Антомонов Юрій Гурійович: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
зображення |
Немає опису редагування |
||
Рядок 23:
|Мати =
|Дружина =
|Діти =
|ступінь = [[кандидат технічних наук]], [[доктор біологічних наук]]
|керівник =
|учні = А.Котова, Ф.Ващук, Є.Файдиш, [[Козак Людмила Михайлівна| Л. Козак]] та ін.
|нагороди
|особиста_сторінка =
Рядок 29 ⟶ 32:
{{Othernames| Антомонов (прізвище)}}
'''Антомо́нов Юрій Гурійович''' (* [[14 березня]] [[1929]], м. [[Ростов-на-Дону]], РФ — †[[3 травня]] [[1999]], [[Київ]]) — український вчений, співзасновник наукового напрямку [[біокібернетика]] (біологічної та медичної кібернетики) в Україні ( разом з [[Віктор Михайлович Глушков | В.Глушковим]] та [[Микола Михайлович Амосов | М.Амосовим]]. [[Кандидат технічних наук]], [[доктор біологічних наук]] , [[професор]], фахівець у галузі математичного моделювання біологічних систем.<ref>''Антомонов Ю.Г.''// Моделирование биологических систем: справочник. — Киев: Наукова думка, 1977. – 260 с.</ref>,автор понад 250 наукових робіт, включаючи близько 40 монографій, частину з яких перевидано у перекладах за кордоном.
== Біографія ==
Антомо́нов Юрій Гурійович народився 14 березня 1929 року у [[Ростов-на-Дону|Ростові-на-Дону]]. У 1950 закінчив Новочеркаський політехнічний інститут [http://www.npi-tu.ru/], далі навчався у Московському Військовому інституті іноземних мов (1952). До 1960 року працював інженером у військових частинах. Щойно був заснований у Києві Інститут кібернетики, був прийнятий до нього старшим науковим співробітником. З 1962 до 1997 працював в Інституті кібернетики НАНУ завідуючим Лабораторії математичних методів у біології і медицині. Мав ступінь кандидата технічних наук і захистив докторську дисертацію (1976), отримавши ступінь доктора біологічних наук, потім - звання професора (1978). У 1997–99 був провідним науковцем Міжнародного науково-навчального центру технологій та систем НАН та МОН України. Автор численних статей і монографій, серії навчальних посібників «Методи математичної біології» ( у співавторстві) у 8 томах, організатор і учасник міжнародних наукових семінарів.<br/>
===Сім’я===
Дружина — Наталя Костянтинівна Антомонова (19 серпня 1930 — 4 липня 2012), закінчила Ростовський державний педагогічний університет, працювала вчителем математики в школі.
Сини: Михайло Юрійович (1948 р.н.), доктор біологічних наук, профессор, завідувач відділу інформатики у ДП «Інститут гігієни та медичної екології»; та Олексій Юрійович (1955 р.н.), кандидат філологічних наук.
Помер видатний вчений у Києві 3 травня 1999 року.<br/>
== Наукова і творча діяльність ==
Юрій Антомонов одним з перших зрозумів перспективи молодої науки кібернетики, яку радянські партократи, разом з генетикою, довгі роки забороняли, як буржуазну, і затримували у розвитку. Але прогресивні науковці відстояли й розвинули нові наукові методи. Учні Антомонова згадують: <br/>
«Академік В.М. Глушков свого часу вважав, що зважаючи на особливу важливість і специфічні особливостей організму людини, насамперед його
мозку, доцільно виділити в особливий розділ кібернетики біологічну кібернетику. Академік Н.М. Амосов підкреслював, що біологічна
кібернетика - розділ кібернетики, який вивчає закони зберігання,
переробки і передачі інформації в біологічних системах. У 1962 в Академії наук України на базі Обчислювального центру був організований Інститут кібернетики АН України. У цьому ж році в його структурі був створений відділ біокібернетики на чолі з академіком Н.М. Амосовим, а також структурний підрозділ, що займається проблемами застосування математичних і технічних методів дослідження біологічних процесів, очолюваний професором Ю.Г. Антомоновим. Цей рік можна вважати початком розвитку біологічної та медичної кібернетики, а також
математичного моделювання в біології та медицині, як основного
методу дослідження»<ref> рос.: '' А.Б Котова, С.И.Кифоренко, В.М.Белов. '' Математическое моделирование в биологии и медицине: становление и развитие.// Кибернетика и вычислительная техника. К.: 2013, вып.174, стр.48</ref><br/>
Юрій Гурійович Антомонов охоплював широкий спектр наукових досліджень. Він вів наукову діяльність у галузі розробки методів оптимізації систем керування технічними об’єктами; математичних досліджень закономірностей нейродинаміки; розробляв основи теорії відкритої системи здоров’я людини та інші важливі напрямки, які згодом знайшли послідовників.<br/>
Антомонов Ю.Г був найактивнішим членом редколегій багатьох вітчизняних та закордонних наукових журналів, науковим керівником республіканського семінару «Біологічна та медична кібернетика», членом секції «Використання обчислювальної техніки в медицині» АМН СРСР, науковим консультантом Національної програми «Ліквідація наслідків Чорнобильської катастрофи та соціального захисту потерпілих», був введений в секретаріат Всесвітньої організації з кібернетики та систем (WOSC).<br/>
Антомонов Ю.Г разом з М.М.Амосовим започаткували підготовку наукових кадрів вищої кваліфікації з біологічної та медичної кібернетики - у 1982 р. розпочала свою роботу єдина в Радянському Союзі спеціалізована вчена рада за цією спеціальністю в Інституті кібернетики (голова – академік М.М.Амосов, з 1988 р. голова ради професор Ю.Г.Антомонов). Рада в своєму складі об’єднувала фахівців з біологічних, медичних, фізико-математичних та технічних наук і мала повноваження розглядати та проводити захист дисертацій на здобуття наукового ступеня доктора (кандидата) наук з медичних, біологічних та технічних наук. За більш ніж 15 років плідної роботи підготовано докторів та кандидатів наук Серед відомих учнів: Аліна Борисівна Котова, Федір Григорович Ващук, Євген Олександрович Файдиш, Світлана Іванівна Кіфоренко, [[Козак Людмила Михайлівна | Людмили Михайлівна Козак]] та ін.
