Красноперич Іван Іванович: відмінності між версіями

вікіфікація, оформлення
[неперевірена версія][неперевірена версія]
Немає опису редагування
(вікіфікація, оформлення)
'''Іван Красноперич''' (*бл.[[1650]] р., [[Полтава]] - — †1718 р., [[Олешківська Січ]]) - — український державний діяч доби [[Гетьманщина|Гетьманщини]], [[дипломат]] в урядах Гетьмана [[Іван Самойлович|Іоанна Самойловича]] та Гетьмана [[Іван Мазепа|Іоанна Мазепи]]. [[Полтавський полк Війська Запорозького|Полтавський полковий]] [[хорунжий]], полтавський полковий суддя (1691-17091691—1709 рр.). Також сотник Першо-Полтавської городової сотні, Полтавський городовий Отаман (1682-16831682—1683 рр.; 1688; 1695-16971695—1697 рр.). Очільник українських дипломатичних місій на [[Московія|Московщину]] та [[Запорозька Січ|Запоріжжя]]. Активний прибічник антимосковської коаліції [[Швеція|Швеції]] та [[Україна|України]]. Герой війни з Московщиною 1708-17111708—1711 років. Один із лідерів гетьманської еміграції на Олешківській Січі.
 
== Біографія ==
Найстарший син реєстрового козака Першополтавської городової сотні Івана Красноперого, кума Івана Сірка. 1668 батько Іван обіймав посаду Полтавського городового Отамана, увівши сина у коло «много зацного товариства» Полтави. Вже 1675 Іван Іванович Красноперич значиться «полковим хорунжим» Полтавського полку. У цей час починає успішну дипломатичну кар'єру, очолюючи низку відповідальних посольств на Запорізьку Січ та на Московщину.
 
У часи гетьманування Іоанна Мазепи, виявляв послідовну лояльність до міжнародної політики глави Гетьманщини. Прізвище Красноперича міститься у доносі колишнього полтавського полковника Івана Іскри від 1708, в якому він переконує Москву в тому, що Іван Красноперич та «Обозний Дорош предложили мне учавствовать» у підготовці війни проти московського царя.
Найстарший син реєстрового козака Першополтавської городової сотні Івана Красноперого, кума Івана Сірка. 1668 батько Іван обіймав посаду Полтавського городового Отамана, увівши сина у коло «много зацного товариства» Полтави. Вже 1675 Іван Іванович Красноперич значиться «полковим хорунжим» Полтавського полку. У цей час починає успішну дипломатичну кар'єру, очолюючи низку відповідальних посольств на Запорізьку Січ та на Московщину.
 
Саме Полковий суддя Красноперич, на думку історика В. Пилипця, забезпечив успішність переговорів із Запорізькою Січчю про її приєднання до союзу Шведського королівства та Гетьманщини 1708 року. Після поразки у війні з Московщиною, Іван Красноперич емігрував в одну з паланок Запоріжжя, де й помер на Олешківській Січі 1718. Його син - — Данило Красноперич - — емігрував до Ханської України, формально - — на територію Речі Посполитої, де жив у місті Крилів, продовживши справу батька-мазепинця у Польщі. Онук - — Федір Красноперич - — ще значився городовим отаманом Крилова.
У часи гетьманування Іоанна Мазепи, виявляв послідовну лояльність до міжнародної політики глави Гетьманщини. Прізвище Красноперича міститься у доносі колишнього полтавського полковника Івана Іскри від 1708, в якому він переконує Москву в тому, що Іван Красноперич та «Обозний Дорош предложили мне учавствовать» у підготовці війни проти московського царя.
 
== Джерела ==
Саме Полковий суддя Красноперич, на думку історика В. Пилипця, забезпечив успішність переговорів із Запорізькою Січчю про її приєднання до союзу Шведського королівства та Гетьманщини 1708 року. Після поразки у війні з Московщиною, Іван Красноперич емігрував в одну з паланок Запоріжжя, де й помер на Олешківській Січі 1718. Його син - Данило Красноперич - емігрував до Ханської України, формально - на територію Речі Посполитої, де жив у місті Крилів, продовживши справу батька-мазепинця у Польщі. Онук - Федір Красноперич - ще значився городовим отаманом Крилова.
* ''В. Пилипець.'' Суддя Полтавського полку Іван Іванович Красноперич (Красноперий). - — Козацька скарбниця. Гетьманські читання: зб. наук. статей. Вип.7. - — Чернівці, 2011. - — С.171-184. ISBN 978-966-399-382-9
 
== Джерела ==
 
* ''В. Пилипець.'' Суддя Полтавського полку Іван Іванович Красноперич (Красноперий). - Козацька скарбниця. Гетьманські читання: зб. наук. статей. Вип.7. - Чернівці, 2011. - С.171-184. ISBN 978-966-399-382-9
 
{{DEFAULTSORT:Красноперич Іван Іванович}}
[[Категорія:Мазепинська доба]]
[[Категорія:Українські дипломати]]