Відмінності між версіями «Колтун Леонід Якович»

м
вікіфікація
м (категоризація)
м (вікіфікація)
{{Футбольний тренер рядок 1|1998—1999|{{Прапорець|UKR}}|[[Торпедо (Запоріжжя)|«Торпедо» (Запоріжжя)]]|}}
{{Футбольний тренер рядок 0|1999|{{Прапорець|UKR}}|[[Дніпро (Дніпропетровськ)|«Дніпро»]]|}}
{{Футбольний тренер рядок 1|2000—2004|{{Прапорець|CHN}}|«[[Цзянсу Сунін|Цзянсу Сайнті]]»|}}
{{Футбольний тренер рядок 0|2006|{{Прапорець|RUS}}|[[Ротор (Волгоград)|«Ротор»]]|(тренер)|}}
{{Футбольний тренер кінець}}
 
== Біографія ==
 
=== Ранні роки ===
Леонід народився 7 вересня 1944 року в місті [[Харків|Харкові]]. Жив біля стадіону «Дзержинець» (зараз називається «[[Металіст (стадіон)|Металіст]]»). З дитячих років вирішив стати тільки [[Воротар (футбол)|воротарем]]. Крім [[футбол]]у деякий час захоплювався і [[Водне поло|водним поло]], і [[гандбол]]ом (теж стояв на воротах).
{{text|«Я вважаю, що робота з [[Ємець Володимир Олександрович|Володимиром Ємцем]] і [[Жиздик Генадій Опанасович|Генадієм Жиздиком]] — це найкращі роки мого життя»}}
 
1990 року навколо команди розгорівся скандал. Тодішній тренер «Дніпра» [[Кучеревський Євген Мефодійович|Євген Кучеревський]] напередодні матчу 1/4 фіналу [[Кубок європейських чемпіонів 1989—1990|Кубка чемпіонів 1989–19901989—1990]] проти «[[Бенфіка (футбольний клуб)|Бенфіки]]» продав провідних гравців — [[Лютий Володимир Іванович|Лютого]], [[Шахов Євген Сергійович|Шахова]], [[Чередник Олексій Валентинович|Чередника]]. Колтун дорікнув йому за це.
 
В 1991-му Леонід Якович пішов з «Дніпра» до волгоградського «[[Ротор (Волгоград)|Ротора]]». Він узяв із собою до [[Волгоград]]а [[Ледяхов Ігор Анатолійович|Ледяхова]], [[Геращенко Володимир Васильович|Геращенка]], [[Яровенко Євген Вікторович|Яровенка]], [[Гудименко Юрій Аркадійович|Гудименка]]. Команда виграла [[Чемпіонат СРСР з футболу|чемпіонат СРСР]] у першій лізі, але преміальних, 5 тисяч доларів на кожного, так і не отримала.
1995 року — тренер команди «[[Металург (Запоріжжя)]]».
 
1996 року Колтуна до «[[Зеніт (Санкт-Петербург)|Зеніту]]» запросив тодішній тренер команди [[Бишовець Анатолій Федорович|Анатолій Бишовець]]. Коли Анатолій Федорович працював зі збірною СРСР (1990–19911990—1991), Леонід Якович готував для нього воротарів до [[Чемпіонат Європи з футболу 1992 (кваліфікаційний раунд)|матчу відбору Євро-1992]] проти [[Збірна Італії з футболу|Італії]]. Зіграли тоді 0:0.
 
Колтун у Бишовця в «Зеніті» був селекціонером по Україні. Привіз [[Попович Генадій Іванович|Поповича]] з [[Кривий Ріг|Кривого Рогу]], [[Запоріжжя|запоріжця]] [[Вернидуб Юрій Миколайович|Вернидуба]]. [[Максимюк Роман Васильович|Максимюка]] знайшов у [[Івано-Франківськ]]у. «Зеніту» футболісти діставалися, за футбольними мірками, за дуже низькими цінами. Вернидуб обійшовся у 30 тисяч доларів, Попович — у 70 тисяч.
У 1999-му Леонід Якович повернувся до «[[Дніпро (Дніпропетровськ)|Дніпра]]». Тоді команда боролася за виживання. Колтун хотів зустрітися з її власником [[Коломойський Ігор Валерійович|Ігорем Коломойським]], попросити грошей на посилення. Але його не прийняли. Контракту Леонід Якович не мав, працював за джентльменською угодою. Спересердя поїхав до [[Київ|Києва]], де вже купив квартиру.
 
У 2000 році в одному з ресторанів Києва випадково зустрівся з професором, який в інфізі (інститут фізичної культури) викладав. У нього в аспірантурі працював [[Китайці|китаєць]], який мав відношення до клубу «[[СантіЦзянсу (Нанкін)Сунін|СантіЦзянсу Сайнті]]» з міста [[Нанкін]]. Потрібен був тренер. Колтуна по телефону переключили на китайця, який запропонував Леоніду Яковичу летіти в [[Китай]]. Він погодився. Візу йому зробили за годину. Наступного дня Колтун вже був у літаку.
 
Українського тренера там зустріли вороже. Улаштували йому перевірки, шукали недоліки в кваліфікації. Не знайшовши, підписали з ним контракт на чотири місяці. Потім ще шість разів наново підписували угоду.