Биківнянські могили: відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Рядок 1:
{{coord|50.476076|30.690694|format=dms|display=title}}
{{Приєднати до|Биківнянські могили|дата=листопад 2011}}
{{Приєднати з|Національний історико-меморіальний заповідник «Биківнянські могили»|дата=листопад 2011}}
{{Картка:Природоохоронна територія
[[Файл:Kyiv Bykivnia central monument.JPG| namethumb|300px|Основний =пам'ятник в [[Національний історико-меморіальний заповідник «Биківнянські могили»|заповіднику «Биківнянські могили»]] ]]
| зображення = Kyiv Bykivnia central monument.JPG
| зображення_підпис = Основний пам'ятник в заповіднику
| ширина_зображення = 300
| мапа =
| підпис =
| ширина_мапи =
| локатор_x =
| локатор_y =
| розташування = [[Україна]], [[Київ]], Дніпровський р-н, [[Биківня | с. Биківня]], 19 та 20 квартали Биківнянського лісу
| nearest_city =
| lat_degrees =
| lat_minutes =
| lat_seconds =
| lat_direction =
| long_degrees =
| long_minutes =
| long_seconds =
| long_direction =
| площа =
| заснований = [[30 квітня]] [[1994]] (як меморіальний комплекс)
| число_відвідувачів =
| рік_відвідувачів =
| керуюча_організація = [[Міністерство культури і туризму України | Міністерство культури і туризму]]<ref>[http://www.istpravda.com.ua/short/2011/02/14/24337/ Софію Київську і «Биківнянські могили» передали Мінкульту] // УП, 14 лютого 2011</ref>
}}
 
'''МеморіальнийБиківня''' комплексабо «'''Биківнянські могили»''' створений&nbsp;— намісце пам'ятьпоховання жертв політичних репресій поблизу1937—1941 років. Розташоване за 1,5 км від колишнього селища [[Биківня (селище)|Биківня]]. Пам'ятка історіїна національногооколиці значенняКиєва, з 2006 року має статус заповідникапоблизу національногоавтостради значенняКиїв-Бровари.
 
УНаприкінці Биківнянському1980-х лісіроків знаходитьсябуло доведено, найбільшещо в Українічаси місце[[Сталінські поховання жертв масових політичнихрепресії|сталінських репресій.]] Туттут був об'єкт спеціального призначення [[НКВС]], де у кінці 30-х&nbsp;— в 40-х рокахі відбувалися масові захоронення розстріляних та закатованих громадян. ТрагедіяКількість Биківніжертв стоїтьбиківнянського впоховання одномуостаточно рядіне ізвстановлена, такиминаводяться злочинамирізні якцифри: [[Аушвіц]]6323, [[Бухенвальд]]6329, [[Дахау]]6783, [[Бабинпонад Яр]]7 татисяч, [[Катинський120 розстріл]]тисяч, 225 тисяч осіб. Дослідження продовжується в теперішній час.
 
На території Биківнянських могил створено [[Національний історико-меморіальний заповідник «Биківнянські могили»]].<ref>[http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=400%2F2006 Указ Президента України від 17.05.2006 № 400/2006 «Про надання Державному історико-меморіальному заповіднику «Биківнянські могили» статусу національного»]</ref>
== Биківнянські могили ==
{{main|Биківнянські могили}}
Біля селища Биківня у 1930-х&nbsp;— початку 1940-х років (до окупації німцями Києва) в таємній обстановці здійснювались масові поховання осіб, репресованих і страчених у Києві органами [[НКВС]]. Офіційно будівництво спеціальної зони для таємних поховань розпочалося [[1936]] року.
 
== Кладовище у Биківнянському лісі ==
Встановлено, що в районі селища Биківня закопували приречених до розстрілу в позасудовому порядку, вирок стосовно яких виконано у місті Києві. За даними науковців, у Биківнянському лісі покоїться близько 100 тис. репресованих комуністичною владою. На сьогодні за виявленими і опрацьованими співробітниками [[СБУ]] документами встановлено прізвища 14191 особи.<ref>[http://sbu.gov.ua/sbu/control/uk/publish/article?art_id=86716&cat_id=39574 Служба безпеки України встановила та оприлюднює імена 14 191 жертви Биківні ] / Прес-центр СБ України, 14 травня 2009 </ref>
Поблизу селища [[Биківня (селище)|Биківня]] у 1930-х&nbsp;— початку 1940-х років (до окупації німцями Києва) в таємній обстановці здійснювались масові поховання осіб, репресованих і страчених у Києві органами [[НКВС]]. Офіційно будівництво спеціальної зони для таємних поховань розпочалося [[1936]] року.
 
