Софійський собор (Константинополь): відмінності між версіями

Коли Собор Святої Софії перетворився на [[мечеть]], [[мусульмани|мусульманам]] довелося внести деякі зміни, оскільки будівельники зорієнтували собор за християнською традицією — [[вівтар]]ем на [[схід]]. Османи ж перемістили [[міхраб]] в південно-східний кут собору — в напрямі до [[Мекка|Мекки]]. Через цю зміну в Ая-Софії під час молитви, мусульмани були вимушені розташовуватися під кутом відносно будівлі. [[Фрески]] та [[мозаїки]] вони вкрили товстим шаром штукатурки, на який виписали цитати з [[Коран]]у. Деякі фрагменти фресок та мозаїк збереглися тому, що коли в [[1935]] році мечеть Ая-Софія стала музеєм, з них зчистили штукатурку, що приховувала їх.

 

 

{{text|«Цей храм являє собою чудесне видовище… Він піднімається вгору до самого неба, виділяючись серед інших будівель, як ладдя в бурхливих хвилях відкритого моря… він весь сповнений сонячного світла, і здається, ніби храм сам випромінює світло».}}

| номер = 65 | сторінки = 247—249}}</ref>, потім знайдено ще ряд написів. Припускається можливість існування й інших рунічних написів, але спеціальні дослідження подібного роду в соборі не проводилися<ref>{{стаття | автор = {{lang|no|Knirk, James E.}} | заголовок = {{lang|no|Runer i Hagia Sofia i Istanbul}} | посилання = http://ariadne.uio.no/runenews/nor_1999/hagsof-1.htm | видання = {{lang|no|Nytt om runer}} | рік = 1999 | номер = 14 | сторінки = 26—27}}</ref>.

 

{{переклад}}

<gallery mode=packed widths="200px" heights="200px">