Відмінності між версіями «Цецорська битва (1620)»

нема опису редагування
 
Воєнні дії тривали з [[17 вересня]] до [[7 жовтня]] [[1620]] року.
[[FileФайл:Battle of Cecora 1620.PNG|thumb|350 px]]
 
== Командувачі ==
Командувачами 8-тисячної турецької армії були Іскендер-паша ([[Паша|паша]] Боснії) та Саримсаґ-паша, 120-тисячної кримської - — [[Калга|калга]]-султан (брат кримського хана [[:Мехмед III Ґерай]]) Шагін Гірей.
 
Командувачами 12-тисячної польської армії були 73-літній [[великий коронний гетьман]] [[Станіслав Жолкевський]], [[Польний коронний гетьман|польний коронний гетьман]] [[Станіслав Конєцпольський]], князь [[Корецький Самійло|Самійло Корецький]], Струсь.
 
[[Гаспар Граціані]] - — 3000.
 
Всього було 20 000 тисяч. В битві брала участь шляхта волинська, подільська, руська, козаки з Бару ([[:Стефан Хмелецький]]). Також брали участь теребовлянський і вінницький старости [[:Олександр Балабан]], [[:Мартин Казановський]], князь [[Корецький Самійло|Самійло Корецький]], галицький староста [[Миколай Струсь|Миколай]] та Міхал Струсі, [[:Януш Тишкевич|Ян Тишкевич]], [[:Миколай Потоцький]]  — «Ведмежа лапа», [[:Потоцький Станіслав Ревера|Станіслав «Ревера» Потоцький]], кам'янецький староста [[Валентин-Олександр Калиновський|Валентій Александр Калиновський]] та його син Самуель Єжи Калиновський, Ян (син) і Лукаш Жолкевські, Бичко.
 
== Передумови битви ==
23 серпня посли турецького султана вирушили до Ясс, з метою заарештувати Гаспара Граціані і забрати його в Стамбул. Гаспар з-під Ясс з 3000 армією вирушив в Хотин під польський захист.
 
Досвідчений в боях гетьман Жолкевський не хотів розпочинати воєнні дії проти османів; за його словами, війна з турками - — це не іграшка. Але король настояв на битві і обіцяв дати допомогу (але не надав). Також обіцяв її і Гаспар Граціані (але не надав).
 
== Підготовка ==
3 серпня війська Конєцпольського і князя Корецького стали табором під [[:Оринин]]им. 10 серпня Конєцпольський і кн. Корецький прибули в Кам'янецький(Подільський). Через три дні військо вирушило до [[Буша|Буші]] і стало там табором під молдавським кордоном.
 
== Хід битви ==
[[9 вересня|9]]-[[10 вересня]] [[1620]] р. біля с. Цецора військо зустрілося з великими турецько-татарськими силами.
 
Жолкевський під Цецорою зрозумівши, що сили противника набагато більші, ніж вказав Граціані, наказав взяти двох язиків, один з яких сказав, що сили противника 40 000, а другий (взятий пізніше) сказав 100 000. Жолкевський, оцінивши ситуацію, наказав утворити з возів, спаяних ланцюгами, табір і іти в напрямку Могилева на Поділлі, до переправи на Дністрі. Вози були в чотири ряди, по 50 возів в кожному ряду.
 
Частина шляхти з військом в кількості 3 000, підбурена молдавським господарем Гаспаром Граціані, який заперечував розпорядження відступати до Дністра, а обіцяв щасливо вивести військо через переправу на р. Прут і через Валахію, вирушила до р. Прут. Пізніше, при переправі вбрід всі були легко добитими татарським військом.
 
Після цієї події військо Жолкевського стояло ще 8 днів, марно чекаючи на допомогу. Відступали війська оточені табором з возів.
Перед переправою через Дністер Жолкевський наказав стати табором за пів милі від Дністра, щоб добути провіанту і пороху, якого йому не вистачало. Але серед війська виникли незгоди і деякі вирушили, щоб швидше переправитись через Дністер. В цей час один з табору перейшов до Калги Султана і повідомив, що в війську нема згоди, Калга Султан тут же розпорядився кинути сили Кантемір Мірзи і розбити військо Жолкевського.
 
[[6 жовтня|6 жовтня (27 вересня)]] [[1620]] р. біля самого кордону Речі Посполитої (біля [[Могилів-Подільський|Могилева]]) татарське військо під проводом [[Кан-Темир|Кантеміра мірзи]] оточило польсько-козацький табір. [[7 жовтня|Наступного дня]] військо було цілком розгромлене.
 
[[Файл:Juliusz Kossak Bitwa pod Cecorą 1620.jpg|thumb|300px]]
Гетьман Жолкевський поліг в бою під Могилевом-Подільським (На полях села Савки (мол. Сауца)). Гаспар Граціані був убитий по дорозі в Валахію. Олександр Калиновсьский та його син загинули під час переправи через Прут.
 