Встановлено, що в районі селища Биківня закопували приречених до розстрілу в позасудовому порядку, вирок стосовно яких виконано у місті Києві.
Ці могили було розкрито на огляд громадськості під час окупації німецькою владою з метою викриття злочинів більшовицького режиму. Однак після закінчення війни радянською владою всю інформацію було знову засекречено і проведено «власні розслідування»: три державні комісії 1945, 1971, 1987&nbsp;років оголосили про те, що у Биківні поховані жертви фашизму. При цьому в ході діяльності останньої з них було виявлено та знищено багато документів. Лише четверта комісія у липні 1989 року оголосила, що у Биківні поховані жертви [[Сталінські репресії|сталінських репресій]].
 
== Розслідування ==
== Створення заповідника ==
Вперше останки жертв були виявлені місцевими жителями восени 1941. Ці могили було розкрито на огляд громадськості під час окупації німецькою владою з метою викриття злочинів більшовицького режиму. Однак після закінчення війни радянською владою всю інформацію було знову засекречено.
[[Файл:Монумент закатованим.JPG|200px|thumb|Монумент закатованим біля входу до заповідника]]
30 квітня 1994 року відбулося відкриття Биківнянського меморіального комплексу жертвам комуністичного режиму.
 
=== Радянські урядові комісії ===
22 травня 2001 року Кабінет Міністрів України під керівництвом Віктора Ющенка прийняв Постанову "Про створення державного історико-меморіального заповідника «Биківнянські могили».<ref>[http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=546-2001-%EF Постанова Кабінету Міністрів України від 22.05.2001 №&nbsp;546 "Про створення Державного історико-меморіального заповідника «Биківнянські могили»]</ref>
 
Радянською владою було проведено «власні розслідування»: три державні комісії 1944, 1971, 1987&nbsp;років оголосили про те, що у Биківні поховані жертви фашизму. При цьому в ході діяльності останньої з них було виявлено та знищено багато документів. Лише четверта комісія у липні 1989 року оголосила, що у Биківні поховані жертви [[Сталінські репресії|сталінських репресій]].
24 червня 2001 року у рамках сво­го візиту в Україну Биківню відвідав Папа [[Іван-Павло II]].<ref>[http://dt.ua/articles/50069 Юрій Шаповал. Биківня: матеріалізація історичної пам'яті] / «Дзеркало тижня» №&nbsp;19, 19 травня 2007</ref>
 
Радянська комісія у справі воєнних злочинів 1944 року, вже після визволення від гітлерівців, оголосила биківнянське поховання місцем поховання в'язнів Дарницького табору військовополонених, в якому гітлерівці стратили 75 тисяч радянських солдатів і офіцерів. Таке рішення комісія ухвалила на тій підставі, що Дарницький концтабір був розташований за 5 км від биківнянського поховання.
17 травня 2006&nbsp;року Президент України Віктор Ющенко підписав Указ про надання Державному історико-меморіальному заповіднику «Биківнянські могили» статусу національного.<ref>[http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=400%2F2006 Указ Президента України від 17.05.2006 №&nbsp;400/2006 «Про надання Державному історико-меморіальному заповіднику „Биківнянські могили“ статусу національного»]</ref>
 
Друга урядова комісія 1971 року знову визнала ці поховання могилами жертв гітлерівських окупантів. Тоді ж було перепоховано понад 4 тисяч останків.
21 травня 2006&nbsp;року на території Державного історико-меморіального заповідника «Биківнянські могили» Президент України [[Віктор Ющенко]], як і в попередні роки, взяв участь у церемонії вшанування пам'яті жертв сталінського режиму.
 
