Унівська лавра: відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Бучач-Львів (обговорення | внесок)
Бучач-Львів (обговорення | внесок)
Немає опису редагування
Рядок 33:
Зведено монастир, ймовірно, в XV ст. Він оточений високими стінами з бійницями й оборонними вежами. Храм на території виглядає з-за стін витонченим та легким, а при огляді його зі середини монастирських стін вражає міцними, справді фортечними мурами, бійницями та оригінальністю архітектури. На його контрфорсі зберігся герб Шептицьких.
 
У 1539 році король [[Сигізмунд I Старий]] монастир, який досі перебував у підпорядкуванні [[Митрополит Київський|київському митрополиту]], передав у розпорядження львівському православному єпископу [[Макарій (Тучапський)|Макарію Тучапському]]. Це рішення призвело до нападів на обитель, судових процесів. 30 липня 1542 року Сигізмунд І Старий розгянуврозглянув суперечку між єпископом львівськоЛьвівсько-галицькимГалицьким єпископом та архимандритом.
 
[[1542]] р. монастир став архимандрією. Перший архимандрит [[Анастасій Радиловський]]; потім [[Гедеон (Балабан)|Гедеон]] та [[Балабан Ісая|Ісая Балабани]] (усі нез'єдинені). Архимандритом з [[1668]] p.був [[Варлаам (Шептицький)|Варлаам Шептицький]], який перейшов на унію у [[1681]] р. За нього було зроблено високий земляний вал з ровом довкола монастиря.
 
У [[1549]] р. Унівський монастир бувзруйнували зруйнованийтатари під час татарського набігу, потім був відбудований за сприяння лицаря [[Лагодовський Олександр Ванько|Олександра Ванька Лагодовського]].
<br/>У монастирі [[1606]] року [[Іван Вишенський]] написав «Посланіє до стариці Домнікії».
 
Рядок 45:
<br/>На території монастиря відбувалися щорічні ярмарки.
 
У [[1858]] рокуроці ув монастирському храмі був похований [[Галицька митрополія|митрополит Галицький]] і архиєпископ Львівський [[УГКЦ]] [[Михайло (Левицький)|Михайло Левицький]].
 
Після повернення з ув'язнення в Росії митрополит Андрей Шептицький 30 вересня 1917&nbsp;р. в Унівській лаврі висвятив [[Йосиф (Сліпий)|Йосифа Сліпого]] на священика.
Рядок 67:
У лаврі діє Музей старовинних ікон розташований (його фонди та реставраційний цех&nbsp;— у [[Костел монастиря кармелітів босих (Львів)|монастирі св. Михаїла (Львів)]].<br/>
Монастирський храм виконує парохіяльні функції. Унівська лавра також опікується парохією в сусідньому селі [[Сивороги]].<br/>
Загалом ву Лаврі є 84 членів спільноти, а саме: єромонахів&nbsp;— 23, єродияконів&nbsp;— 4, схимонахів&nbsp;— 22, архаріїв-рясофорів&nbsp;— 20, архаріїв&nbsp;— 5, новиків та послушників&nbsp;— 10.<br/>
За кордоном, у місійній станиці (Перемишльсько-Варшавська митрополія, Польща), в [[Полоцьк]]ому монастирі ([[Білорусь]]) та на навчанні (у Греції, Німеччині, Римі) перебуває 9 осіб.
 
Рядок 79:
 
== Література ==
* М. Грушевський. Історія України-Руси.
* [[Вечерський Віктор Васильович|Вечерський В.]]'' [[Українські монастирі (книга)|Українські монастирі]].''&nbsp;— К., Харків: ТзОВ «Інформаційно-аналітична аґенція „Наш час“», ВАТ «Харківська книжкова фабрика „Глобус“», 2008.&nbsp;— 400 с.: іл.&nbsp;— С. 350–355350—355.&nbsp;— ISBN 978-966-1530-06-4, ISBN 966-8174-12-7. (серія)
* {{SgKP|XII|807|Uniów}}&nbsp;— S. 807–808807—808. {{ref-pl}}
 
== Посилання ==