Відмінності між версіями «Хтивість»

11 байтів вилучено ,  4 роки тому
Вікіпедія не є авторитетним джерелом
(запит джерела)
(Вікіпедія не є авторитетним джерелом)
[[Файл:Daemon.jpg|right|thumb|200px|Демон, що насичує хтивість. ''Ілюстрація з манускрипту 13 ст.'']]
 
'''Хти́вість''' ({{lang-la|luxuria}}, {{lang-en|lust}}, мовою [[Староанглійська мова|староанглійською]] &nbsp;— «задоволення») &nbsp;— люте уподобання; безладне бажання тілесного задоволення; розбещена [[думка]], огидна [[мораль]]ність, жадання за [[збудження]]м, чи потреба бути сприйнятим чи визнаним іншими. Вона теж включає гнітюче чи палке позашлюбне [[секс]]уальне [[бажання]], таке як бажання вдовольняти надмірні [[секс]]уальні [[апетит]]и: [[свинство]], [[Зґвалтування|ґвалтування]] та [[перелюбодіяння]] &nbsp;— крайні форми хтивості; [[мастурбація|самозадоволення]] теж уважається видом хтивості.{{АД2||04|02|2016}}<!-- відноситься до всього абзацу -->
 
{{text|Хтивість &nbsp;— непомірковане жадання совокуплення (часто до межі самозадоволення), яке інколи набирає насильницький характер. Хтивість, чи непомірковане жадання плоті іншої людини (поза шлюбом) вважається [[гріх]]ом чи нечистим вчинком в усіх [[авраамічна релігія|авраамічних релігіях]]. {{small|(За англійською Вікіпедією)}}}}
 
== У католицизмі ==
 
[[Файл:Hieronymus Bosch- The Seven Deadly Sins and the Four Last Things - Lust.JPG|thumb|250px||[[Ієронімус Босх]] або Єронім Босх: Сім смертних гріхів: Хтивість]]
 
Католицький богослов [[Пітер Кріфт]] зазначає, що хтивість є [[бажання]]м у [[воля|волі]], а не просто [[почуття]], щось, чому активно дається дозвіл, не лишень пасивне переживання.
У Новому Заповіті, термін «хтивість» зазвичай вживається як переклад грецького слова 'επιθυμία'. Згідно з визначенням католицької енциклопедії, серце християнина є хтивим тоді, коли «статева насолода шукається поза шлюбом або у спосіб противний законам, які керують шлюбними стосунками».
 
У римо-католицизмі, хтивість ({{lang-la|luxuria}}) вважається підставовим гріхом &nbsp;— і є таким чином одним зі семи смертних гріхів. Причина цього полягає в тому, що переступ вимірюється шкодою заподіяною індивіду чи суспільству. Гріх хтивості стосується як і зовнішніх, так і внутрішніх гріхів, оскільки Ісус описав хтивість у своїй Нагорній проповіді так:
 
{{text|Ви чули, що сказано: Не чини перелюбу. А Я вам кажу, що кожен, хто на жінку подивиться із пожадливістю, той уже вчинив із нею перелюб у серці своїм. (Матвія 5:27 - 28)}}
== Юдейство ==
 
В юдействі усі злі нахили і хотіння плоті характеризуються як ''єцер гара'' (з {{lang-he|יצר הרע}} &nbsp;— ''зле хотіння''); ''єцер гара'' не є демонічною силою, швидше зловживанням речей, які потребує тіло для виживання &nbsp;— і часто зіставляється з ''єцер тоб'' (''добрим хотінням''). Ідея походить з книги Буття 8:21, де можна прочитати, що «уява серця людини &nbsp;— зла від її юності».
 
''Єцер гара'' часто ідентифікується із сатаною та янголом смерті, &nbsp;— і деколи є тенденція надати ''єцер гарі'' особистості й окремої дії, оскільки ''єцер'', як і сатана, зводить людину на цьому світі, і свідчить проти неї у потойбічному світі. Однак, ''єцер'' чітко відрізняється від сатани й в інших випадках є точно паралельною гріху. Тора вважається великими ліками проти цієї сили.
 
== Поганство ==
 
Декілька поганських релігій справді вважали хтивість пороком. Найвідомішим прикладом розповсюдженого релігійного руху, який практикував хтивість як ритуал, були вакханалії давньоримських вакхантів. Проте цей рух був згодом заборонений римським сенатом у 186 &nbsp;р. до н. &nbsp;е. в указі ''Senatus consultum de Bacchanalibus''. Практика ритуальної проституції, однак, продовжувала бути діяльністю діонісійців.
 
== Джерела ==
 
* {{ref-en}} Peter Kreeft. Back to Virtue. San Francisco: Ignatius, 1992.
* [http://www.npr.org/display_pages/features/feature_1672463.html "«The Seven Deadly Sins: Lust"»] [[NPR|National Public Radio]] feature
* [http://www.crosswalk.com/1245943/ "«A New Look at Lust: The Secular View"»]
* [http://www.newadvent.org/cathen/09438a.htm The Catholic Encyclopedia: Lust]
* [http://www.jewishencyclopedia.com/view.jsp?artid=39&letter=Y The Jewish Encyclopedia: Yeẓer ha-Ra]
12 109

редагувань