Третя урядова комісія 1987 року підтвердила висновки двох попередніх комісій. Під час її роботи було перепоховано ще понад 2 тисяч останків, а на місці поховання встановлено кам'яну плиту, на якій було викарбувано, що там «поховано 6329 радянських солдатів, партизанів і цивільних громадян, знищених фашистськими загарбниками у 1941—1943&nbsp;рр.».
== Меморіал жертвам репресій ==
Меморіал складається з семи об'єктів, розосереджених від головного входу до братської могили. Загальні композицію і філософську концепцію меморіалу складають як суто мистецькі твори монументальної скульптури, камені-присвяти, хрести&nbsp;— сакральні символи православно-християнської віри, так і природне історико-документальне довкілля&nbsp;— ландшафт.
 
У 1988 Рада міністрів УРСР зобов'язала вивчити питання, пов'язане з биківнянським похованням. Була створена четверта комісія. У процесі розслідування й наступного перепоховання виявлено особисті речі окремих жертв, завдяки чому вдалося встановити прізвища деяких осіб, заарештованих у 1936—1941 роках. Судово-медична експертиза дала змогу зробити остаточний висновок, що то були останки жертв сталінських репресій&nbsp;— радянських громадян, страчених НКВС у 1936—1941 роках. У 1988 році жертви перепоховані до братської могили, яка складається з кількох поховань.
На початку доріжки з гравію, яка веде у глибину лісу, ліворуч споруджено бронзову скульптуру чоловіка на повний зріст (висота&nbsp;— 3,6 м), встановлену без плінта на ґрунт. Обабіч скульптури розташовані брили з сірого граніту, на одній з яких (праворуч)&nbsp;— лаконічна дата накладними бронзовими цифрами «1937». Скульптор створив психологічно сконцентрований «пам'ятник-стан». Чоловік, одягнений у чоботи, ватник, з речовим мішком в опущених і складених «у замок» руках. Документальна правдивість образу, максимально наближена до життєвої ситуації, є містким символом незчисленних репресованих, особистості яких були штучно уніфіковані, знеособлені, часто морально зламані, перетворені на аморфний натовп. Лише одна деталь натякає на минулий соціальний стан ув'язненого&nbsp;— окуляри, як риса, штрих до портрета колишнього працівника інтелектуальної сфери діяльності. Толерантний психологізм портретної характеристики свідчить про глибоку внутрішню трагедію людини (в широкому значенні&nbsp;— всього радянського народу), репресованої за власні переконання, ідеали, а потім і фізично страченої.
 
=== Сучасні дослідження ===
Ліворуч від доріжки з гравію, навпроти скульптури встановлено брилу з сірого граніту<ref>Висота&nbsp;— 1,9&nbsp;м; ширина 2,2&nbsp;м; глибина&nbsp;— 1,45 м</ref> з написом: ''«Тут у 19 кварталі Биківнянського лісу поховані жертви політичних репресій»''. Неподалік від першої брили у лісі (праворуч від доріжки)&nbsp;— брила з сірого граніту без напису, на якій вибито хрест.<ref>Висота&nbsp;— 2,3&nbsp;м; ширина&nbsp;— 1,4&nbsp;м; глибина&nbsp;— 1,5 м)</ref> Далі в лісі (ліворуч від доріжки)&nbsp;— ще одна брила з сірого граніту без напису, на якій також вибито хрест.<ref>Висота&nbsp;— 2,2&nbsp;м; ширина&nbsp;— 1,7&nbsp;м; глибина&nbsp;— 1,3 м)</ref> У глибині лісу за поворотом, праворуч від доріжки&nbsp;— брила з сірого граніту<ref>висота&nbsp;— 1,8&nbsp;м; ширина&nbsp;— 3&nbsp;м; глибина&nbsp;— 1,4 м</ref> з написом: ''«Найдорожче у вас&nbsp;— воля, ми оплатили її життям»''. У глибині лісу (праворуч від доріжки)&nbsp;— брила з червоного граніту<ref>Висота&nbsp;— 1,50&nbsp;м; ширина&nbsp;— 1,6&nbsp;м; глибина&nbsp;— 1,3 м</ref> з написом: ''«Ці сосни є свідками страшного злочину. Тут поховано тисячі невинно Убієнних. Поклонись праху їх. Вічна пам'ять»''.
 
