Вікіпедія

Язиги: відмінності між версіями

Інтерактивний перегляд історії
[перевірена версія][перевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
м оформлення за допомогою AWB
Немає опису редагування
Рядок 5:
== Язиги у Північному Причорномор'ї ==
 
Щодо часу появи язигів у Північному Причорномор'ї певних відомостей немає. Можливо, що язиги входили до сарматського об'єднання, яке під приводом [[сайї]]в поклало край скіфському домінуванню у регіоні у 280–260280—260&nbsp;рр. до н.&nbsp;е.<ref>{{ref-ru}}Смирнов К.&nbsp;Ф.&nbsp;Сарматы и утверждение их политического господства в Скифии. «Наука», 1984</ref> Страбон локалізує язигів з [[сайї|царськими сарматами]] та [[урги|ургами]] у Пн.-Зах. Причорномор'ї під час Мітрідатових війн (поч. І ст. до н.&nbsp;е.)(Географія, VII, 3, 17).<ref>{{lang-el|" Ἡ δὲ ὑπερκειμένη πᾶσα χώρα τοῦ λεχθέντος μεταξὺ Βορυσθένους καὶ Ἴστρου πρώτη μέν ἐστιν ἡ τῶν Γετῶν ἐρημία, ἔπειτα οἱ Τυρεγέται, μεθ' οὓς οἱ Ἰάζυγες Σαρμάται καὶ οἱ Βασίλειοι λεγόμενοι καὶ Οὖργοι,"}}{{ref-el}}[http://el.wikisource.org/wiki/%CE%93%CE%B5%CF%89%CE%B3%CF%81%CE%B1%CF%86%CE%AF%CE%B1/%CE%96 VII, 3, 17]</ref>Перелічені Страбоном три групи сарматів визивають асоціації зі скіфською ордою, де місце [[паралати|скіфів-царських]] ([[паралати|паралатів]]) посідають сармати-царські (сайї ?), [[авхати|авхатів]]&nbsp;— [[урги]] ({{lang-el|Οὖργοι}} < [[давньоіранська мова|д.ір.]]*urga-&nbsp;— «потужний, сильний»<ref>{{ref-de}}Zgusta L. Die Personennamen griechischer Städte der nördlichen Schwarzmeerküste. Prag, 1955. </ref>),<ref>''щодо етимології даного етноніму існує й інша думка:''{{ref-ru}} А.&nbsp;И.&nbsp;Иванчик. Накануне колонизации. Северное Причерноморье и степные кочевники VIII&nbsp;— VII&nbsp;вв. до н. э. в античной литературной традиции: фольклор, литература и история. Москва, Берлин, «Палеограф», 2005</ref> сармати-[[язиги]]&nbsp;— [[катіари|катіарів]] та [[траспії]]в.<br/>
Аппіан також згадує язигів як спільників [[Мітрідат VI Євпатор|Мітрідата VI Євпатора]] (Mith., 69) у Європі (щодо подій 74 р. до н.&nbsp;е.) «''… з савроматів так звані царські, язиги, [[коралли]] …''».<ref>{{ref-ru}}Аппиан. Римские войны. Изд-во «Алетейя», 1994</ref><ref>{{lang-el| "...περάσαντι δ' ἐς τὴν Εὐρώπην Σαυροματῶν οἵ τε βασίλειοι καὶ ̓Ιάζυγες καὶ Κόραλλοι..."}}[http://perseus.mpiwg-berlin.mpg.de/cgi-bin/ptext?doc=Perseus%3Atext%3A1999.01.0229;query=chapter%3D%2377;layout=;loc=Mith.%2010.67 ΜΙΘΡΙΔΑΤΕΙΟΣ, X, 69]</ref> {{text|"Можливо, з ними слід ототожнювати поховання 2 - 1 ст. до н.е., орієнтовані в південному секторі. Принаймні, саме так орієнтовані численні поховання язигів Угорщини 1 - 4 ст.н.е., що були нащадками переселенців з Північного Причорномор’я... Виходячи з топографії південноорієнтованих пам’яток, язиги жили на північ та схід від роксоланських кочівок. В 1 ст. до н.е. сармати були найближчими сусідами пізньоскіфських городищ Нижнього Дніпра. Тоді ж вони почали нападати на зарубинецькі городища Середньої Наддніпрянщини. Деякі знахідки в могилах півдня ... не виключають того, що в них були поховані зарубинецькі жінки - бранки. Однак базовою територією кочівок залишалися причорноморські степи."<ref>Симоненко О.В. Сармати північного причорномор’я. хронологія, періодизація та етно-політична історія. Автореферат дисерт. на здобуття наукового ступеня доктора історичних наук. Київ. 1999.</ref>}}
 
