Максиміліян (Рило): відмінності між версіями

Стосовно дати і місця народження майбутнього єпископа існує кілька версій, тому в одних документах датою народження вказують 21 вересня 1719, в інших- — 1715 рік. Те ж стосується і місця народження: в одних джерелах говориться, що майбутній ''владика'' народився в родинному маєтку Рилівка неподалік від [[Вільно|Вільна]], в інших вказується місцем його народження Борисівщина (сучасний Борисовський район в Білорусі) без конкретної назви села. Народився в католицькій шляхетській родині Ієроніма Рила та Анни з роду Мечниковських. Після вступу в Віленський Свято-Троїцький василіянський монастир навчався в Грецькій колеґії св. Атанасія в Римі, отримавши вченуздобувши ступінь доктора теолоґії, і був висвячений на священика. Після повернення до рідного краю в 1742 був скарбником у [[Вітебськ]]у, вікарієм при церкві св. Трійці в [[Вільно|Вільні]], а з 1745 року був прокуратором литовської провінції василіян у Варшаві. Максиміліян Рило був ігуменом в [[Дубно]] та [[Дерманський монастир|Дерманського монастиря]], а в 1748–17561748—1756 роках був ігуменом Холмського монастиря. В [[1756]] номінований на посаду Холмського єпископа, однак висвячений був на єпископа аж в [[1759]] році в [[Полоцьк]]у. Активно розпочав працювати над піднесенням морального та інтелектуального розвитку духовенства і вірних єпархії. В 1759 році відкрив в Холмі духовну семінарію. В 1765 році домігся коронації ікони Холмської Божої Матері. Як єпископ Холмський ([[1759]] — [[1785]]) був також діяльний на Правобережній Україні ([[1763]] — [[1766]] і [[1773]] — [[1774]], відвідав в 1773 році уніятські парафії в Брацлавському воєводстві, що викликало гнів російського уряду, який звинуватив його в «переслідуванні» православних, за що й був арештований окупаційними російськими військами у [[Бердичів|Бердичеві]]) в 1774 році на кілька місяців. У [[1780]]–[[1785]] був адміністратором, згодом єпископом [[Перемишльсько-Варшавська архієпархія|Перемиським]]. Заснував духовну [[Семінарія|семінарію]] у [[Перемишль|Перемишлі]], дбав про заснування катедральних [[Капітула|капітул]] і піднесення [[Духовенство|духовенства]], виклопотав від австрійського цісаря [[Леопольд I|Леопольда I]] декрет про зрівняння греко-католицького обряду з латинським та розпочав у [[1790]] заходи за відновлення Галицької [[Митрополія|митрополії]].

У 1787 році підтримував Львівського єпископа УГКЦ [[Білянський Петро|Петра Білянського]], який зайняв позицію всупереч проекту заміни грошової дотації для консистора; це викликало протести серед підлеглого духовенства.<ref name="П5">''Michał Wąsowicz.'' Bielański Piotr (†1798) / [[Polski Słownik Biograficzny]].— Kraków: Polska Akademia Umiejętności, Skład Główny w Księgarniach Gebethner i Wolff|Gebethnera i Wolffa, 1936.— T. II/1, zeszyt 1.— Beyzym Jan&nbsp;— Brownsford Marja.&nbsp;— S. 34-35.&nbsp;— Reprint: Zakład Narodowy im. Ossolińskich, Kraków, 1989, ISBN 8304032910 {{ref-pl}} S. 35</ref>

Після його смерті адміністратором єпархії був призначений Львівський єпископ [[Білянський Петро|Петро Білянський]].<ref name="П5">''Michał Wąsowicz.'' Bielański Piotr (†1798) / [[Polski Słownik Biograficzny]].— Kraków: Polska Akademia Umiejętności, Skład Główny w Księgarniach Gebethner i Wolff|Gebethnera i Wolffa, 1936.&nbsp;— T. II/1, zeszyt 1.&nbsp;— Beyzym Jan&nbsp;— Brownsford Marja.&nbsp;— S. 34-35.&nbsp;— Reprint: Zakład Narodowy im. Ossolińskich, Kraków, 1989, ISBN 8304032910 {{ref-pl}} S. 35</ref>