Вікіпедія

Хрінники: відмінності між версіями

Інтерактивний перегляд історії
(Переглянути усі неперевірені зміни)
[неперевірена версія][неперевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
стильові правлення
Немає опису редагування
Рядок 34:
| відстань ст = 25
}}
 
'''Хрі́нники''' — [[село]] в [[Україна|Україні]], в [[Демидівський район|Демидівському районі]] [[Рівненська область|Рівненської області]]. Населення становить 799 осіб.
[[Хрінницька сільська рада|Хрінницькій сільській раді]] підпорядковані села [[Лисин]], [[Вичавки]], [[Лопавше]].
Рядок 41 ⟶ 40:
 
== Географія ==
 
=== Розташування ===
Село розташоване на берегах Стиру, на півночі межує з Вичавками, на сході - — з Лопавше, на заході з Товпижином.
 
=== Рельєф ===
Переважаючі висоти — - 195-205 195—205 м над рівнем моря. Рельєф рівнинний, зазнав значного антропогенного впливу.
 
=== Водна система ===
Через село протікає найбільша водна артерія району - — р. Стир, також знаходиться однойменне з селом водосховище. На півдні є невелика безіменна притока Стиру і джерела.
 
=== Флора і фауна ===
 
=== Екологія ===
 
==== Орнітологічний заказник місцевого значення "«Урочище "Хрінники""„Хрінники“» ====
'''''Детальніше''' [[Урочище «Хрінники»]]''
 
Створений рішенням Рівненського облвиконкому №343№ 343 від 22.11.[[1983]]  р. (зі змінами рішенням Рівненського облвиконкому №98№ 98 від 18.06.[[1991]]  р.). Знаходиться на території [[Хрінницька_сільська_рада|Хрінницької сільської ради]], в 1,3  км від села. Землекористувач - — [[Дубляни_(село)|Дублянське]] лісництво ДП "«Млинівський лісгосп"» (квартал 53, виділ 10). Площа 1,3 га.
Територія заказника рівнинна. Заказник створений для збереження колоній [[Чапля_сіра|сірих чапель]], які тут мають чисельні гнізда на дубах-велетнях. Висота дубів 25-27  м. їх вік близько 200 років. Це ділянка старого дубово-грабового лісу, де перший розріджений ярус утворює [[Дуб_черешчатий|дуб звичайний]]. Крім дуба, тут трапляються ще [[Берест (дерево)|берест]] та [[Граб_звичайний|граб]]. Всі ці деревні породи ростуть у вологій грабовій діброві із запасом деревостану 130 м³/га. У деревостані найстаріше дерево дуба звичайного має обхват стовбура 3,5  м. Другий, більш густий ярус деревостану утворює граб з невеликою домішкою [[Клен_звичайний|клена гостролистого]].
 
==== Ботанічна пам'ятка природи місцевого значення "«Дуб-велетень"» ====
'''''Детальніше''' [[Ботанічна_пам%27ятка_природи_місцевого_значення_"Дуб-велетень"|Ботанічна пам'ятка природи місцевого значення "«Дуб-велетень"»]]''
 
Створена рішенням Рівненського облвиконкому №343№ 343 від 22.11.[[1983]]  р. Знаходиться на території Хрінницької сільської ради. Землекористувач - — Дублянське лісництво ДП "«Млинівський лісгосп"» (квартал 53, виділ 21). Площа 1,3 га.
Дуб-велетень має вік наближено 560 ро­ків, виділяється своєю могутністю, має висоту більше 30  м, діаметр близько 2  м. Його крона розкидиста та життєздатна. Дуб-велетень росте у розрідженому дубовому насадженні штучно­го походження віком 220 років. За продуктивністю це насадження III бонітету, яке зростає у вологій грабово-дубовій діброві із запасом деревостану 100 м³/га. Дубово-грабові ліси, які нині оточують дуб-велетень, характеризуються двоярусним деревостаном. Перший ярус утворює дуб віком 60-70 років, є окремі дуби віком більше 100 років. Другий ярус утворює [[Граб_звичайний|граб]].
 
