Кілійський район: відмінності між версіями

У [[I століття|I]]—[[III століття]]х північно-західне [[Причорноморська низовина|Причорномор'я]] було завойоване [[римляни|римлянами]], на зміну яким у [[III століття|III столітті]] з північного заходу прийшли [[готи]], а в кінці [[IV століття]] — [[гунни]], що нахлинули зі сходу. У [[VIII століття|VIII столітті]] у межиріччі [[Дунай|Дунаю]] й [[Дністер|Дністра]] осіли [[Албанці|албано]]-[[Болгари|болгарські племена]]. За часів [[Київська Русь|Київської Русі]] тут мешкають [[слов'яни]], яких у свою чергу в [[XII століття|XII ст.]] вигнали звідси [[печеніги]]. Згодом тут кочували [[половці]], на зміну яким у [[XIII століття|XIII столітті]] прийшли [[Монголо-татарська навала|монголо-татарські орди]], чиє хазяйнування призвело до поступового перетворення [[Північне Причорномор'я|Північного Причорномор'я]] на так зване [[Дике Поле]]. Але вже в [[XV століття|XV столітті]] ці території були завойовані [[ТуреччинаОсманська імперія|ТуреччиноюОсманською імперією]]. У [[XV століття|XV ст.]] із [[Золота Орда|Золотої Орди]], що розпалася, виділилося [[Кримське ханство]], правителі якого контролювали територію між [[Дністер|Дністром]] та [[Південний Буг|Південним Бугом]]. Задністровська частина, яка тоді мала назву [[Буджак]], підпала під владу [[Молдовське князівство|Молдовського князівства]], яке з середини [[XV століття]] поступово переходить під контроль [[Османська імперія|ТуреччиниОсманської імперії]]. У [[1475|1475 році]] і [[Кримське ханство]] стає [[Васалітет|васалом]] [[Османська імперія|ТуреччиниОсманської імперії]], яка з тих часів і майже на три сотні років перетворила [[Північне Причорномор'я]] на плацдарм для [[Туркиосмансько-османи|турецько]]-[[Татари|татарських]] нападів на північніші землі.

На початку [[XIX століття]] величезні простори колишнього [[Дике Поле|Дикого Поля]] починають поступово заселятися переселенцями (переважно біглими селянами) з [[Річ Посполита|Речі Посполитої]], [[Російська імперія|Російської імперії]] та [[Молдовське князівство|Молдови]]. ЦарскійРосійській Росіїімперії знадобилося три [[російсько-турецькі війни]] ([[Російсько-турецька війна (1768—1774)|1768–1774]], [[Російсько-турецька війна (1787—1792)|1787–1792]] й [[Російсько-турецька війна (1806—1812)|1806-1812 років]]), щоб остаточно витіснити турків з території сучасної Кілійщини. Тим не менше, у [[1856|1856 році]], в результаті невдалої для [[Російська імперія|Російської імперії]] [[Кримська війна|Кримської війни]], [[Придунав'я]] відійшло від неї до [[ТуреччинаОсманська імперія|ТуреччиниОсманської імперії]] і було повернене лише у [[1878|1878 році]]. У [[1918]]–[[1920]] роках територія району зазнала іноземної військової [[Інтервенція|інтервенції]] й була окупована [[Королівство Румунія|РумунієюКоролівством Румунія]] ([[1918 рік]]), у складі якої перебувала до [[1940 рік|1940 року]].

[[11 листопада]] [[1940 рік|1940 року]], після відходу [[Бессарабія|Бессарабії]] до [[СРСР]] згідно з [[Пакт Молотова-Ріббентропа|пактом Молотова-Ріббентропа]], була утворена нова [[адміністративно-територіальна одиниця]] спочатку [[Аккерманська область|Аккерманської області]] (протягом [[7 серпня]]&nbsp;— [[7 грудня]] [[1940]] року), пізніше [[Ізмаїльська область|Ізмаїльської]]&nbsp;— Кілійський район. Періодом невизначеності були воєнні роки [[Друга світова війна|Другої світової війни]], коли територія району була окупована військами [[РумунськеКоролівство королівствоРумунія|Румунського Королівства Румунія]]. У [[1944|1944 році]] район остаточно відійшов до складу [[Українська Радянська Соціалістична Республіка|Української РСР]]. З приходом радянських військ, починається мобілізація боєздатного населення в ряди Радянської Армії[[РСЧА]]. На фронтах країн Центральної та Південної Європи загинуло та зникло безвісти 2 063 жителів району.<ref>[http://memory.dag.com.ua/browse.php?2729&page=1830 Книга Пам'яті України. Том V. Кілійський район]</ref><ref>[http://memory.dag.com.ua/browse.php?2299 Книга Пам'яті України. Том VIII. Кілійський район]</ref><ref>[http://memory.dag.com.ua/browse.php?2443 Книга Пам'яті України. Том X. Кілійський район]</ref><ref>[http://www.obd-memorial.ru/ Обобщенный банк данных содержит информацию о защитниках Отечества, погибших и пропавших без вести в период Великой Отечественной войны и послевоенный период.]</ref> Імена радянських кілійський воїнів-визволителів та односельчан, що загинули в роки ВеликоїДругої Вітчизняноїсвітової війни, викарбувано на плитах і стелах 18 пам'ятників і обелісків міст та сіл району.<ref name="B">[http://www.igsu.org.ua/Odesskaja.obl/Kilijskij.rajon/ Історія Міст і Сіл. Кілійський район]</ref>