Захарчишин Лев Леонідович: відмінності між версіями

З [[1987]] року був активним учасником, а у [[1989]]–[[1990]]&nbsp;— головою «[[Товариство Лева|Товариства Лева]]», першої в Україні незалежної громадсько-культурологічної організації, що стояла біля витоків національного відродження України<ref>[http://gazeta.dt.ua/SOCIETY/zaboronena_konferentsiya.html Василь Худицький. Заборонена конференція, «Дзеркало тижня», 21 грудня 2012]</ref>,<ref>[http://www.ngo.lviv.ua/index.php?option=com_content&view=article&id=15994:2010-01-13-22-54-41&catid=51:2009-08-06-12-03-48 Товариство Лева на порталі громадських організацій Львова]</ref>. Оцінюючи діяльність таких людей, як Левко Захарчишин, а також [[Коліушко Ігор Борисович|Ігор Коліушко]], [[Валентин Стецюк]], [[Орест Шейка]] та інших, американський дослідник [[:en:Padraic Kenney|ПадраїкПедрик КенніКені]] каже, що Товариство Лева з його національною свідомістю, гаївками[[гаївка]]ми, зеленими толоками[[толока]]ми і експедиціями по Дністру стало на той час, подібно до польської «Солідарності», рушійною силою змін не лише в області, але й усьому краї<ref>Chapter four: The Lions Cubs of Western Ukraine//Padraik Kenney. A Carnival of Revolution. Central Europe 1989. — Princeton University Press, 2002. — P. 124, 126, 128, 329, 341.</ref>