Сальмонела: відмінності між версіями

[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
оформлення, стиль, правопис, шаблон, категоризація
доповнення, уточнення, оформлення, вікіфікація
Рядок 24:
Рід ''Salmonella'' був названий на честь {{не перекладено|Данієль Елмер Сальмон|Данієля Сальмона|en|Daniel Elmer Salmon}}, [[США|американського]] ветеринарного хірурга і патолога, який разом з відомим американським епідеміологом, гігієністом та організатором охорони здоров'я {{не перекладено|Теобальд Сміт|Теобальдом Смітом|en|Theobald Smith}} виділили збудника від [[Свиня|свиней]].
 
== Загальні риси сальмонел ==
== Виділення і клінічний аналіз ==
Сальмонели мають вигляд дрібних [[Паличкоподібні бактерії|паличок]] із заокругленими кінцями, [[Грамнегативні бактерії|грамнегативні]], [[Ендоспори|спор]] і капсул не утворюють. Більшість бактерій рухомі, мають по всій поверхні [[джгутик]]и (перетрихи). Продукують [[екзотоксин]]и, зокрема, ентеротоксини (термолабільний і термостабільний), цитотоксин, мають особливу білкову систему, що запускає в ентероцитах так званий «III тип секреції». При руйнуванні сальмонели виділяють [[ендотоксин]] ([[ліпополісахарид]]ний комплекс). Мікроби здатні до внутрішньоклітинного паразитування. Добре ростуть на простих [[Поживні середовища|поживних середовищах]] (в Україні для цього використовують середовища Ендо, Плоскірєва, вісмут-сульфіт агар, [[жовч]]ний [[бульйон]], адже сальмонели добре ростуть за наявності домішку жовчі, а інші збудники — погано) при температурі від 6 до 46°С (оптимальною є температура 35-37°С).
 
Сальмонели досить стійкі до дії фізичних і хімічних факторів довкілля. Вони можуть зберігати життєздатність у воді до 3 місяців, у кормах тварин — до 1,5 року, у м'ясі та яйцях — до 7 міс., у заморожених продуктах, висушених фекаліях — до 2 років. У молочних і готових м'ясних продуктах сальмонели здатні розмножуватись. Бактерії стійкі до соління, копчення. Для їх знищення необхідна тривала термічна обробка харчових продуктів. Так, щоб знищити сальмонел у шматку м'яса вагою 0,4 кг, його необхідно варити щонайменше 2,5 год.
При клінічних дослідженнях сальмонелу ізолюють на [[Поживні середовища|поживних середовищах]] — [[агар Макконлі|агарі Макконлі]], [[агар XLD|агарі XLD]], [[агар XLT|агарі XLT]], [[агар DCA|агарі DCA]] або агарі Оноза (''Önöz''). В Україні використовують ще й [[жовч]]ний [[бульйон]], адже сальмонели добре ростуть за наявності домішку жовчі, а інші збудники — погано. Оскільки під час спричинених ними [[Інфекція#Класифікація, яка ґрунтується на клінічних і епідеміологічних чинниках|кишкових інфекцій]] їх кількість значно менше кількості бактерій [[нормальна флора|нормальної флори]], первинна ізоляція вимагає використання добірного засобу, тому застосування недобірних середовищ (наприклад, [[агар CLED]]) не практикують. Часто зразки (наприклад, випорожнень), що потрібно аналізувати на наявність сальмонел, містять настільки мало бактерій, що перед висіванням на [[Агар-агар|агарі]] їх потрібно «збагачувати», витримуючи зразок в середовищі (у бульйоні), багатому на поживні речовини, таких як [[селенітний бульйон]] або [[соєвий пептоновий бульйон Раппапорта Вассіліадіса]]. Добірні середовища перешкоджають зростанню більшості мікробів нормальної флори, дозволяючи отримати культури із значним числом клітин сальмонели. Після чого кількість клітин сальмонели ще збільшують та очищають за допомогою висівання на первинних добірних середовищах. На [[агар крові|агарі крові]] вони формують вологі колонії від 2 до 3 мм в діаметрі (при висіванні на момент 16-20 годин від початку).
 
