Правова сім'я: відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
м Бот: Автоматизована заміна тексту: Вікіпедія:Завдання для роботів ("представля??? собою" → "явля??? собою")
вікіфікація
Рядок 1:
'''Правова сім'я'''  — сукупність правових систем, об'єднаних спільністю історичного формування, структури права, його джерел, провідних галузей та інститутів, правозастосування, правосвідомості, поняттєвого апарату юридичної науки.
Одне з основних понять порівняльного правознавства. Це поняття підкреслює однорідність явищ, які виникли і функціонують унаслідок впливу тих самих причин <ref> Порівняльне правознавство (В.&nbsp;Д.&nbsp;Ткаченко, С.&nbsp;П.&nbsp;Погребняк, Д.&nbsp;В.&nbsp;Лук'янов) § &nbsp;2. Поняття “правова«правова сім'я”я».</ref>.
 
== Термінологія ==
'''Правова сім'я''' — сукупність правових систем, об'єднаних спільністю історичного формування, структури права, його джерел, провідних галузей та інститутів, правозастосування, правосвідомості, поняттєвого апарату юридичної науки.
Термін «правова сім’ясім'я» (А. Саїдов) має різні аналоги. Для позначення відповідної моделі правових систем використовують терміни: «сім'я правових систем» – Р. Давид, «правові кола» – К.-Х. Еберг і М. Рейстайн, «форма правових систем» – І. Сабо, "«структурна спільність"» – С.&nbsp;С. &nbsp;Алєксєєв, «правова система».
Одне з основних понять порівняльного правознавства. Це поняття підкреслює однорідність явищ, які виникли і функціонують унаслідок впливу тих самих причин <ref> Порівняльне правознавство (В.Д.Ткаченко, С.П.Погребняк,Д.В.Лук'янов) § 2. Поняття “правова сім'я”.</ref>.
 
== Термінологія ==
Термін «правова сім’я» (А. Саїдов) має різні аналоги. Для позначення відповідної моделі правових систем використовують терміни: «сім'я правових систем» – Р. Давид, «правові кола» – К.-Х. Еберг і М. Рейстайн, «форма правових систем» – І. Сабо, "структурна спільність" – С.С. Алєксєєв, «правова система».
 
== Значення ==
Поняття “правова«правова сім'я” я» має істотне значення для порівняльно- правових досліджень. Воно дає можливість зіставлення національних правових систем за певними основними критеріями для виділення спільних ознак. Об’єднанняОб'єднання правових систем у правові сім’ї сім'ї дає змогу виявити спільність принципів та інститутів правових систем, побачити їхню загальну основу.
У XX столітті кількість національних правових систем зросла особливо, тож для полегшення їх вивчення доцільно звертати увагу на відомі типові материнські правові системи у складі кожної правової сім’ї сім'ї, де вперше і сформувалися певні оригінальні правові ознаки. Правові сім’їсім'ї виступають у ролі певних «моделей», особливих типів права, до яких входить значна кількість правових систем <ref>Цивільне право -&nbsp;— Майданик P.A.-6. Традиційна система права</ref>.
 
== Критерії виділення правових сімей ==
Рядок 16 ⟶ 15:
Підходи до класифікації
 
Для класифікації правових систем Р. Давид зосереджує увагу на критерії юридичної техніки та політичних, філософських та економічних принципах. Тобто, правові системи, які відносяться до однієї правової сім’їсім'ї, повинні ґрунтуватись на однакових філософських, політичних та економічних принципах. Внаслідок цього йому вдається виокремити три правові сім’їсім'ї: романо-германську, англосаксонську та соціалістичну. Пізніше вчений створив ще одну класифікацію, яка передбачає поділ релігійно-традиційну правову сім’юсім'ю на окремі підвиди: мусульманську, індуську, іудейську сім’їсім'ї, правові сім’їсім'ї країн Далекого Сходу, Африки та Мадагаскару.
К. Цвайгерт за критерій класифікації бере поняття «правовий стиль». Він виокремлює вісім правових сімей: романську, германську, скандинавську, загальну, соціалістичну, далекосхідну, ісламську, індуську.
Деякі вчені ще додатково вирізняють латиноамериканську, іудейську, звичаєву, слов’янськуслов'янську правові сім’їсім'ї.
Обидві класифікації не поширюються на всі правові системи. На погляди вчених, основними критеріями поділу правових систем на правові сім’їсім'ї має бути правова свідомість та культура суспільства.
Будь-який поділ правових систем має відносний характер. У різних правових системах можна знайти інститути права, галузі, правові системи, які за характером аналогічні до інших правових систем. Відносний характер класифікації також можна помітити і у постійному переплетінні цих інститутів, галузей та систем права <ref>Теорія права і держави -&nbsp;— Скакун О. Ф./Парагр. Поняття "«тип (сім'я)"» правових систем.</ref>.
 
== Основні сучасні правові сім’їсім'ї ==
 
* Романо-германська правова сім'я сформувалась на основі римського цивільного права, на яке також вплинули як канонічне і доктринальне право, так і місцеві норми-звичаї. Континентальне право охоплює правові системи Німеччини, Італії, Бельгії, Іспанії, Швейцарії, Португалії, Австрії, УгорщинУгорщини. Також до даної правової сім’їсім'ї можна віднести Україну, Росію, Болгарію .
 
* Під впливом англійської правової системи сформувалась англосаксонська правова сім’ясім'я. Часто її ще називають англо-американською правовою сім’єюсім'єю. Важливе місце посідає судова нормотворчість. В основному ця правова сім’ясім'я поширилась на Велику Британію та на країни, які перебували під її політико-правовим впливом.
 
* Релігійна правова сім'я складається з релігійних правових систем держав, що базуються на віровченнях. До неї зараховують: мусульманське право, іудейське право, індуське право, канонічне право християнської релігії<ref>Теорія держави і права -&nbsp;— Ведєрніков Ю. А.-Релігійно-традиційна правова сім'я та її особливості.</ref>.
 
* Традиційна правова сім'я – об’єднуєоб'єднує правові системи, що ґрунтуються на звичаєвому праві. ЇЇ особливістю є піднесення прав громади над правами окремого індивіда. До неї належать -&nbsp;— японське право, далекосхідне право, звичаєве право окремих держав Азії, Океанії, звичаєве племінне право американських індіанців та африканське звичаєве право.
 
* Змішаний тип правової системи являє собою поєднання елементів правових систем романо-германського, англосаксонського та інших типів. Цей тип правової системи можна назвати гібридним <ref>''Скакун О. Ф..'' Теорія держави і права: Підручник / Пер. з рос. &nbsp;— Харків: Консум, 2001.</ref> .
 
== Примітки ==