Тихін Байбуза: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування |
Немає опису редагування |
||
Рядок 43:
== З життєпису ==
Син [[черкаси|черкаського]] [[бояри]]на Михайла Байбузи (Грибуновича) та його дружини Анни з роду [[Єльці]]в. Внук Огрофени [[Глинський|Глинської]], нащадок [[Мамай (воєвода)|Мамая]] і [[Чингізхан]]а. Під час повстання [[Северин Наливайко|Северина Наливайка]] воював на боці [[Річ Посполита|коронного війська]]
Був [[брацлав]]ським [[писар]]ем. Під час [[повстання Наливайка]] у місті відбувались засідання суду, на які приїхали шляхтичі. Байбуза попередив шляхтичів про небезпеку, завдяки чому вони врятувались, роз'їхавшись по домівках.<ref>Д. Яворницький. Історія запорізьких козаків — К.: Наукова думка, 1990. — Т. 2. — 560 с. — С. 99. — ISBN 5-12-002051-8 (Т. 2).</ref>
[[Літо|Влітку]] [[1598]] року разом з отаманом [[Федір Полоус|Федором Полоусом]] здійснив похід із [[Січ]]і на [[волость|волості]], але не дістав підтримки [[селяни|селян]] і [[міщанство|міщан]].
Рядок 50 ⟶ 52:
Його нащадки брали участь у козацько-селянських повстаннях [[1620-ті|1620]]—[[1630-ті|1630-х]] років та у [[Хмельниччина|Визвольній війні XVII століття]].
== Примітки ==
{{reflist}}
== Література ==
| |||