== Виділення і клінічний аналіз ==
При клінічних дослідженнях сальмонелуу країнах розвиненої медицини сальмонел ізолюють на [[Поживні середовища|поживних середовищах]] — [[агар Макконлі|агарі Макконлі]], [[агар XLD|агарі XLD]], [[агар XLT|агарі XLT]], [[агар DCA|агарі DCA]] або агарі Оноза (''Önöz''). В Україні використовують ще й [[жовч]]ний [[бульйон]], адже сальмонели добре ростуть за наявності домішку жовчі, а інші збудники — погано. Оскільки під час спричинених ними [[Інфекція#Класифікація, яка ґрунтується на клінічних і епідеміологічних чинниках|кишкових інфекцій]] їх кількість значно менше кількості бактерій [[нормальна флора|нормальної флори]], первинна ізоляція вимагає використання добірного засобу, тому застосування недобірних середовищ (наприклад, [[агар CLED]]) не практикують. Часто зразки (наприклад, випорожнень), що потрібно аналізувати на наявність сальмонел, містять настільки мало бактерій, що перед висіванням на [[Агар-агар|агарі]] їх потрібно «збагачувати», витримуючи зразок в середовищі (у бульйоні), багатому на поживні речовини, таких як [[селенітний бульйон]] або [[соєвий пептоновий бульйон Раппапорта Вассіліадіса]]. Добірні середовища перешкоджають зростанню більшості мікробів нормальної флори, дозволяючи отримати культури із значним числом клітин сальмонели. Після чого кількість клітин сальмонели ще збільшують та очищають за допомогою висівання на первинних добірних середовищах. На [[агар крові|агарі крові]] вони формують вологі колонії від 2 до 3 мм в діаметрі (при висіванні на момент 16-20 годин від початку).
 
Коли сальмонел вирощують протягом тривалого часу при температурі 25—28 °C, то деякі [[штам]]и утворюють [[біофільм]]и (або біоплівку), що являють собою шари бактерії в матриці з [[полісахарид]]ів і [[білки|білків]]. Здатність до утворення біофільмів може вказувати на диморфізм, здатністю одного [[генотип]]у утворювати більш ніж один [[фенотип]] у відповідь на зміну природних умов.
Рядок 52 ⟶ 56:
: ''Salmonella enterica'' subspecies ''enterica'' serovar Typhi.
 
Штами ''Salmonella'' зазвичай класифікують за сероварами згідно з [[класифікація Кауфмана-Вайта|класифікацією Кауфмана-Вайта]], яка нині Центром по вивченню сальмонел (ВООЗ, 2007&nbsp;р.) об'єднана з класифікацією Ле Мінора-Попоффа<ref name=Opinion80_2005/>. Найбільша різниця полягає в різновидах соматичного O-[[антиген]]а, потім джгутикового H-антигена. За відмінностями О-антигенів виділяють серологічні групи А, В, С, D, E тощо. Всередині кожної групи, за особливостями будови Н-антигенів, й розрізняють сероваріанти. H-антигени також поділяють на фазу 1 і фазу 2. Обидві фази H-антигенів потрібні для повної ідентифікації штама, проте на практиці ці дослідження не проводять при рутинних клінічних дослідженнях. У бактерій О-антигени можуть змінюватись, що призводить до трансформації одного серовару в інший. Сальмонелам притаманна фазова конверсія&nbsp;— зміна О-антигенів [[Бактеріофаги|конвертуючим фагом]]. За рахунок спільності окремих О-антигенів можливі перехресні серологічні реакції сальмонел між собою та іншими бактеріями родини Епtеrоbасtеrіасеае.
 
Сальмонельоз не є інфекцією крові, як це часто вважають.
 
