Вікіпедія

Класифікація приголосних звуків в українській мові: відмінності між версіями

Інтерактивний перегляд історії
[неперевірена версія][неперевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
Kiutsushou (обговорення | внесок)
485 редагувань
вікіфікація, оформлення, стиль
Рядок 1:
[[Файл:Ukrainian_consonants.jpg|міні|Приголосні звуки української мови]]
'''[[Приголосний звук|Приголосні звуки]] класифікують''':
* за участю голосу та шуму;
* за місцем творення;
* за пасивним органом;
* за способом творення;
* за фоносемантикою;
* за твердістю та м'якістю.
 
* за участі голосу й шуму
* за місцем творення, тобто за місцем дії активних і пасивних мовних органів, які беруть участь у вимовлянні звуків
* за способом творення, або як саме утворюється звук
* за акустичним вираженням
* за твердістю і м'якістю, що залежить від ступеня наближення середньої частини язика до твердого піднебіння
[[Зображення:Ukrainian_consonants.jpg|міні| Приголосні звуки української мови]]
 
== За участі голосу й шуму ==
 
== За участю голосу та шуму ==
За участі голосу й шуму приголосні звуки поділяють на:
* '''Сонорні''' — приголосні, при творенні яких голос переважає над шумом;
 
* '''Шумні'''- приголосні, що творяться за допомогою голосу й шуму. Залежно від наявності голосу, вони поділяються на:
* '''Сонорні''' — ({{lang-la|sonorus}} — «звучний») — приголосні, при творенні яких голос переважає над шумом
** '''Дзвінкі''' — у цих звуках шум переважає над голосом;
* '''Шумні''' — приголосні, що творяться за допомогою голосу й шуму. Залежно від наявності голосу, вони поділяються на:
** '''Глухі''' — ці звуки складаються тільки з шуму.
** '''дзвінкі''' — у цих звуках шум переважає над голосом
Шумні звуки (дзвінкі і глухі, крім [ф]) утворюють [[акустична пара|акустичні пари]]. Сонорні звуки таких пар не мають.
** '''глухі''' — ці звуки складаються тільки з шуму
 
{| class="wikitable"
Рядок 21:
| '''Сонорні''' || '''Дзвінкі''' || '''Глухі'''
|-
| [в], [м], [н], [н'], [л], [л'], [р], [р'], [й] || [б], [д], [д'], [г], [з], [з'], [ж], [ґ], [дж], [дз], [дз'] || [к], [п], [с], [с'], [т], [т'], [ф], [х], [ш], [ц], [ц'], [ч]
|-
|}
Речення для запам'ятовування глухих приголосних:
'''Ф'''е'''с'''я '''х'''о'''ч'''е '''ц'''ю '''пт'''а'''шк'''у.
У'''с'''е '''ц'''е '''к'''а'''ф'''е «'''Пт'''а'''х''' і '''ч'''а'''ш'''а».
 
Для запам'ятовування сонорних:
'''М'''и '''в'''и'''н'''и'''л'''и '''р'''і'''й.
 
Для запам'ятовування дзвінких:
'''Б'''у'''д'''е '''г'''о'''ж'''е '''Ґ'''е'''дз'''ю у '''дж'''а'''з.'''
 
Крім того, шумні звуки (дзвінкі і глухі) утворюють акустичні пари (крім [ф]). Сонорні звуки таких пар не мають.
 
{| class="wikitable"
|- bgcolor="#ECECEC"
| '''Дзвінкі''' || '''Глухі'''
|-
| [б] || [п]
|-
| [д], [д'] || [т], [т']
|-
| [ж] || [ш]
|-
| [з], [з'] || [с], [с']
|-
| [дж] || [ч]
|-
| [дз], [дз'] || [ц], [ц']
|-
| [ґ] || [к]
|-
| [г] || [х]{{джерело}}
|-
|}
 
== За місцем творення ==
 
За місцем творення приголосні поділяються на:
* [[Губні приголосні|губні]];
 
* язикові — приголосні, які в залежності від того, яка частина язика торкається до піднебіння, поділяються на:
* [[Губні приголосні|губні]] (Мавпа Буф)
** [[передньоязикові]];
* язикові — приголосні, які в залежності від того, яка частина язика торкається до піднебіння, поділяються на:
** [[середньоязикові]];
** [[передньоязикові]]
** [[задньоязикові]];
** [[середньоязикові]]
* [[Дзвінкий глотковий фрикативний|глотковий]] (фарингальний) звук [г].
** [[задньоязикові]]
* [[Дзвінкий глотковий фрикативний|глотковий]] (фарингальний) звук г.
 
{| class="wikitable"
Рядок 78 ⟶ 43:
 
== За пасивним органом ==
 
За пасивним органом передньоязикові поділяються на:
* альвеолярні (піднебінно-зубні);
 
* зубні — решта передньоязикових приголосних.
* альвеолярні (піднебінно-зубні)
* зубні — решта передньоязикових приголосних
 
{| class="wikitable"
|- bgcolor="#ECECEC"
| '''ПіднебінніАльвеолярні''' || '''Зубні'''
|-
| [ж], [ч], [ш], [дж], [р], [р'] || [д], [д'], [т], [т'], [з], [з'], [с], [с'], [ц], [ц'], [дз], [дз'], [л], [л'], [н], [н']
|-
|}
Для того, щоб краще запам'ятати зубні приголосні, використовують речення: Де ти з'їси ці лини.
 
== За способом творення ==
 
За способом творення приголосні звуки поділяються на:
 
* зімкнені (проривні):
** зімкнені чисті:
*** ротові;
*** носові;
** африкати;
* щілинні;
* дрижачі.
 
{| class="wikitable"
Рядок 114 ⟶ 74:
 
== За фоносемантикою ==
За фоносемантикою приголосні звуки поділяють на:
-свистячі (ц, с, з, дз)
* свистячі;
* шиплячі.
 
{| class="wikitable"
-шиплячі (ш, ч, ж, дж)
|- bgcolor="#ECECEC"
| '''Свистячі''' || '''Шиплячі'''
|-
| [з], [с], [ц], [дз], [дз'] || [ж], [ш], [ч], [дж]
|-
|}
 
== За твердістю і м'якістю ==
Приголосні звуки поділяють також на тверді та м'які.
М'які приголосні: [д'], [т'], [н'], [дз'], [ц'], [з'], [с'], [й], [л'], [р']
 
{| class="wikitable"
Речення для запам'ятовування: "Діти знали ці риси дз." або "Де ти з'їси ці лини, дз, р"
|- bgcolor="#ECECEC"
 
| '''М'які'''
[[Категорія:Звуки]]
|-
[[Категорія:Фонетика]]
| [д'], [т'], [н'], [дз'], [ц'], [з'], [с'], [й], [л'], [р']
[[Категорія:Українська мова]]
|-
|}
 
== Див. також ==
Рядок 135 ⟶ 105:
* [[Приголосний звук]]
 
[[Категорія:Звуки]]
[[Категорія:Фонетика]]
[[Категорія:Українська мова]]
[[Категорія:Фонетика української мови]]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Класифікація_приголосних_звуків_в_українській_мові