Іслам: відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Vitalii Overko (обговорення | внесок)
мНемає опису редагування
Рядок 67:
У XIV ст. на Русі, яка тоді входила до Великого Князівства Руського й Литовського при князівських замках виникають спільноти служивих русько- і тюркомовних людей, які сповідували іслам і яких, незважаючи на їхнє походження, об'єднували під назвами «татари» або «козаки». У їхньому середовищі здобули значне поширення [[кітаби]] — книги релігійного змісту, написані староруською мовою, але за допомогою арабської абетки. 1350 року Литовський князь запросив «татар» (у ті часи так часто називали всіх мусульман, не лише тюркомовних) приєднатися до його війська. Кількість татар була настільки великою, що 1591 року їхня кількість становила близько 100 000 і вони мали близько 400 мечетей у Західній Україні, Польщі й Білорусі.
 
У 15 ст. у зв’язку з розпадом Золотої Орди в Криму виникло самостійне Кримське ханство, яке з 1475 року ввійшло до складу Османської імперії. На чолі мусульманського духовенства Кримського ханства був [[муфтій]] як вища духовна особа після [[халіф]]а — турецькогоосманського султана. Усім життям релігійних громад керували [[імам]]и. У 18 ст. тільки в Бахчисараї було 32 мечеті. Відкривалися мектеби й [[медресе]]. У 60-х рр. 19 ст. в Криму було 23 медресе і 131 [[мектебе]] (школа початкової освіти). 1774 року Кримське ханство після війни РосіїРосійської імперії з ТуреччиноюОсманською імперією отримало самостійність, але 1783 року її було втрачено і Крим приєднано до Російської імперії, яка утискувала татар, що сповідували іслам. У 2-й половині 19 ст. Крим залишило 161 тис. татар. У 1917 татари становили лише 36,6% сільського населення і 11,3% міського населення Криму. У той же час розгорнулася дискусія між кадимістами (прихильниками догматичного ісламу) і джадідами, які виступали за реформу старої системи мусульманської освіти, за європейський одяг і побут, за політичні реформи. Зазнавало утисків татарське населення Криму й за часів Радянського Союзу. У травні 1944 з Криму було виселено 188&nbsp;626 татар. В Україні на початок 1996 року діяло 176 мусульманських громад<ref name="kolodnyi"></ref>.
 
У короткому викладі інформаційного звіту Міністерства культури України «Про стан і тенденції розвитку релігійної ситуації та державно-конфесійних відносин в Україні», опублікованому на офіційному сайті 11 квітня 2013 року, зазначається, що загальна кількість релігійних структур прихильників ісламу налічує 1233 релігійні організації. Це складає 3,3&nbsp;% від загальної релігійної мережі держави. На початок 2009 року кількість мусульманських релігійних організацій становила 1135 одиниць, що також складало 3,3&nbsp;% релігійної мережі країни. Тобто впродовж 4-х років питома вага мусульманських релігійних організацій в загальнодержавній складовій залишалася сталою. Однак фактичний приріст їх релігійних громад за 4 роки становив 96 одиниць, з яких 26 було засновано впродовж 2012 року. Здебільшого мусульманські релігійні організації діють у Південно-Східному регіоні, зокрема в Автономній Республіці Крим (1007 організацій), Херсонській (60 одиниць) та Донецькій (37 одиниць) областях та в м.&nbsp;Києві (25).<ref name="mincult"> {{cite web |url=http://mincult.kmu.gov.ua/mincult/uk/publish/article/327651;jsessionid=C576ABCB3D48CB82182949A7237D6CDE |назва=«Інформаційний звіт Міністерства культури України Про стан і тенденції розвитку релігійної ситуації та державно-конфесійних відносин в Україні»(Короткий виклад) |автор= |дата= |веб-сайт= |видавець= |дата-доступу=25 жовтня 2014}}</ref>