Йоганн Гутенберг: відмінності між версіями

Йоганн (Йоханн — Henne, Hengin, Hanssen) Гутенберг народився в родині майнцського патриція Фріле Генцфляйш і Ельзи Віріх. [[Патриції#Середньовічна Німеччина|Патриціями]] в Середньовічній Німеччині називали громадян, що належали до вищих верств міського [[Бюргерство|бюргерства]]. Мати за походженням була з1з родини сукноторговців, таким чином шлюбний союз батьків Йоганна, укладений в [[1386]] роціроку, був [[мезальянс]]ом. Майнц був досить важливим містом, оскільки саме тут обирався [[Список архієпископів Майнца|архієпископ німецької церкви]], [[курфюрст]]. Місто було одним з багатьох міст, де відбувалися зіткнення між патриціатом і [[цех]]ами, що змушувало родину Йоганна тимчасово покидати місто в періоди поразок патриціату.

Предки Гутенберга в [[Майнц]]і простежуються з першої половини чотирнадцятогоХІV століття. Прізвище Генцфляйш бере початок від назви маєтку, придбаного родиною. У свою чергуВідповідно прізвище Гутенберг схожим чином походить від назви подвір'я Гутенбергхоф, що належав батькові Гутенберга в Майнці. Нез'ясованим є питання, чи був Гутенберг [[Лицар|лицарем]], оскільки приналежність до патриціїв в Німеччині не означала приналежності до лицарства. На користь даногоцього припущення свідчать два джерела: [[ордонанс]] французького короля [[Карл VII (король Франції)|Карла VII]] і венеціанська хроніка [[1483]] року. Проте походження матері та рід занять Гутенберга входять у суперечність з можливістю мати лицарське звання.

Точна дата народження Гутенберга є невідомою, оскільки записів про його [[хрещення]] не збереглося. Відомо, що він був молодшим з дітей у родині (у нього був старший брат Фріле, сестра Ельза і зведена сестра Патц). Імовірно, час його народження припадає на 1395–1400 роки, іноді умовно днем його народження вважають 24 червня 1400 року — день [[Іван Хреститель|Іоанна Хрестителя]]. Місце його народження також достовірно невідоме. Вимушені вигнання родини з міста могли бути причиною того, що Йоганн міг народитися в [[Страсбург|Страсбурзі]], про що свідчить декілька джерел, хоча він і вважався громадянином [[Майнц (курфюрство)|Майнца]] ({{lang-de|Kurfürstentum Mainz}}).

З [[1434]] по [[1444]] роки жив ву Страсбурзі, займаючись шліфуванням напівдорогоцінного каміння ([[агат (мінерал)|агата]], [[онікс]]у) і виготовленням [[Дзеркало|дзеркал]]. Імовірно, там же він займався експериментаторською діяльністю з книгодрукування. У [[1438]] роціроку разом зі своїм учнем Андреасом Дрітценом та іншими учасниками заснував у Страсбурзі мистецьку агенцію ({{lang-de|Afentur mit der kunst}}) у виді товариства на паях для виготовлення дзеркал, а також з метою комерційного здійснення якогось таємничого «підприємництва з мистецтвом». Діяльність товариства закінчилася судовим процесом, який ініціювали проти Гутенберга спадкоємці Дрітцена після смерті Андреаса і який в [[1439]] роціроку був виграний Гутенбергом.

Деякі вирази з актів процесу, пов'язаного з цим підприємством, дозволяють зробити припущення про те, що в цей час Гутенберг вже у певній просунувся ув реалізації свого винаходу. Характерною особливістю є те, що все, що було пов'язане з технічною стороною діяльності Гутенберга, було найсуворішою таємницею і часто в матеріалах процесу позначається як «''ця'' робота», «зробити ''це''» тощо. За судовими записами неможливо скласти ясного уявлення про те, чим саме займалася майстерня Гутенберга, лише окремі слова, які випадково з'являлися в протоколах показань свідків, дозволяють припустити, що до цього часу винахідник вже стояв на порозі свого винаходу. У текстах згадуються [[прес]], [[свинець]], ливарні форми, «тиснення» або «друкування». Аналіз матеріалів справи дозволяє судити, що ву 1438-391438–39 роках у Гутенберга уже був якийсь прес, можливо, дослідний екземпляр. Здійснювалося лиття у форми, але чи були це вже [[типографська літера|типографські літери]], стверджувати важко. Ймовірно, в цей час Гутенберг вже створив технологію, устаткування та інструмент, за допомогою яких можна було відливати літери. Він стояв на порозі практичного застосування свого винаходу, але смерть його компаньйона відстрочила цей момент, оскільки деякі частини конструкції залишилися у спадкоємців Андреаса.

Більшість дослідників [[XV століття]] вважали, що остаточний винахід друкарства Гутенберг здійснив у [[1440]] роціроку, хоча не знайдено літератури, видрукуваної і датованої цим роком&nbsp<ref name=Bahiarov />. Припущення про 1440 рік як точку відліку сучасного друкарства підтверджується документами, витягнутими із справ [[Авіньон]]ських [[нотаріус]]ів, які були оприлюднені ц [[1890]] роціроку абатом Рекеном (Requin, «L'imprimerie à Avignon en 1444»). З цих документів видно, що у 1444 і 1446 роках якийсь Прокопій Вальдфогель вступав в угоди з різними особами, яких за гроші та інші вигоди посвячував у таємницю «штучного письма». Висувалися припущення, що Вальдфогель і Гутенберг&nbsp;— одна і та ж особа, але підтвердити це неможливо.