Овідій, перебуваючи у [[Томи|Томах]] у засланні, між [[9]] та [[17]] роками згадує язигів на Нижньому Дунаї.<ref>{{ref-la}} ''«Iazyges et Colchi Tereteaque turba Getaeque Danuuii mediis uix prohibentur aquis; „'' [http://www.thelatinlibrary.com/ovid/ovid.tristia2.shtml TRISTIA, II, 191]</ref> Але вже до 50 р. н.&nbsp;е. переважна частина язигів мігрувала до [[Паннонія|Паннонії]] крізь [[Олтенія|Олтенію]].<ref>{{ref-en}}J. Harmatta. Studies in the History and Language of the Sarmatians. (Acta Universitatis de Attila József Nominatae. Acta antique et archaeologica Tomus XIII. Szeged 1970)</ref> Також язиги Північного Причорномор'я (на відміну від язигів-метанастів Паннонії) згадані у Географії Клавдія Птолемея (ІІІ, 5, 7; ''“… усім узбережжям Меотіди язиги та роксолани…»''). Ймовірно, окремі групи язигів Північного Причорномор'я були остаточно асимільовані різними етосами в часи [[Велике переселення народів|Великого переселення народів]].
 
У [[давньоруська мова|давньоруській мові]] язигами (ясами) називали [[алани|аланаланів]]ів та інші іранські етноси Північного Кавказу та Приазов'я, які згодом стали складовою сучасних [[осетини|осетин]].
 
