'''Буська земля''' (пол. {{lang-pl|Ziemia Buska}}, лат. {{lang-la|Тerraе Buscensis}}) – у [[ХVІІ]] ст. один із чотирьох [[повіт|повітів]] [[Белзьке воєводство|Белзького воєводства]] [[Малопольська провінція|провінції Малопольської]] із повітовим центром у [[Буськ|Буську]] (у ХVІІІ ст. до Белзького, Буського, Городельського і Грабовецького повітів додали ще п’ятий – Любачівський повіт). На відміну від інших повітів воєводства носив назву “земля” (terraе Buscensis), не мав власного земського старости і підпорядковувався безпосередньо генеральному старості [[Руське воєводство|Руського воєводства]] у [[Львів|Львові]]. У другій половині ХVІІ ст. відбулася земсько-урядова легітимізація Буської землі. У 1658 р. на Варшавському сеймі офіційно запроваджено посаду [[буський хорунжий|буського хорунжого]], а на коронаційному сеймі 1676 р. дозволено запровадити [[земський уряд|земські уряди]] для усіх інших повітових офіціалістів (буські стольники, підчашії, чесники, підстолії, ловчі, мечники, скарбники і т.д.). У 1764 р. спеціальною постановою [[Польський сейм|Польського сейму]] для розширення представництва Белзького воєводства у Сеймі Речі Посполитої у Буській землі утворено Буську каштелянію із земською посадою буського [[Каштелян|каштеляна]], яка проіснувала до початку 90-их рр. ХVІІІ ст. У 1772 р. після [[Перший поділ Польщі|першого поділу Польщі]] земля увійшла до складу [[Австрійська імперія|Австрійської імперії Ґабсбурґів]]
