційних українських свят, а також іноземні високі гості під час візитів до України. Окрім того, у [[1995]]-[[1996]] &nbsp;рр. зображення пам'ятника містилося на лицевій стороні української [[Банкнота|банкноти]] номіналом в один [[мільйон]] [[Карбованець|карбованців]].
У [[2001]] році київський пам'ятник Кобзарю опинився у центрі протистояння опозиційних політичних сил та правлячого режиму [[Президент України|президента]] [[Кучма Леонід Данилович|Леоніда Кучми]] під час масових акцій протесту кампанії «[[Україна без Кучми]]». [[1 березня]] 2001 року [[Міліція|міліцією]] було розгромлене наметове містечко опозиції на [[Хрещатик|Хрещатику]]у. <ref>[http://pravda.com.ua/news/2001/3/1/16237.htm Влада показала своє обличчя]</ref> Розлючені цим фактом опозиціонери оголосили «наступ на владу» та закликали населення завадити покладанню Леонідом Кучмою [[Квіти|квітів]] до пам'ятника Тарасу Шевченку [[9 березня]] [[2001]] року. <ref>[http://pravda.com.ua/news/2001/3/2/16256.htm Опозиція збирається кинутися Кучмі в ноги]</ref>
 
Вже [[5 березня]] 2001 року, на заклик лідерів «України без Кучми», студенти низки вищих навчальних закладів розбили наметове містечко у парку Шевченка навколо пам'ятника. <ref>[http://pravda.com.ua/news/2001/3/5/16274.htm У Києві знову з'явилися намети]</ref> Але намети простояли лише дві доби і [[7 березня]] о 7 годині ранку їх було знесено комунальною службою Києва без попереднього судового рішення. <ref>[http://pravda.com.ua/news/2001/3/7/16293.htm Демократія «в квадраті». Другий розгін наметового містечка]</ref> Ця подія спричинила до ще більшого непорозуміння між владою й опозицією і конфлікт почав стрімко загострюватись, вилившись через два дні у [[Україна без Кучми|події 9 березня 2001 року]]. <ref>[http://pravda.com.ua/news/2001/3/9/16308.htm 9 березня. Хроніка історичного дня]</ref>
 
У [[2002]]—[[2003]]&nbsp;рр. пам'ятник Тарасові Шевченку неодноразово ставав епіцентром акцій протесту українських опозиційних політичних сил у рамках кампанії протестів [[Повстань, Україно!|«Повстань, Україно!»]].
 
На сьогодні пам'ятник Тарасові Шевченку є головною домінантою парку Шевченка та одним із символів сучасного [[Київ|Києва]]. Біля монумента нерідко відбуваються збори громадян, мітинги різноманітних [[Політична партія|політичних сил]] та громадських рухів. Також біля пам'ятника Кобзарю традиційно проводиться низка культурних заходів. Зокрема, щороку біля підніжжя пам'ятника відбувається церемонія вручення [[Народна Шевченківська премія|Народної Шевченківської премії]]. <ref>[http://taras.co.ua/ Народна Шевченківська премія]</ref>
 
== Галерея ==
<gallery>
File:Памятник Николаю I в Киеве.jpg|Пам'ятник Миколі I. Після його знесення на постамент поставили пам'ятник Шевенку
Рядок 132:
* [http://memorial.org.ua/education/draw/5/k2.htm З призабутої скульптурної шевченкіани]
* [http://www.interesniy.kiev.ua/old/architecture/monuments/26384/taras Интересный Киев: Бронзовый Тарас]
* [http://www.kreschatic.kiev.ua/ua/2044/art/4175.html "«Хрещатик"»: Бронзовий Кобзар поступився місцем княгині Ользі й зайняв п'єдестал імператора Миколи І]
* [http://www.golosiyiv.com.ua/city.php?id=271 "«Голосіїв-Інформ"»: «Історичний шлях» Києва. Як споруджували пам'ятники та що з того вийшло]
* [https://archive.is/20121223080420/www.zn.ua/3000/3680/45456/ "«Зеркало недели"»: "«Сколько памятнику стоять?"»]
* [http://forumkiev.com/t1258/ Форум Киев: Как Шевченко уступил место княгине Ольге]
* [http://www.oldkyiv.org.ua/data/st_olga_mnmnt.php?lang=ua Сайт історії Києва: Пам'ятник Святій Ользі]
* [http://www.mykiev.info/block/1/21/ My Kiev: Тарас Шевченко]
* [http://www.otdihinfo.ru/catalog/1268.html Памятник Т. &nbsp;Г. &nbsp;Шевченко]
* [http://uaznavstvo.univ.kiev.ua/ua/Calendar/Calendar-2005/Werbatyuk.html Українознавство – 2005: Календар-щорічник]
* [http://test.interesniy.kiev.ua/old/architecture/monuments/15 Интересный Киев: Нужны ли памятники, если они не могут простоять и 100 лет?]
* [http://pravda.com.ua/news/2001/3/1/16237.htm Влада показала своє обличчя]
* [http://pravda.com.ua/news/2001/3/2/16256.htm Опозиція збирається кинутися Кучмі в ноги]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Пам%27ятник_Тарасові_Шевченку_(Київ)