Як особистість Ю.Г.Антомонов був непересічною людиною і мав своєрідний світогляд, який сформував на основі вивчення стародавньої східної філософії. Так, він став одним з консультантів відомого у свій час фільму «Індійські йоги. Хто вони?»( режисер [[Серебреников Альмар Олександрович| А. Серебреников]], [[Національна кінематека України | Київнаукфільм]], 1970).<br/>
Він виховував самостійність і незалежність думки у всіх, з ким спілкувався. Серед його учнів були не тільки науковці. Так, студентка [[Голуб Олена Євгенівна| О.Голуб]], яка писала дипломну роботу в Інституті кібернетики під керівництвом Ю.Антомонова, стала художницею і мистецтвознавцем. Його молодший співробітник [[Плющ Леонід Іванович | Леонід Плющ]] став відомим у світі правозахисником і літературознавцем. У своїх мемуарах він, попри розбіжності у поглядах, відмітив чесність і сміливість Антомонова, який один з небагатьох впливових на той час осіб, підписав лист-зверненння на захист прав людини, за що виступав Л.Плющ, і через що зазнав репресій.<ref>''[[Плющ Леонід Іванович | Леонід Плющ]] ''. У карнавалі історії. Свідчення —.К.:Факт, 2002 .</ref><br/>
Свої погляди він виклав у книзі «Роздуми про еволюцію матерії»<ref> рос.: ''Антомонов Ю.Г. '' Размышления об эволюции материи.// Москва, 1976.</ref>, опублікованій в 1976 році. Думки автора про розвиток і триєдність матерії (речовина-енергія-організація), аналіз еволюції Всесвіту та життя людини у новому інформаційному просторі були досить оригінальним. Вони не відповідали теорії марксизму-ленінізму, тож на книгу одразу звернули увагу «відповідні органи». Було організовано «лист до редакції» журналу «Комуніст» з критикою книги від інженера М. Реакція на цю публікацію була передбачувана: редактор видавництва «Радянської Росії», яка допустила видання, отримала догану по партійній лінії, книга була занесена в «чорний список» і заборонена для вільної видачі в бібліотеках, а сам Ю.Г. Антомонов отримав статус «невиїзного».<br/>
Наприкінці життя вчений підготував до публікації збірка художніх творів – спомини, вірші, філософські роздуми. Вони побачили світ вже після смерті Юрія Антомонова, завдяки старанням люблячих родиів.<ref>''Ю.Антомонов''. Воспоминание об эволюции тонкой материи. —Ужгород, 2001</ref>.
== Примітки ==
{{reflist}}
== Література ==
*'' Антомонов Ю. Г. '' Системы. Сложность. Динамика. — К., 1969
*''Антомонов Ю. Г. '' Принципы нейродинамики. — Киев: Наукова думка. 1974
* ''Ю. Антомонов, Т. Попов, А.Котова. '' Приложна биокибернетика. — София: Медицина и физкултура.1978.
* ''Ю. Антомонов, А.Котова, В.Зотов '' Основы биологической информатики: в 2 ч. — К.: Медэкол. 1996. — ISBN 5-7707-9082-2.
== Джерела ==
* АНТОМО́НОВ Юрій Гурійович. // [[Енциклопедія Сучасної України]], — К.:Ін-т енциклопед. досл. НАНУ — Т.1, — 2001,— ISBN 966-02-2074-X. [http://esu.com.ua/search_articles.php?id=42936]
[[Категорія:Персоналії:Київ]]
[[Категорія:Доктори наук України]]
[[Категорія:Українські науковці]]
[[Категорія:Уродженці Ростова-на-Дону]]
[[Категорія:Українські науковці]]
[[Категорія:Українські математики]]
[[Категорія:Українські кібернетики]]
[[Категорія:Дослідники штучного інтелекту]]
[[Категорія:Померли в Києві]]
== Біографія ==
| |||