Кирилична система числення: відмінності між версіями

Кириличні цифри ведуть своє походження від грецьких. За формою це звичайні літери алфавіту з особливими позначками, що вказували на їхнє числове прочитання. Грецький і старослов'янськийкириличний способи запису чисел мали багато спільного, але існували й відмінності. Зокрема, числа від 11 до 19 відрізнялись порядком запису: в старослов'янській системі спершу йшла літера, що відповідала розряду одиниць, після якої ставилось І (10), тоді як у давньогрецькій порядок запису розрядів для цих чисел лишався незмінним (тобто, спершу десятки, потім одиниці). Деякі літери, що не мали звукового значення й використовувались виключно для запису чисел (коппа і сампі), було замінено кириличними літерами, що не мали грецьких відповідників (ч, ц). Також існували розбіжності в позначенні великих чисел та маркуванні послідовності літер як числа.

ЯкщоГлаголична кирилицясистема, на відміну від кирилиці (що використовувала для запису чисел переважно лише ті букви, що вели походження від грецьких, й використовувала їхнє грецьке числове значення (— всупереч своєму алфавітному порядку, прийнятому для кирилиці), то глаголична система числення брала за основу алфавітний порядок, прийнятий у глаголиці, послідовно присвоюючи літерам значення від 1 до 9, від 10 до 90 і т.д. Таким чином, глаголичні й кириличні літери з однаковими назвами й звучанням можуть відрізнятись за числовим значенням.