Анди: відмінності між версіями

'''А́нди''', '''А́ндські Кордильє́ри''' ({{lang-es|Andes; Cordillera de los Andes}}) — найдовша (довжина біля 9000 [[км]]) і одна з найвищих (гора [[Аконкагуа]], 6962 м) [[гірська система|гірських систем]] [[Земля|земної кулі]], яка облямовує з [[північ|півночі]] та [[захід|заходу]] всю [[Південна Америка|Південну Америку]]; є південною частиною [[Кордильєри|Кордильєр]].

Це молода гірська система, тут знаходиться велике число діючих [[вулкан]]ів, що складають [[Андійський вулканічний пояс]]: [[Санґай]], [[Пурасе]], [[Котопахі]], [[Юяйяко|Льюльяйльяко]] (найвищий на Землі), дуже часті [[землетрус]]и, на [[південь|півдні]] системи численні [[льодовик]]и. Межа вічних [[сніг]]ів становить від 600 м на півдні до 6300 м на півночі. Система багата природними ресурсами, у передових і передгірських прогинах добуваються [[нафта]] та [[природний газ]] (особливо в північних та центральних районах), також тут добуваються руди [[кольорові метали|кольорових металів]].

[[Файл:Mochica Headress Condor.jpg|thumb|right|200px|Головний убір культури [[Мочікамочика]] із зображенням [[андійський кондор|кондора]]]]

Після занепаду культури Чавін в Андах виникло кілька локальних культур. Найважливішими з них були [[МочікаМочика]] і [[Наска (культура)|Наска]]. Культура МочікаМочика мало центром місто [[Моче]] на півночному узбережжі Перу, та відома своїми дуже реалістичними керамічними фігурками людських голів, що використовувалися як глечики, та прекрасною монументальною [[архітектура|архітектурою]]. Так, Храм Сонця в Моче мав вигляд ступінчастої [[Піраміда (споруда)|піраміди]] 41&nbsp;м заввишки та був збудований з [[саман]]у (адобе). Одночасно з МочікаМочика, на півдні Перу виникла культура Наска, відома яскравими [[гончарство|гончарними виробами]] та складним [[текстиль|текстилем]]. Одним з найвідоміших залишків культури стали так звані [[Лінії Наски]]. Ці зображення мають гігантський розмір (так що повністю видимі лише з літака) та зроблені на великих прибережних плато. Ці лінії були як геометрічними узорами, так і зображеннями людин і тварин, та були створені зняттям бурого ґрунту поверхні, залишаючи світлий нижній шар ґрунту. Мета створення цих ліній залишається невідомою<ref name=worldhistory>{{cite web|url=http://www.historyworld.net/wrldhis/PlainTextHistories.asp?historyid=ab59|title=History of Andean Civilization|work=World History|archiveurl=http://www.webcitation.org/6HWsSjORC|archivedate=2013-06-21}}</ref>.

Вже після розквіту високогірних цивілізацій Тіуанаку та Уарі на узбережжі, в районі колишньої культури МочікаМочика розвилася культура [[Сікан]]. Її центром було місто [[Батан-Ґранде]], центр паломництва з кількома монументальними пірамідами. Занепад цієї культури відбувся в результаті великої повені в 12 столітті. Одночасно з цією культурою дещо південніше і також під впливом культури МочікаМочика виникла культура [[ЧімуЧиму]], із центроам в місті [[Чан-Чан]], заснованим біля 900 року. Це місто було найбільшим серед доколумбових міст Анд, займаючи площу біля 22 км². Розквіт культури був заснований на використанні розвиненої системи іригації, до дозволила отримувати значні врожаї на посушливих прибережних землях Перу. До 14 століття держава ЧімуЧиму простяглася на велику ділянку узбережжя від Еквадору до Чилі<ref name=worldhistory/>.

За одним стереотипом Анди є бідним регіоном, мешканці яких поколіннями працюють на бідних ґрунтах на висотах понад 3000&nbsp;м над рівнем моря, намагаючись виростити убогі врожаї. Ніде, окрім Анд, люди на жили стільки тисяч років у таких жахливих умовах. За іншим&nbsp;— Анди сприймаються як батьківщина таких міст як [[Мачу-Пікчу]], величних кам'яних палаців [[Інки|Інків]] в [[Куско]] і [[Уануко-Пампа]] і міст народу [[ЧімуЧиму]], таких як [[Чан-Чан]], краса андійського текстиля і кераміки, що виставлені в музеях по всьому світу, відома турбота [[Сапа Інка|імператорів інків]] про добробут їх підданих і здебільшого покинуті великі іригаційні тераси, сконструйовані цими народами. Ці два погляди можна примирити тільки якщо припустити, що використання ресурсів значно залежало від державної системи і методів керування. Так, свого часу Андійський регіон був багатим та дав початок високим цивілізаціям, тут розвинулися сільське господарство, технології і соціальні системи, унікально пристосовані до особливих екологічних умов, в яких жили мешканці регіону<ref>{{cite web|url=http://www.britannica.com/EBchecked/topic/23548/Andean-peoples|work=Encyclopaedia Britannica|title=Andean peoples|archiveurl=http://www.webcitation.org/6HWsVWfPT|archivedate=2013-06-21}}</ref>.