Радзивілл Остікович: відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Бучач-Львів (обговорення | внесок)
Немає опису редагування
Бучач-Львів (обговорення | внесок)
Немає опису редагування
Рядок 40:
Старший син боярина&nbsp;— віленського каштеляна Христина Остика,<ref name="КП32">''K. Pietkiewicz.'' Radziwiłł Ościkowicz h. Trąby (zm. 1477)…&nbsp;— S. 132.</ref> перший історично відомий носій прізвища [[Радзивілли]] (прізвище спочатку було в патронімічній формі, як прізвище стало викистовуватись в 3-му поколінні). Один з найвпливовіших людей Великого князівства Литовського у XV столітті, був членом литовського ради вельмож та навіть претендентом на великокнязівський трон по смерті [[Казимир IV Ягеллончик|Казимира IV Ягеллончика]].
 
Початки кар'єри неясні. На початку 15 ст. було кілька бояр з таким прізвиськом. У 1420—1428 роках згадується як маршалок господарський великого князя [[Вітовт]]а (щоправда, цей маршалок не вживав ім'я по-батькові ОстіковичОстикович). 27 вересня 1432&nbsp;р. вперше з патронімом ОстіковичОстикович згаданий в документах. 15 жовтня 1432&nbsp;р. разом з батьком<ref name="КП32"/> як свідок підписав акт [[Гродненська унія|Гродненської унії]]. У 1433—1434 (після страти Румбольта Волімунтовича) і 1463—1474 роках обіймав посаду [[Маршалок великий литовський|маршалка земського]]. Після вбивства великого князя литовського [[Сигізмунд Кейстутович|Сигізмунда]] в 1440 році Радзивілл разом з князем Юрієм Семеновичем Гольшанським, Іваном[[Ян ГаштольдомГаштольд|Івашком Гаштовтом]], Кезгайлом Волімунтовичем підтримав обрання на його місце Казимира&nbsp;— одного з синів короля польського Ягайла. У тому ж році Радзивілл отримав від нового правителя призначення на посади маршалка господарського і державця аніштінськогоаніштинського. У 1441 році був послом до брата Казимира, короля польського і угорського Владислава, з метою забезпечити його визнання обрання Казимира на трон Великого князівства Литовського.
 
У 1443 році був посланий з військом до Криму, де зміг домогтися затвердження [[Хаджі I Ґерай|Хаджі Герая]] кримським ханом. У 1445 році брав участь у поході великого князя московського Василя II проти [[Дмитро Шемяка|Дмитра Шемяки]]. У 1448 році брав участь в укладенні мирного договору між Королівством Польським, Великим князівством Литовським і Тевтонським орденом у Регенсбурзі. У 1449 році вів успішні бойові дії проти претендента на престол Великого князівства Литовського Михайла Сигізмундовича, за підтримки Васілія II відвоював Стародуб, Новгород-Сіверський, Радогощ, Путивль і Брянськ. З Києва Радзивілл попрямував до Кримського ханства, де зміг домогтися повернення влади Хаджі Гераю&nbsp;— союзнику Великого князівства Литовського.
 
У першій половині 1450-х років очолив групу магнатів, налаштованих проти великого князя Казимира; був запропонований ними претендентом на трон. Щоб заручитися підтримкою, Радзивілл вирушив до ординського хана Сеїда Сеїд-Ахмеда з багатими подарунками, але військо хана було розбите у битві з Хаджі Гераєм, Радзивілл Остикович був поранений, пограбований, опинився в полоні. В 1455 році Радзивілл повернувся у Велике князівство Литовське, але був позбавлений усіх посад.
 
Після відходу від опозиції, яка втрачала вплив, прихильників, отримав посаду маршалка земського після смерті Івана Гаштольда (початок 1458), а 1463 одночасно і воєводи троцького. З 1475 року перебував на посаді каштеляна віленського. Спільно з Михайлом та Іваном Кезгайлами керував Великим князівством Литовським у відсутність Казимира Ягелончика. У 1470-х роках очолював литовські делегації під час переговорів про прикордонних конфліктах з [[Псковське князівство|Псковським князівством]] і [[Лівонський орден|Лівонським орденом]].
 
Остання згадка&nbsp;— травень 1477&nbsp;р., на початку 1478 каштеляном віленським був [[Іван Кезгайло]].<ref>''K. Pietkiewicz.'' Radziwiłł Ościkowicz h. Trąby (zm. 1477)…&nbsp;— S. 134.</ref>
 
Володів великими землями. Родовий маєток знаходився у [[Муснінкай|Муснінкаї]], в його володіння входили [[Біржай]], [[Кедайняй]], [[Ширвінтос]], Упнінкай та інші маєтки, на території сучасної Литви; на території сучасної Білорусі володів маєтками Негневичі під Новогрудком, Хорошевичі під [[Слонім]]ом і Бостинем на Пинщині.<ref>http://www.dig.com.pl/pdf/Radziwillowie.pdf</ref>