Старогутнійська мова: відмінності між версіями

нема опису редагування
Немає опису редагування
Немає опису редагування
{{пишу}}
{{Картка:Мова
|Колір = індоєвропейська
 
'''Старогутнійська мова''' — [[Північногерманські мови|північногерманська мова]], якою говорили на острові [[Готланд]], сучасна [[Швеція]] приблизно до [[16 століття]].
[[Файл:Old norse, ca 900.PNG|міні|ліворуч|300пкс|[[Германські мови]] в [[10 століття|10 столітті]], старогутнійська позначена рожевим]]
Мова досить відрізнялась від [[Давньоскандинавська мова|старосхідноскандинавського діалекту]]. Сьогодні, в деяких частинах острова [[Готланд]] говорять сучасною формою старогутнійської мови — гутнійським діалектом шведської мови.
 
Корінь gut, ймовірно, означає близькість носіїв старогутнійської до [[Готи|готів]].
 
== Пам'ятки ==
Найбільшим джерелом для вивчення старогутнійської є [[Gutasaga|Гутасага]]. Це кодекс договорів острова [[Готланд]] і [[Швеція|Швеції]], що включає в себе нарис з історії острова, починаючи з легенди його заснування в дохристиянську епоху, пам'ятник скандинавського права.
 
Сага була записана в [[13 століття|13 столітті]] і збереглася в єдиному рукописному примірнику. Входить до збірки Codex Holm. Датована приблизно [[1350]] роком, зберігається в Королівській бібліотеці [[Швеція|Швеції]] в [[Стокгольм]]і, разом з Гуталагом, зведенням законів [[Готланд]]а.
 
== Відмінності з іншими скандинавськими діалектами ==
[[Давньоскандинавська мова|Давньоскандинавський]] [[дифтонг]] аі (наприклад. Auga "око") зберігається в старогутнійській та старозахідноскандинавській в той час як в старосхідноскандинавській (за винятком периферійних діалектів) він перейшов в [[монофтонг]] Ǿ (довгий Ǿ). [[Дифтонг]] ai (наприклад. bain "кістка") зберігається в старогутнійській в той час як в старозахідноскандинавській він перетворився на ei (bein), а в старосхідноскандинавській став é (bén). У той час як в старозахідноскандинавській є [[дифтонг]] ey, в старосхідноскандинавській він перетворюється на Ǿ, в старогутнійській — oy.
 
{| class="wikitable"
|-
| [[Прагерманська мова|Прагерманська]]
| Старогутнійська
| Старозахідноскандинавська
| Старосхідноскандинавська
|-
|
''*augon'' (око)
<br>''*baino'' (кістка)
<br>''*hauzjan'' (чути)
|
''auga''
<br> ''bain''
<br> ''hoyra''
|
''auga''
<br> ''bein''
<br> ''heyra''
|
''auga'' > ''ǿga''
<br>''bæin'' > ''bén''
<br>''høyra'' > ''hǿra''
|-
|}
 
== Приклад ==
(уривок з [[Gutasaga|Гутасаги]])
 
{{початок цитати}}
Gutland hitti fyrsti mathr than sum thieluar hit. tha war gutland so eluist at thet daghum sanc Oc natum war uppj. En thann mathr quam fyrsti eldi a land Oc sithan sanc thet aldri. thissi thieluar hafthi ann sun som hit hafthi. En haftha cuna hit huita stierna thaun tu bygthu fyrsti agutlandi fyrstu nat som thaun saman suafu tha droymdi hennj draumbr.
{{кінець цитати}}
[[Готланд]] першим знайшов один чоловік, якого звали Тієлвар. У той час [[Готланд]] був такий зачарований, що вдень опускався на дно моря, а ночами спливав. Але цей чоловік вперше привіз на острів вогонь, і після цього той [острів] ніколи не опускався на дно. У цього Тієлвара був син, якого звали Хафді. І дружину Хафді звали Біла Зірка. Вони були першими жителями Готланду. У першу ніч, в яку вони спали разом, Білій Зірці приснився сон.
</blockquote>
 
== Джерела ==
* [https://yadi.sk/d/7yA9UgLeD9oSc Мови світу. Германські та кельтські мови]{{ref-ru}}
* Noreen, Adolf ([[1904]]). ''Altnordische Grammatik II: Altschwedische Grammatik mit Einschluss des Altgutnischen''. Halle: Max Niemeyer{{ref-de}}
 
== Посилання ==
* [http://nenna.bebto.com/indexs.htm Старогутнійський глосарій] {{ref-sv}}
* [http://www.gutamal.org/htmlgraj/gutniska.htm Сторінка на старогутійській] на сайті Gutamålsgillet 
 
{{Германські мови}}
1559

редагувань