Лобарія легеневоподібна: відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування
Немає опису редагування
Рядок 21:
Слань 5—30 см в діаметрі; лопаті можуть сягати 1—3 см в ширину і до 7 см в довжину<ref name="природа">{{книга|автор=Robert Jacek Dzwonkowski|заглавие=Przyroda polska|издательство=Mozaika|год=2004|isbn=83-89200-84-8}} {{ref-pl}}</ref><ref name="Geiser">{{книга|автор=Geiser L, McCune B|заглавие=Macrolichens of the Pacific Northwest.|место=Корвалис|издательство=Oregon State University Press.|год=1997|isbn=0-87071-394-9.}} {{ref-en}}</ref>. Краї лопатей — виямчасто-обрубані. Нижня поверхня слані коричнева; випуклі частини зазвичай голі, а жолобки та здуття опушені <ref name="лекарственные растения" />. Корковий шар лишайника приблизно однакової товщини з епідермісом квіткової рослини.
 
Талом містить цефалодії {{нп5|Cephalodium|цефалодиицефалодії}}, що складаються з клітин синьозеленої водорості носток і обмежені тонкостінними гіфами, які відділяють їх від решти слані<ref>{{книга|автор=Hill DH, Hawksworth DL.|заглавие=The Lichen-Forming Fungi.|место=Лондон|издательство=Blackie.|год=1984|isbn=0-412-00641-3.}}</ref>. Це дозволяє лобарії поглинати розчинений в атмосфері [[азот]] і більшу кількість поживних речовин<ref>{{книга|автор=Millback JW, Kershaw KA|заглавие="Nitrogen metabolism in lichens. III. Nitrogen fixation by internal cephalodia in Lobaria pulmonaria"|журнал=New Phytologist|издательство=Blackwell Publishing|выпуск=69|страниц=593-595|JSTOR=2430515.}}</ref>. Іншим [[фікобіонт]]ом лишайника є [[зелені водорості|зелена водорость]] {{нп5|Dictyochloropsis reticulata|Dictyochloropsis reticulata}}<ref>{{книга|автор=Tschermak–woess, Elisabeth|заглавие=Dictyochloropsis Splendida (Chlorophyta), the Correct Phycobiont of Phlyctis Argena and the High Degree of Selectivity or Specificity Involved".|год=2007|страниц=169}}</ref>.
[[Соредії]] округлі, бугристі, розвиваються на ребрах верхніх країв лопатей<ref name="Brodo IM">{{книга|автор=Sharnoff S, Brodo IM, Sharnoff SD.|название=Lichens of North America.|издательство=Yale University Press.|страниц=417|год=2011|isbn=0-300-08249-5.}} {{ref-en}}</ref>. [[Апотеції]] діаметром 2—5 мм, розвиваються нечасто, розташовуються на ребрах або по краям лопатей, мають червонувато-коричневий диск, оточений більш світлим, ніж сам диск, краєм<ref name="лекарственные растения" />.
Рядок 31:
Лобарія містить стіктову кислоту і гірофорову кислоту. Ці речовини захищають лишайник від поїдання травоїдними тваринами та черевоногими моллюсками <ref>{{статья|автор=Gonzalez, A; Barrera, J; Perez, E; Padron, C|заглавие=Depsidones from Lobaria pulmonaria and their chemotaxonomic importance|издание=Biochemical Systematics and Ecology|язык=en|номер=22|страниц=583|год=1994|doi=10.1016/0305-1978(94)90070-1}}</ref>.Також лобарія містить альдити: арабітол і волемітол<ref>{{статья|автор=Nolan, Thos. J.; Keane, J.|заглавие=Salazinic Acid and the Constituents of the Lichen, Lobaria pulmonaria|издание=Nature|том=132|номер=3329|страниц=281|год=1933}}</ref>. В лобарії присутні також каротиноїди (> 10 мг/кг): [[альфа-каротин]], [[бета-каротин]].
Крім того, лобарія містить різні стероїди, в особливості [[ергостирол]], [[епістеролепістирол]], [[ліхестирол]], [[фікастирол]]<ref>{{статья|автор=Safe, S; Safe, Lorna M.; Maass, Wolfgang S.G.|заглавие=Sterols of three lichen species: Lobaria pulmonaria, Lobaria Scrobiculata and Usnea Longissima|издание=Phytochemistry|год=1975|выпуск=14|страниц=1821|doi=10.1016/0031-9422(75)85302-7}}</ref><ref>{{статья|автор=Catalano, S.; Marsili, A.; Morelli, I.; Pacchiani, M.|заглавие=Hydrocarbons sterols and fatty acids of Lobaria Pulmonaria"|издание=Phytochemistry|год=1976|выпуск=15|страниц=221|doi=10.1016/S0031-9422(00)89091-3}}</ref>.
 
Верхній слой слані містить [[меланін]], що захищає лишайник від згубної дії [ультрафіолет]ових променів<ref>{{статья|автор=Gauslaa, Yngvar; Solhaug, Knut Asbjørn|заглавие=Fungal melanins as a sun screen for symbiotic green algae in the lichen Lobaria pulmonaria|издание=Oecologia|том=126|номер=4|страниц=462|год=2001|doi=10.1007/s004420000541}}</ref>.