== Історія ==
 
=== Археологічні знахідки ===
В результаті 10-літньої роботи Волинської археологічної експедиції під керівництвом доктора історичних наук Д.  Н.  Козака здобуто унікальні документи з давньої історії краю. Досліджено кілька об’єктівоб'єктів енеоліту-бронзи, 26 об’єктівоб'єктів ранньозалізного часу, 16 споруд поморсько-кльошової культури, 11 житлових та господарських споруд зубрицької культури, 22 житла та 25 господарських об’єктівоб'єктів вельбарської культури, 9 жител культури Луки-Райковецької, біля 50 об’єктівоб'єктів періоду Київської Русі – усього більше 150 об’єктівоб'єктів різних епох.
 
=== Польсько-литовський період ===
Рядок 79 ⟶ 81:
=== Друга світова війна ===
17 вересня [[1939]] року на основі [[Пакт_Молотова_—_Ріббентропа|пакту Молотова-Ріббентропа]] Червона армія вступила на територію Західної України. У жовтні 1939 року були створені перші органи радянської влади. У Хрінниках було відкрито клуб, бібліотеку, сільмаг, діти стали вчитися на рідній мові. В [[1940]] році в Хрінниках організувався колгосп «Червона зірка», головою якого був Кубович Юхим Якович. Була створена комсомольська організація.
24 червня [[1941]] року фашисти окупували село. Окупаційною владою було введено надзвичайний стан, який обмежував свободу пересування населення, встановлював комендантську годину. Вводилась карткова система. Селяни були зобов’язанізобов'язані здавати поставки продуктів.
Впродовж [[1942]] року в краї наростала активність радянських партизан. В листопаді 1942  р. через Хрінники пройшли з’єднанняз'єднання [[Ковпак_Сидір_Артемович|С.  А.  Ковпака]], [[Сабуров_Олександр_Миколайович|О.  М.  Сабура]], загін І.  П.  Федорова. У червні-серпні [[1943]]  р. майже над усім Дубенським районом встановлюється влада [[Українська_повстанська_армія|УПА]].
20 березня [[1944]] року село Хрінники було звільнено від фашистських загарбників частинами [[1-а гвардійська кавалерійська дивізія (СРСР)|1-ї гвардійської кавалерійської дивізії]] у взаємодії з 10-м і 26-м Гвардійськими стрілецькими полками. Мужньо боролися з фашистами такі жителі села як Мулько Никон, Буйвол Петро, Черешня Павло, Казмірчук Микола, Клепач Олексій.
 
Рядок 96 ⟶ 98:
Маневрування затворами здійснюється двома пересувними підйомниками вантажопідйомністю 30 тонн.
В березні [[2002]] року [[Хрінницька ГЕС]] введена в експлуатацію. Працює дві турбіни потужністю по 450 кВт електроенергії за одну годину. За добу гідроелектростанція виробляє 19200 кВт/год. електроенергії.<br/>
Неодноразово фахівці висловлюються про необхідність капітального ремонту греблі. Однак всьому проблема -&nbsp;— відсутність фінансування.<ref>[http://www.visti.rovno.ua/article/165/ Стаття "«Дамба в Хрінниках наче порохова бочка"»]</ref>
 
Діє підприємство '''ТзОВ’’МЕК’’''', яке зареєстроване розпорядженням голови райдержадміністрації від 20 липня [[2000]] року №&nbsp;247.<br/>
 
Основний вид діяльності: виробництво електроенергії. Підприємство з року в рік нарощує об'єми виробництва. Якщо у [[2003]] році підприємство виробило електроенергії на суму 500 тис. гривень то за [[2006]] рік виробництво склало 1044 тис. гривень. Питома вага підприємства у загальному виробництві району становить 15&nbsp;%. На підприємстві працює 14 чоловік з середньомісячною заробітною платою більше 1300 гривень.
 
