Кирилична система числення: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
→Історія: вікіфікація |
м →Історія: вікіфікація, уточнення |
||
Рядок 2:
'''Кирилична система числення''' — система числення, поширена у старослов'янських пам'ятках і сучасній церковнослов'янській мові. Полягає у позначенні чисел буквами [[Кирилиця|кирилиці]] або [[Глаголиця|глаголиці]] — за зразком [[Грецька система числення|іонійської системи нумерації]].
== Історія ==
У Середньовіччі на землях, де проживали слов'яни, які користувалися кириличною абеткою ([[Русь]], [[Болгарія]], [[Сербія]]), була поширена система запису чисел на основі цієї абетки. Для позначення
Кириличні цифри ведуть своє походження від грецьких. За формою це звичайні літери алфавіту з особливими позначками, що вказували на їхнє числове прочитання. Грецький і кириличний способи запису чисел мали багато спільного, але існували й відмінності. Зокрема, числа від 11 до 19 відрізнялись порядком запису: в старослов'янській системі спершу йшла літера, що відповідала розряду одиниць, після якої ставилось [[І]] (10), тоді як у давньогрецькій порядок запису розрядів для цих чисел лишався незмінним (тобто, спершу десятки, потім одиниці). Деякі літери, що не мали звукового значення й використовувались виключно для запису чисел ([[Коппа (літера)|«коппа»]] і «[[сампі]]»), було замінено кириличними літерами, що не мали грецьких відповідників («ч», «ц»). Також існували розбіжності в позначенні великих чисел та маркуванні послідовності літер як чисел.
| |||