== Язиги Панонії ==
 
Отже, вперше язиги Панонії згадуються [[Корнелій Тацит|Корнелієм Тацитом]] у описі подій 50 року (Тац., Ан., XII, 29-30). Клавдій Птолемей язигів Панонії на відміну від Причорноморських називає «язигами-метанастами» (Geo., ІІІ, 5, 1;{{lang-el|"Ἰαζυγες Μετανάσται"}} ''«Південною межою є язиги-метанасти…»''), тобто язигами-переселенцями. Пліній Ст., описуючи Європу, щодо язигів повідомляє наступне:''«…між Дунаєм і герцинським лісом, до самих Паннонських зимових таборів в Карнунті, сарматське [плем'я] язигів займає сусідні з германцями поля і рівнини, тоді як даки, яких язиги зігнали [з рівнин], живуть [тепер] в лісах і в горах до річки Патісс. За Маром або Дуріей&nbsp;— [рікою], яка відокремлює язигів від суебів і царства [нащадків] Ваннія,&nbsp;— навпроти язигів живуть бастерни та інші германці…»'' (Пл. Ст., IV, 80-81 [http://ancientrome.ru/antlitr/t.htm?a=1330690795#0004 {{ref-ru}}] [http://la.wikisource.org/wiki/Naturalis_Historia/Liber_IV#.5B80.5D {{ref-la}}])<br />
Безпосереднє сусідство з імперією зробило язигів досить згадуваними у римській історіографії, а саме:<br />
* [[50]]&nbsp;— спільники (найманці) [[Ваній|Ванія]], короля швабів ([[свеви|свевів]]) (Тац., Ан., XII, 29-30);
* [[69]]&nbsp;— [[сармати]] (язиги?) грабують [[Мезій|Мезію]] та вбивають легата [[Фонтей Агріппа|Фонтея Агріппу]] ([[Йосип Флавій]], VII, 4,3);
* 85-89&nbsp;— язиги -&nbsp;— спільники [[Доупарнея|Доупарнея]] та [[Децебал]]а у війні з Римом;
* 101–106101—106&nbsp;— спільники імперії в дакійських війнах [[Траян]]а (Dio Cass. 68.10.3);
* 106–107106—107&nbsp;— виступ проти Риму (SHA: Hadr.II.9);
* 117/118&nbsp;— обугодження відносин з [[Адріан]]ом на початку його правління (Spart. Hadr. 6, 6—8<ref>{{lang-la|'''Spart. Hadr. 6, 6—8''' «audito dein tumultu Sarmatarum et Roxalanorum praemissis exercitibus Moesiam petit. Marcium Turbonem post Mauretaniam praefecturae infulis ornatum Pannoniae Daciaeque ad tempus praefecit. cum rege Roxolanorum, qui de imminutis stipendiis querebatur, cognito negotio pacem composuit.»}}</ref>);
* 132&nbsp;— посли язигів у Сенаті (Dio Cass. 69. 15.2);
* 161–174161—174&nbsp;— епізодичні напади на Мезію, участь у маркоманських війнах тощо (Capit. Marc. 22, 1—2<ref>{{lang-la|'''Capit. Marc. 22, 1—2'''
«gentes omnes ab Illyrici limite usque in Galliam conspiraverant, ut Marcomanni, Varistae, Hermunduri et Quadi, Suevi, Sarmat<a>e, Lacringes, et Burei f hi aliique cum Victualis, Sosibes, Sicobotes, '''Roxolani''', Basternae, Alani, Peucini, Costoboci.»}}</ref>, Cass. Dio 72, 19, 2<ref>{{lang-el|'''Cass. Dio 72, 19, 2''' «…τῶν νήσων τῶν ἐν τῷ Ἴστρῳ ἀπέχεσθαι. καὶ ἐφῆκεν αὐτοῖς πρὸς τοὺς Ῥοξολάνους [p. 60] διὰ τῆς Δακίας ἐπιμίγνυσθαι, ὁσάκις ἂν ὁ ἄρχων αὐτῆς ἐπιτρέψῃ σφίσιν.»}}</ref>) за результатами війни у [[175]] язиги видали Риму 100000 полонених та відправили у римську армію 8000 вершників, з яких 5500 було дислоковано у Британії, цар язигів [[Зантік]] (Dio Cass. 72. 16. 1-2)
* 279&nbsp;— навала на імперію, поразка від Проба (SHA: Probi. XVI.2);
* 282&nbsp;— навала на імперію, тотальна поразка від Каріна (SHA: Car. Carin. Numer. IX. 4);
* 334&nbsp;— язиги-ліміганти повстають проти язигів-ардагантів, які вимушені були мігрувати до сусідніх германських племен;
* 357–358357—358&nbsp;— язиги на імперію, язигам-ардагантам повернуті минулі права, поновлено клієнтські відносини з Римом, призначено царем [[Зізаїс]]а (замість [[Узафер]]а?)(Amm.Marc. XVII. 12)
* 359&nbsp;— язиги-ліміганти на імперію, тотальна поразка (Amm.Marc. XIX. 11)
* 371–372371—372&nbsp;— язиги-ліміганти разом з квадами на Панонію (Amm.Marc. XXX. 6)
* 471&nbsp;— остгото-язигзька війна, вбито царя язигів [[Бабай|Бабая]] (Йордан, Гет., 277–282277—282)
 
Судячи з повідомлень Амміана Марцеліна (Amm.Marc. XVII. 12), язиги Панонії поділялися на два соціальні прошарки: язиги-ардаганти (пор. [[осетинська мова|осет.]]Ældar&nbsp;— {{lang-uk|"благородний"}}<ref>{{ref-ru}}ИЭСОЯ, т. І, Москва-Ленинград, 1958 г.</ref>), та язиги-ліміганти, які, на думку деяких вчених, являли собою загал з різних неіранських тубільних племен Панонії, які були підкорені власне язигами.<ref>{{ref-en}}J. Harmatta. Studies in the History and Language of the Sarmatians. (Acta Universitatis de Attila József Nominatae. Acta antique et archaeologica Tomus XIII. Szeged 1970)</ref><br />
Язиги-метанасти мешкали у Панонії до часів пізнього середньовічча, коли остаточно були інкорпоровані у етнос мадяр. Відлунням етноніму язигів є назви декількох областей Угорщини та назви міст від Молдови до Панонії.
 
Рядок 40:
=== Царі язигів Панонії ===
 
[[Банадасп]] (?&nbsp;— до/близько 175)<br />
[[Зантік]] (до/близько 175&nbsp;— ?)<br />
[[Узафер]] (бл. 358)<br />
[[Зізаїс]] (358&nbsp;— ?)<br />
[[Бевка]] (близько 469)<br />
[[Бабай]] (до 469&nbsp;— 471)
 
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Язиги