Радзивілл Остікович: відмінності між версіями
[неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування |
Немає опису редагування |
||
Рядок 40:
Старший син боярина — віленського каштеляна Христина Остика,<ref name="КП32">''K. Pietkiewicz.'' Radziwiłł Ościkowicz h. Trąby (zm. 1477)… — S. 132.</ref> перший історично відомий носій прізвища [[Радзивілли]] (прізвище спочатку було в патронімічній формі, як прізвище стало викистовуватись в 3-му поколінні). Один з найвпливовіших людей Великого князівства Литовського у XV столітті, був членом литовського ради вельмож та навіть претендентом на великокнязівський трон по смерті [[Казимир IV Ягеллончик|Казимира IV Ягеллончика]].
Початки кар'єри неясні. На початку 15 ст. було кілька бояр з таким прізвиськом. У 1420—1428 роках згадується як маршалок господарський великого князя [[Вітовт]]а (щоправда, цей маршалок не вживав ім'я по-батькові
У 1443 році був посланий з військом до Криму, де зміг домогтися затвердження [[Хаджі I Ґерай|Хаджі Герая]] кримським ханом. У 1445 році брав участь у поході великого князя московського Василя II проти [[Дмитро Шемяка|Дмитра Шемяки]]. У 1448 році брав участь в укладенні мирного договору між Королівством Польським, Великим князівством Литовським і Тевтонським орденом у Регенсбурзі. У 1449 році вів успішні бойові дії проти претендента на престол Великого князівства Литовського Михайла Сигізмундовича, за підтримки Васілія II відвоював Стародуб, Новгород-Сіверський, Радогощ, Путивль і Брянськ. З Києва Радзивілл попрямував до Кримського ханства, де зміг домогтися повернення влади Хаджі Гераю — союзнику Великого князівства Литовського.
У першій половині 1450-х років очолив групу магнатів, налаштованих проти великого князя Казимира; був запропонований ними претендентом на трон. Щоб заручитися підтримкою, Радзивілл вирушив до ординського хана
Після відходу від опозиції, яка втрачала вплив, прихильників, отримав посаду маршалка земського після смерті Івана Гаштольда (початок 1458), а 1463 одночасно і воєводи троцького. З 1475 року перебував на посаді каштеляна віленського. Спільно з Михайлом та Іваном Кезгайлами керував Великим князівством Литовським у відсутність Казимира Ягелончика. У 1470-х роках очолював литовські делегації під час переговорів про прикордонних конфліктах з [[Псковське князівство|Псковським князівством]] і [[Лівонський орден|Лівонським орденом]].
Остання згадка — травень 1477 р., на початку 1478 каштеляном віленським був [[Іван Кезгайло]].<ref>''K. Pietkiewicz.'' Radziwiłł Ościkowicz h. Trąby (zm. 1477)… — S. 134.</ref>
Володів великими землями. Родовий маєток знаходився у [[Муснінкай|Муснінкаї]], в його володіння входили [[Біржай]], [[Кедайняй]], [[Ширвінтос]], Упнінкай та інші маєтки, на території сучасної Литви; на території сучасної Білорусі володів маєтками Негневичі під Новогрудком, Хорошевичі під [[Слонім]]ом і Бостинем на Пинщині.<ref>http://www.dig.com.pl/pdf/Radziwillowie.pdf</ref>
|