Приклади:
Рядок 69 ⟶ 71:
 
Штами, не визначені за допомогою цих антигенів, в Україні відсилають до центральних лабораторій для подальшої ідентифікації.
 
Серовари сальмонел мають найрізноманітніші назви: це назви хвороб, що вони спричинюють, назви тварин, від яких їх було виділено, назви країн чи міст, де їх було виявлено, тощо. Хоча кількість відкритих сероварів щороку збільшується, однак до 70&nbsp;% захворювань спричиняють 10-12 домінуючих. В Україні на сьогодні превалюють ''S. еnteritіdіs'', ''S. tурhіmurіum'', ''S. сhоlеrае suіs'', ''S. nеwроrt'', ''S. hаіfа'', ''S. anatum'', ''S. derby''.
 
== Хвороби, асоційовані з представниками роду ''Salmonella'' ==
Рядок 74 ⟶ 78:
{{main|Черевний тиф}}
{{main|Паратифи}}
Сальмонельоз не є інфекцією крові, як це часто вважають.
 
Патогенні штами ''Salmonella'' зараз майже виключно відносять до виду ''[[Salmonella enterica]]''. [[Salmonella typhi|''Salmonella typhi'']], один з сероварів виду, спричинює [[черевний тиф]], [[Salmonella paratyphi A|''Salmonella paratyphi A'']], [[Salmonella paratyphi B|''Salmonella paratyphi B'']], [[Salmonella paratyphi C|''Salmonella paratyphi C'']]&nbsp;— відповідно [[паратифи]]. Інші серовари можуть бути збудниками [[сальмонельоз]]у та [[харчові отруєння|харчових отруєнь]], особливо при вживанні виготовленого з порушеннями технології м'яса тварин, споживанні сирих яєць тощо. Хоча більшість нетифоїдних випадків сальмонельозу не потребують призначення [[антибіотик]]ів, при черевному тифі та [[Паратифи|паратифах]] їх необхідно застосовувати тривало, лікування проводять у лікувальних стаціонарних закладах.
 
Рядок 94 ⟶ 100:
== Примітки ==
{{reflist}}
 
== Джерела ==
* Медична мікробіологія, вірусологія, імунологія /підручник для студентів вищих медичних закладів/за редакцією [[Широбоков Володимир Павлович|В.&nbsp;П.&nbsp;Широбокова]]. Вінниця: Нова книга. 2011.&nbsp;— 951 стор.
* Alena Klochko Salmonellosis Updated: Oct 08, 2015 Medscape. Infectious Diseases Sections. Bacterial Infections / Chief Editor: Michael Stuart Bronze [http://emedicine.medscape.com/article/228174-overview]
* [[Возіанова Жанна Іванівна|Возіанова Ж.&nbsp;І.&nbsp;]] Інфекційні і паразитарні хвороби: В 3 т.&nbsp;— К.: «Здоров'я», 2008.&nbsp;— Т.1.; 2-е вид., перероб. і доп.nbsp;— 884&nbsp;с. ISBN 978-966-463-012-9
* Інфекційні хвороби (підручник) (за ред. [[Голубовська Ольга Анатоліївна|О.&nbsp;А.&nbsp;Голубовської]]).&nbsp;— Київ: ВСВ «Медицина».&nbsp;— 2012.&nbsp;— С. 778&nbsp;— 12с. кольор. вкл. (О.&nbsp;А.&nbsp;Голубовська, [[Андрейчин Михайло Антонович|М.&nbsp;А.&nbsp;Андрейчин]], [[Шкурба Андрій Вікторович|А.&nbsp;В.&nbsp;Шкурба]] та ін.) ISBN 978-617-505-214-3
 
== Ресурси Інтернет ==
* [http://www.bacterio.cict.fr/salmonellanom.html Notes on ''Salmonella'' nomenclature]
 
{{Без джерел|дата=лютий 2016}}
[[Категорія:Протеобактерії]]
[[Категорія:Інфекційні захворювання]]