На сьогоднішній день призначення водосховища комплексне&nbsp;— [[енергетика]], [[водопостачання]], боротьба з повенями, [[рекреація]], рибогосподарська діяльність.<br/>
Рядок 109 ⟶ 111:
 
== Зв'язок ==
Працює відділення зв'язку, телефонним зв'язком користується 50 осіб. На всій території села і прилеглих місцевостях наявне покриття мобільних операторів "«Київстар"», МТС, life, Інтертелеком.
 
== Освіта ==
Дошкільний навчальний заклад "«Сонечко"»<ref>http://demidvo.at.ua/index/doshkilna_osvita/0-327 Дошкільні навчальні заклади району</ref>
 
Загальноосвітня середня школа.
Рядок 125 ⟶ 127:
Працює будинок культури, діють 4 гуртки художньої самодіяльності.
 
Пам'ятник воїнам-односельчанам, який знаходився біля церкви переміщено і замінено у [[1994]] році. Зараз це прямокутна стела на невеликому п'єдесталі, на якій посередині розміщено чотири пам'ятні плити з переліком прізвищ загиблих воїнів. Поряд встановлено скульптурну композицію – жінка і чоловік у скорботі. Розміри: довжина стели 7,50 &nbsp;м; Плити – ширина – 1м1&nbsp;м; висота – 1,65 м
 
== Відомі люди ==
* Бакалейко Володимир Анатолійович &nbsp;— провідний гравець футбольної команди "«Хрінники"».
* Клячук Ігор Миколайович -&nbsp;— викладач у Кам'янець-Подільському ліцеї з посиленою військово-фізичною підготовкою.
* Якимюк Семен Григорович -&nbsp;— головний ветеринарний лікар [[Прикарпатський_військовий_округ|Прикарпатського військового округу]].
* Ковальський Володимир Ілліч -&nbsp;— майстер [[Плетіння|лозоплетіння]].
* Юрчук Людмила Володимирівна -&nbsp;— майстриня вишивки картин.
* Лавренюк Володимир Іванович (нар. [[1927]] &nbsp;р.) -&nbsp;— ветеран [[Німецько-радянська_війна|німецько-радянської війни]]. Був призваний на фронт у [[1944]] році, служив радіолокаційних військах. Нагороджений медалями: [[Орден_«За_мужність»|орден «За мужність»]], [[Орден_Вітчизняної_війни|орден «Вітчизняної війни ІІ ступеня»]], [[Медаль_«За_перемогу_над_Японією»|медаль «За перемогу над Японією»]], [[Медаль_«Захиснику_Вітчизни»|медаль «Захиснику Вітчизни»]].<ref>[http://dem-libr.at.ua/index/lavrenjuk_volodimir_ivanovich/0-124 Стаття «Лавренюк В. І.» на сайті Демидівської центральної районної бібліотеки]</ref>
* Матвійчук Ганна Олексіївна (нар. [[1929]] &nbsp;р.) -&nbsp;— ветеран [[Німецько-радянська_війна|німецько-радянської війни]]. Пішла на фронт у [[1944]] році, працювала в госпіталі.<ref>[http://dem-libr.at.ua/index/matvijchuk_ganna_oleksijivna/0-127 Стаття «Матвійчук Г. О.» на сайті Демидівської центральної районної бібліотеки]</ref>
 
== Джерела ==
{{reflist}}
* Історія міст і сіл Української РСР. Ровенська область.&nbsp;— К.: Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1973. -С.430.
* Природно-заповідний фонд Рівненської області / Під редакцією Ю. &nbsp;М. &nbsp;Грищенка.-Рівне: Волинські обереги, 2008.-216 с.
* [http://weather.in.ua/ua/rovenskaja/27599 Погода в селі Хрінники]
* [http://vf-ndc-oasu.ucoz.ru/publ/kozak_d_n_okhoronni_doslidzhennja_v_zoni_khrinnikivskogo_vodoskhovishha_na_volini/20-1-0-189 Козак Д.&nbsp;Н.&nbsp;Охоронні дослідження в зоні Хрінниківського водосховища на Волині]
Рядок 147 ⟶ 149:
 