Князь Корецький та Струсь, Ян Жолкевський (син), Лукаш Жолкевський, [[Олександр Балабан]], Ференчбег та 6 інших шляхтичів були взяті Іскендером-пашою в полон і доставлені до Ґалги-султана. Капітан німецької кавалерії Герман<ref>[http://mariusz.eu.pn/genealogia/rody/denhoffowie01.html#D1 Denhoffowie (01)] {{ref-pl}}</ref> Денгофф був убитий з 15 іншими. Іскендер паша забрав в Ґалги-султана Корецького та Ференчбега і послав їх турецькому султану. Гетьман Конєцпольський та син брата Жолкевського дісталися Ґалзі султану, інших 4 шляхтичів відправили в Крим.
 
В полон потрапили також : [[Мартин Казановський|Марцін Казановський]], [[Миколай Потоцький]], [[Станіслав Ревера Потоцький|Станіслав "«Ревера"» Потоцький]]. В бою поліг [[Михайло Хмельницький]] та в полон потрапив його син [[Хмельницький Богдан|Богдан]].
 
Вийшли неушкодженими шляхтичі [[Стефан Хмелецький]] та [[Теофіл Шемберг]] (написав щоденик битви).
== Висновки ==
 
60 000 татарська армія, послана Галга Султаном, пішла на [[:Покуття]] і [[:Львів]] спустошуючи все навколо і поверталася з походу з багатствами та більше як '''100.000''' полонених русинів (українців), з яких до [[:Крим]]у дійшло тільки 30.000, багато загинуло від холоду.
В цей час були зруйновані Глиняни.
 
В листопаді [[:1620]] боснійський Іскендер Паша загинув в [[:Аккерман]] наглою смертю від руки своїх слуг.
 
[[1621|Наступного]] року розпочався похід турецького війська під проводом султана [[Осман II|Османа ІІ]] на Польщу. Після довгих боїв [[Хотинська битва|під Хотином]] обидві сторони уклали мир.
== Пам'ятники ==
 
Дружина гетьмана Регіна Гербурт на місці, де загинув Станіслав Жолкевський поставила пам'ятник з мармуровою плитою, на якій золотими буквами був напис на латині. Пам'ятник був до середини 19 ст. Відрубану голову Жолкевського, яку відправили турки султану в Стамбул, його дружина викупила пізніше за великі гроші, яких вона не мала, крім того вона збирала у родичів та просила допомогу в короля, щоб викупити з полону сина Івана.
 
Станіслав Жолкевський та син Іван поховані Регіною Гербурт в костелі в Жовкві.
 
У червні [[1912]] пам'ятник Жолкевському був відбудований, посприяла цьому шляхта Могилева-Подільського під організацією князя Голубецького. Пам'ятник розташований за 4 &nbsp;км від с. Савки (мол. Sauce), за 8 &nbsp;км від Дністра, по правій стороні дороги, яка веде з м. Атак до с. Аріанешті. Пам'ятник стоїть на могилі.
 
== Цецорська битва в народній творчості ==
 
<center>'''''Дума про Михайла Хмельницького'''''</center>
 
== Джерела ==
* ''E. Schütz.'' An Armeno-Kipchak Chronicle on the Polish-Turksh wars in 1620- 16211620—1621.— Budapesht, 1968. р. 40 &nbsp;— 50.(Кам'янецька хроніка учасника війни Аксентія) {{ref-en|}}
 
== Література ==
 
* ''Гайдай Л.'' Історія України в особах, термінах, назвах і поняттях.&nbsp;— Луцьк: Вежа, 2000
* [http://history.franko.lviv.ua/IIIc.htm Довідник з історії України. За ред. І.Підкови та Р.Шуста. -&nbsp;— К.: Генеза, 1993]
* [[Радослав Сікора]]: ''З історії польських крилатих гусарів''. Київ: ''Дух і літера'', 2012. ISBN: 978-966-378-260-7. [http://duh-i-litera.com/z-istoriji-polskyh-krylatyh-husariv/ Інформація про книгу в інтернет-магазині українського видавця].
 
== Посилання ==
* [http://193.59.172.16/szzz/IsShownBy.do?id=34875 Станіслав та Ян Жолкевський.[[:Жовква]]]
 
* [http://193.59.172.16/szzz/IsShownBy.do?id=348758646 Станіслав таЖолкевський Ян Жолкевський.[[:Жовква]]]Портрет
* [http://193www.59europeana.172.16eu/szzzportal/IsShownByrecord/92062/95FB022AC350C500E55B081F5747FB738A139D68.dohtml?idquery=8646zolkiewski Станіслав Жолкевський ]Портрет
* [http://www.wbc.poznan.pl/dlibra/doccontent?id=175733&from=PIONIER%20DLF Стаття про Жолкевського] {{lang-pl|}}
*[http://www.europeana.eu/portal/record/92062/95FB022AC350C500E55B081F5747FB738A139D68.html?query=zolkiewski Станіслав Жолкевський]Портрет
*[http://www.wbc.poznan.pl/dlibra/doccontent?id=175733&from=PIONIER%20DLF Стаття про Жолкевського] {{lang-pl|}}
 
== Примітки ==
{{reflist}}
 
[[Категорія:Козацькі битви]]
[[Категорія:Історія Туреччини]]