Станом на 2009 рік за виявленими і опрацьованими співробітниками [[Служба безпеки України|Служби безпеки України]] документами встановлено прізвища 14191 особи.<ref>[http://sbu.gov.ua/sbu/control/uk/publish/article?art_id=86716&cat_id=39574 Служба безпеки України встановила та оприлюднює імена 14 191 жертви Биківні ] / Прес-центр СБ України, 14 травня 2009</ref>
У глибині лісу (в кінці траурної доріжки) на майданчику, викладеному бетонними плитами, братська могила жертв репресій, на якій встановлено пам'ятний знак: гранітний хрест на гранітному постаменті у вигляді куба.<ref>Розміри: хрест&nbsp;— висота&nbsp;— 5,8&nbsp;м; могила&nbsp;— 7,5 × 7&nbsp;м; постамент&nbsp;— 2 × 2 × 2 м)</ref> На постаменті напис: ''«Вічна пам'ять»''.
 
== «Биківні» по всій Україні ==
На початку меморіалу&nbsp;— праворуч і ліворуч від скульптурної постаті репресованого (вздовж траси Київ-Бровари), а також у глибині лісу встановлено 87 стилізованих металевих хрестів. Архітектурно-просторове розпланування меморіалу разом з архітектурно-скульптурними об'єктами є вдалим вирішенням художньо-образної структури комплексу.
На сьогодні встановлено 18 місць захоронення жертв сталінських репресій. Усі вони, як правило, старанно ховалися радянською владою: бетонувалися, відводилися під будівництва або видавалися за кладовища, померлих від тифу чи інших інфекційних хвороб. Зокрема, у [[Хмельницький|Хмельницькому]] на такому місці збудовано Центральний універмаг, у Вінниці&nbsp;— парк культури і відпочинку, ще є 9-й кілометр Запорізького шосе у Дніпропетровську та центральне міське кладовище в Сумах.
 
Окрім обласних центрів, такі ж місця захоронень жертв репресій є чи не у кожному райцентрі, чи поблизу них. Як розповів Голова Київського товариства «Меморіал» Роман Круцик&nbsp;— лише в Івано-Франківській області розкопки проводилися у 126 місцях.
Автори меморіального комплексу: скульптор [[Чепелик Володимир Андрійович|Володимир Чепелик]] і архітектор [[Кислий Георгій Миколайович|Георгій Кислий]]. Меморіал створений у 1995 році.
 
Дослідники стверджують, що поховання є неподалік, або безпосередньо поряд, усіх приміщень, де колись «таборилося» НКВС.<ref>[http://www.radiosvoboda.org/content/article/1731976.html Кого «ховають» Биківнянські могили] // Радіо Свобода</ref>
== Перепоховання жертв комуністичного режиму в Биківнянському лісі ==
28 жовтня 2006 року з благословення [[Патріарх Філарет (Денисенко)|Святійшого Патріарха Київського і всієї Руси-України Філарета]], [[Рудюк Вадим Миколайович|архієпископ Переяслав-Хмельницький Димитрій]] очолив заупокійну панахиду, приурочену перепохованню останків 817 жертв комуністичного режиму в Биківнянському лісі. Биківнянський ліс став останнім місцем упокоєння для понад 100 тисяч невинно розстріляних осіб<ref>[http://www.kmv.gov.ua/print/news.asp?Id=210103 Україна вшановує День пам'яті жертв політичних репресій. Слово Президента України Віктора Ющенка у Биківні в День пам'яті жертв політичних репресій] // Офіційний веб-портал Київської міської влади</ref><ref>[http://askoldova-mohyla.org/uk/item,2551 Веб-сайт Аскольдова могила]</ref>, які були заарештовані радянською спецслужбою [[НКВС]].
 