== Література ==
* Давні землероби Волині (пам’яткипам'ятки археології на Хрінницькому водоймищі) / Д. Козак, Б. Прищепа, В. Шкоропад ; НАН України, Ін-т археології. – К., 2004. – 300 с. : іл.
* Історія міст і сіл Української РСР. Ровенська область. – К. : гол. ред. УРЕ АН УРСР, 1973. – С. 430.
* Ткач В. Нова знахідка кістяної бляхи – пряжки доби бронзи на Волині / В. Ткач // Нариси культури давньої Волині / за заг. ред. Г. Охріменка. – Луцьк : Волин. обл. друк., 2006. – C. 422.
* Бабінець А. Дуб-велет і його нащадки / А. Бабінець // Вільне слово. – 2010. – №56№&nbsp;56 (29 лип.). – C. 1, 5.
* Коваль П. Легенда урочища "«Рейзя"» / П. Коваль // Духовна нива. – 2004. – № &nbsp;10 (жовт.). – C. 7.
* Майдан Н. Хрінники / Н. Майдан // Вісник Демидівщини. – 2012. – № &nbsp;17 (27 квіт.). – C. 6.
* Майдан Н. Хрінники / Н. Майдан // Вісник Демидівщини. – 2012. – № &nbsp;18 (4 трав.). – C. 6.
* Майдан Н. Хрінники / Н. Майдан // Вісник Демидівщини. – 2012. – № &nbsp;19 (11 трав.). – C. 6.
* Майдан Н. Хрінники / Н. Майдан // Вісник Демидівщини. – 2012. – № &nbsp;21 (25 трав.). – C. 6.
* Майдан Н. Хрінники / Н. Майдан // Вісник Демидівщини. – 2012. – № &nbsp;22 (1 черв.). – C. 6.
* Майдан Н. Хрінники / Н. Майдан // Вісник Демидівщини. – 2012. – № &nbsp;23 (8 черв.). – C. 6.
* Мулько Л. Унікальна знахідка цього року – жертовник / Л. Мулько // Вісник Демидівщини. – 2009. – № &nbsp;63/64 (14 серп.). – C. 2.
* Поровчук В. На Рівненщині знайдено унікальну археологічну пам'ятку / В. Поровчук // Волинь. – 2005. – № &nbsp;32 (12 серп.). – C. 7.
* Цимбалюк Є. До 550-літнього дуба, під яким Богдан Хмельницький проводив військову нараду, невблаганно підкрадається старість / Є. Цимбалюк //Зелені шати. – 2005. – № &nbsp;17 (28 черв.). – C. 3.
* Цимбалюк Є. 550-літній дуб Богдана Хмельницького потрапив у список унікальних дерев, які вже слід не тільки берегти, але й рятувати / Є. Цимбалюк // Вільне слово. – 2009. – № &nbsp;73 (13 жовт.). – C. 7.
* Цимбалюк Є. У Хрінниках археологи знайшли голову, яку згубив древньоримський ідол / Є. Цимбалюк // Вільне слово. – 2005. – № &nbsp;59 (9 серп.). – C. 8.
* Цимбалюк Є. У Хрінниках археологи знайшли жертовник / Є. Цимбалюк // Вільне слово. – 2009. – № &nbsp;58 (18 серп.). – C. 2, 8.
* Цимбалюк Є. Хрінницьке джерело, яке колись зцілило панську доньку, знову забриніло студеною водою / Є. Цимбалюк // Вільне слово. – 2005. – № &nbsp;41 (31 трав.). – C. 7.
* Цимбалюк Є. Хрінницьке джерело, яке колись зцілило панську доньку, знову забриніло студеною водою / Є. Цимбалюк // Зелені шати. – 2005. – № &nbsp;19 (31 серп.). – C. 3.
 
{{Демидівський район}}
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Хрінники