Ян Гевелій: відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
мНемає опису редагування
Немає опису редагування
Рядок 1:
[[Файл:Johannes Hevelius.PNG|thumb|Ян Гевелій, портрет роботи Й.Шульца 1677 року]]
'''Ян Гевелій''' ({{lang-de|Johannes Hevel}}, {{lang-pl|Jan Heweliusz}}; *[[28 січня]] [[1611]] — [[28 січня]] [[1687]]) — польський [[астроном]], автор перших карт [[Місяць (супутник)|Місяця]] («Селенографія або опис Місяця»), конструктор телескопів, градоначальник [[Ґданськ|Ґданську]]у. [[Протестант]] і спадковий [[бровар]].
 
== Життєпис ==
Родивсь у [[Гданськ]]у в сім'ї купця. Астрономією захопився в юності. Відвідав [[Прага|Прагу]], де ознайомився з обсерваторією [[Тихо Браге]], в [[Голландія|Голландії]], [[Англія|Англії]] і [[Франція|Франції]] вивчав юриспруденцію і вдосконалювався в оптиці і механіці. Після смерті батька успадкував його комерційну справу і всі доходи від неї витрачав на заняття астрономією. Багато уваги приділяв суспільним справам, неодноразово обирався суддею, з 1651 був радником магістрату Гданська. У 1640-х роках побудував в своєму будинку в Гданську обсерваторію, яка до появи Паризької і [[Грінвіцька обсерваторія|Грінвіцької]] обсерваторій була найбільшою в Європі (описав її в творі «Небесна будова», т. 1-2, 1673, 1679). Сам виготовляв інструменти для неї. Створені ним точні [[секстант]]и і [[квадрант]]и мали радіус до 2-2,5  м, а однолінзові «повітряні» труби досягали в довжину 45  м. Після пожежі в [[1679]], що знищила обсерваторію, відбудував її наново і в [[1681]] відновив спостереження.
 
[[Файл:Hevelius-Quadrant.jpg|thumb|Квадрант Гевелія]]
Наукові роботи присвячені [[селенографія|селенографії]], позиційній астрономії, вивченню комет. Склав перші детальні карти Місяця, що відрізнялися великою точністю. Видана в [[1647]] «Селенографія» Гевелія містила атлас Місяця на картах діаметром 27  см і малюнки, що ілюструють вплив фаз Місяця і [[лібрація|лібрації]] по широті на вигляд деталей її поверхні. Досить точно визначив висоту місячних гір по відкиданих ними тінях. Позначив різні утворення на поверхні Місяця земними географічними назвами, деякими з них ми користуємося і досі. У роботі «Кометографія» (1668) дав перший систематичний опис і виклав історію всіх комет, що спостерігалися на той час (сам Гевелій відкрив чотири нові комети - — 1652, 1664, 1665 і 1682). Підсумок своїх 49-річних занять астрономією Гевелій підвів в праці «Переломний рік...рік…» (1685), у якій зібрані результати його понад 20000 спостережень Місяця, планет, комет, зірок. Вже після смерті вченого його дружина Ельжбета видала підготовлені ним повністю «Каталог нерухомих зірок на епоху 1660» (1687) і атлас неба «Уранографія» (1690). Каталог містить результати спостережень положень 1564 зірок, видимих над горизонтом в Гданську, в ньому вперше приведені не тільки екліптикальні, але і екваторіальні координати для кожної зірки. Гевелій наполегливо відмовлявся від застосування телескопів для позиційних спостережень і проводив вимірювання за допомогою кутомірних інструментів, які не мали оптичних труб. Попри це, досягнута ним точність була дуже високою. Його каталог був останнім (і найточнішим) в дооптичний період спостережень. Атлас неба складається з 54 карт для кожного сузір'я і двох півсфер для всього неба; Гевелій виділив 11 нових сузір'їв, деякі введені ним назви сузір'їв ([[Гончі Пси]], [[Жираф (сузір'я)|Жираф]], [[Ящірка (сузір'я)|Ящірка]], [[Малий Лев]], [[Секстант (сузір'я)|Секстант]], [[Одноріг (сузір'я)|Одноріг]], [[Лисичка (сузір'я)|Лисичка]], [[Щит (сузір'я)|Щит]]) збереглися до наших днів.
 
У 1968 Астрономічний інститут АН УзРСР і видавництво «Фан» АН УзРСР випустили в світ нове видання атласу Гевелія під редакцією В.  П.  Щеглова.
 
На честь астронома названо астероїд [[5703 Гевелій]]<ref>{{DMPN}}</ref>.
Рядок 16:
 
== Література ==
* Виноградов А.&nbsp;В. &nbsp;Первый лунный "«географ"» Иоганн Гевелий.(К трехсотлетию сооружения им первой телескопической обсерватории в мире).// Природа, 1941. № &nbsp;4. С. 92-97.
* Куликовский П.&nbsp;Г. &nbsp;Ян Гевелий (к 350-летию со дня рождения).// Историко-астрономические исследования. Вып.VII.1961. С.257-288.
* Куликовский П.&nbsp;Г. &nbsp;Ян Гевелий (к 350-летию со дня рождения).// Вопросы истории естествознания и техники. Вып.13.1962. С.138-140.
* Перель Ю.&nbsp;Г. &nbsp;Основоположник науки о Луне.350 лет со дня рождения Яна Гевелия. // Природа, 1961, № &nbsp;6. С. 98-99 с портр.
* Еремеева А.&nbsp;И. &nbsp;Выдающиеся астрономы мира. М., 1966.
 
== Посилання ==