Ефір (стихія): відмінності між версіями

'''Ефір''' ({{lang-grc|αἰθήρ}} - — верхній шар повітря; {{lang-la|aether}}) - — найтонша п'ята [[Стихія (алхімія)|стихія]] в [[антична філософія|античній]] і [[середньовічна філософія|середньовічній]] [[натурфілософія|натурфілософії]], [[фізика|фізиці]] і [[Алхімія|алхімії]]. Його синонімами були терміни ''«п'ята стихія»'' (''«п'ятий елемент»''), ''«п'яте тіло»'' ({{lang-grc|πέμπτον σῶμα}}, {{lang-la|quintum corpus}}; ''«п'яте просте тіло»''), ''«п'ята сутність»'' ({{lang-la|quinta essentia}}, ''«квінтесенція»''). Латинські еквіваленти терміна використовувалися в римській та середньовічної філософії.

Приблизно в такому сенсі (небесна речовина) цей термін вживали в ранній [[давньогрецька філософія|давньогрецькій філософії]] [[досократики]] - — [[Анаксагор з Клазомен|Анаксагор]], [[Емпедокл]].

Емпедокл створив вчення про чотири [[Стихія (алхімія)|стихії]] ([[Стихія (алхімія)|елементи]]) - — [[вода|воду]], землю, [[вогонь]] і [[повітря]]. [[Аристотель]] додав до них найтоншу п'яту стихію, п'ятий елемент - — ефір, який він протиставляв іншим чотирьом. Чотири стихії, з яких складається весь [[підмісячний світ]], здійснюють рух по вертикалі і горизонталі і можуть перетворюватися один в одного. Небесні тіла, які знаходяться в сферах [[космос (філософія)|космосу]] на рівні [[Місяць|Місяця]] і вище ([[надмісячний світ]]), складаються з ефіру, який вічний, не переходить в інші стихії та здійснює кругові рухи.

Термін «квінтесенція» пізніше придбав і самостійне значення. Зокрема, у [[Парацельс]]а квінтесенція - — найтонша субстанція взагалі, «екстракт» всіх елементів. Такою квінтесенцією світу, виробленою Богом з «витяжки» цілого світу як би в гігантській алхімічній лабораторії, по Парацельсу, є людина.

== Див. Такожтакож ==