Новітні релігійні рухи: відмінності між версіями

[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
додав букву
Рядок 29:
Найбільш динамічно у світі розвиваються [[Харизматичний рух|харизматичні церкви]]. Харизматичний (від {{lang-el|Божа благодать}}) рух виник у [[1906]] році у [[Лос-Анджелес]]і ([[США]]).
 
До ''орієнталістського'' (від {{lang-la|східний}}) ''напряму'' належать нові [[Індуїзм|індуські]] та [[Буддизм|буддистські]] рухи, які виникли ув рамках релігійних систем Сходу. Для цих течій характерно запозичення положень з різних релігій. Буддистське або індуське вчення поєднується з елементами [[даосизм]]у, [[конфуціанство|конфуціанства]], [[синтоїзм]]у тощо.
 
В основі ''синкретичних рухів'' лежать еклектично поєднані елементи західних і східних релігійних систем. Прихильники деяких з цих течій визнають основні релігії світу лише як різні шляхи до одного Бога, але тільки свою релігію вважають найбільш істиноюістинною, здатною подолати конфесійні розбіжності й об’єднати всі релігійні традиції. До синкретичних рухів належать [[Віра Багаї]], [[Церква об'єднання]], [[Велике Біле Братство ЮСМАЛОС]], [[Аум Шінрікьо]], Церква «Останнього заповіту».
 
Термін ''неоязичництво'' об’єднує різні групи новітніх релігійних рухів, котрі, як правило, постають у наслідок спроб відродити первісні вірування перед християнської доби і сакралізувати за їхньою допомогою національну ідею.