Шведський потоп: відмінності між версіями

'''Потоп''' (існує ще назва '''Шведський потоп''')  — вторгнення у Польщу коаліції на чолі зі Швецією (1655—1660), що завдало непоправної шкоди [[Річ Посполита|Речі Посполитій]]. Закінчився [[Олівський мир|Олівським миром]], за яким польський король [[Ян II Казимир]] відмовився від претензій на шведський престол. До антипольської коаліції входили [[Козацька держава]], [[Швеція]], [[Бранденбург]], [[Семигород]], [[Молдавське князівство]], [[Волощина]] та литовські князі.

Майже одразу після [[Переяславська рада|Переяславської Ради]] між Україною та [[Московське царство|Москвою]] почалися тертя та непорозуміння. Спочатку Москва проголосила війну Польщі, з московським військом пішли на [[Білорусь]] [[козаки]] під проводом наказного [[гетьман]]а [[Золотаренко Іван Никифорович|Івана Золотаренка]]. Населення Білорусі радо визнавало владу [[гетьман]]а, приймало козацький устрій. Московські [[Воєвода|воєводи]] мали приєднувати білоруські землі до Московщини. Союз України з Москвою викликав союз [[Кримське ханство|Криму]] з Польщею.

Спільні сили [[Татари|татар]] та поляків почали з осені [[1654]] року руйнувати [[Поділля]], [[Брацлавщина|Брацлавщину]], заходили до [[Біла Церква|Білої Церкви]], двічі були відбиті від [[Умань|Умані]]. Країна була зруйнована, обернена на пустелю, людність тікала на [[Слобожанщина|Слобожанщину]] (тоді втікачі з [[Герасим Кондратьєв|Герасимом Кондратьєвим]] на чолі заснували м. [[Суми]]). В [[Дрижипільська битва|бою на Дрижиполі]] в січні [[1655]] року згинуло багато людей, але він не дав перемоги жодній зі сторін, хоч становище Польщі значно погіршало.

Тим часом [[Богдан Хмельницький|Богдан Хмельницький]] з воєводою [[Шереметєв Василь Борисович|Васілієм Шеремєтьєвим]] перенесли дії до [[Галичина|Галичини]], на півночі було підкорено всю Білорусь, [[Литва|Литву]] до [[Вільно|Вільного]]го. Населення [[Волинь|Волині]], [[Полісся]], Поділля визнало владу гетьмана. [[Святополк-Четвертинські|Князь Святополк-Четвертинський]] просив у гетьмана війська для охорони; під гетьманський реґімент просилися [[Радзивілл Януш (1612-1655)|князь Януш Радзівілл]], слуцькі князі. [[1657]] року прийняла українську владу [[шляхта]] [[Пінський повіт|Пинського повіту]] - — територія Української Держави поширилася на захід, північ.

На козацькій Раді, скликаній у [[Чигирин]]і, всі присутні [[полковник]]и, [[осавул]]и, [[сотник]]и присягли гетьману, що будуть спільно боротися за Україну: "«присягали собі, а не чужим [[монарх]]ам"».

Богдан Хмельницький розгорнув активну діяльність по створенню коаліції з ряду європейських країн, що мала вирішити "«польське питання"». До неї увійшли [[Швеція]], [[Бранденбург]], [[Трансільванія]], [[Молдавське князівство|Молдавія]], [[Валахія]] та [[Литва]]. Згідно з планами учасників коаліції Польща мала бути розділена між її членами, причому Україна (Велике князівство Руське) повинна була отримати всі землі, заселені українцями, а також, разом із Швецією, протекторат над Литвою, що повинна була перетворитись на Литовське королівство. Сам Б. Хмельницький мав отримати титул "«Дідичного князя"» (Великого князя) Князівства Руського.

[[1656]] року московський цар оголосив війну Карлу Х Густаву (призвела до тривалого протиборства Швеції та Московської держави).

Ще одного удару коаліції завдала [[Данія]], яка, під впливом [[Австрія|Австрії]], почала війну зі Швецією, що примусило Карла Х Ґустава вивести війська з Польщі, за ними пішла з Польщі армія курфюрста Бранденбурґу. Війська трансільванського князя опинилися у вкрай важкому становищі, князь [[Ракоці Юрій II|Юрій II Ракоці]] був змушений капітулювати.

=== 1655 ===

* [[Битва під Соботою]] Уйсьцем (1655)|Битва під Уйсьцем]]

* [http://referaty.com.ua/ukr/details/18801/4/ Богдан Хмельницький - — найвидатніший гетьман України, Детальна інформація]

* ''[[Радослав Сікора|Р.Сікора]].'' З історії польських крилатих гусарів. Київ: ''Дух і літера'', 2012. ISBN: 978-966-378-260-7. [http://duh-i-litera.com/z-istoriji-polskyh-krylatyh-husariv/ Інформація про книгу в інтернет-магазині українського видавця].