== День скорботи в Биківнянському лісі ==
16-го травня [[2004]]-го року в Биківнянському лісі, що під Києвом, на місці поховань більше як 100 тисяч розстріляних більшовицькою владою людей відбувся «День скорботи». Цей захід здійснюється щорічно як жалобна поминальна акція. Цьогорічні заходи були організовані і здійснювались Київською міською організацією Всеукраїнського товариства «[[Меморіал (товариство)|Меморіал]]» та Управлінням внутрішньої політики Київської міської Державної адміністрації. Активну участь у підготовці території заповідника до заходів брала Дніпровська у м. Києві Державна адміністрація. У заходах «Дня скорботи» взяли участь депутати Верховної Ради України, депутати Київради, представники органів виконавчої влади, духовенство традиційних українських церков, представники партій і громадських організацій, а також широка громадськість Києва і гості столиці. Перед початком акції на це скорботне зібрання прибув колишній Держсекретар Сполучених Штатів Америки [[Збігнєв Казімеж Бжезинський|Збігнєв Бжезинський]] і посол [[США]] в Україні [[Джон Гербст]], які поклали вінки і у супроводі Голови Київського «Меморіалу» Романа Круцика оглянули плакати експозицій «Забуттю не підлягає» і «Українські [[Соловки]]». Ця експозиція загальною кількістю у 68 плакатів була виставлена для огляду Київською міською організацією Товариства «Меморіал» і викликала серед учасників заходу великий інтерес.
 
== Серед знищених радянським тоталітаризмом ==
* актор [[Певний Микола Герасимович]], 1940,
* актор та співак [[Певний Олександр Герасимович]], 1937.
 
== Зображення ==
<gallery>
Image:Биківнянські могили.jpg|Вхід до заповіднику
Image:Биківнянські могили2.jpg|Пам'ятний знак про жертви політичних репресій
Image:Биківнянські могили3.jpg|Українські рушники на хрестах
Image:Биківнянські могили4.jpg|Пам'ятні знаки
Файл:Биківнянські могили (вшанування).jpg|Щорічне вшанування жертв репресій небайдужими людьми
</gallery>
 
== Див. також ==
* [[Меморіальні місця тоталітарних репресій в Україні]]
* [[Вінницька трагедія]]
* [[Сандормох]]
Рядок 98 ⟶ 56:
 
== Джерела ==
* Енциклопедія історії України: Т. 1: А-В / Редкол.: В.&nbsp;А.&nbsp;Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України.- К.: В-во «Наукова думка», 2003.&nbsp;— 688 с.: іл.
{{wek|http://wek.kiev.ua/uk/%D0%91%D0%B8%D0%BA%D1%96%D0%B2%D0%BD%D1%8F%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D1%96_%D0%BC%D0%BE%D0%B3%D0%B8%D0%BB%D0%B8}}
{{вк95}}
{{кед}}
{{ктд}}
* [https://archive.is/20121222122431/www.memory.gov.ua/ua/publication/content/1001.htm Биківнянські могили. Історична довідка] / Офіційний сайт [[Український інститут національної пам'яті|Українського інституту національної пам'яті]]
{{wek}}
* [http://web.archive.org/web/20070313142444/http://www.president.gov.ua/news/data/1_8414.html Офіційне представництво Президента України у вшануванні пам'яті жертв тоталітарного режиму на території Державного історико-меморіального заповідника «Биківнянські могили»]
* [http://ukrainaincognita.com/kyivska-oblast/kyiv/bykivnyanski-mogyly/derzhavnyi-istoryko-memorialnyi-zapovidnyk-bykivnyanski-mogy Україна Інкогніта]
 
{{Сталін}}
== Посилання ==
{{Цвинтарі Києва}}
{{commonscat|Bykivnia}}
* [http://www.newsru.ua/ukraine/27oct2007/bykivnia.html У Биківні перепоховали 2 тисячі жертв політичних репресій]
* [http://kiyany.obozrevatel.com/news/2006/5/21/16509.htm Трагическая правда о Быковне до сих пор засекречена] {{ref-ru}}
* [http://korrespondent.net/ukraine/politics/1279885-yanukovich-poruchil-postroit-centralnuyu-chast-memoriala-zhertv-totalitarizma-v-bykovne Янукович поручил построить центральную часть Мемориала жертв тоталитаризма в Быковне] // Корреспондент, 4 листопад 2011 {{ref-ru}}
 
[[Категорія:Репресії в Україні]]
 
[[Категорія:Історико-культурні заповідники України]]
[[de:Bykiwnja]]
[[Категорія:Заповідники Києва]]
[[en:Bykivnia]]
[[fr:Bykivnia]]
[[mk:Биковња]]
[[pl:Bykownia]]
[[ru:Быковня]]