Вікіпедія

Флавій Аецій: відмінності між версіями

Інтерактивний перегляд історії
[перевірена версія][перевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
Немає опису редагування
Немає опису редагування
Рядок 54:
Перемогами в [[Галлія|Галлії]] Аецій зміцнив своє становище. У [[426]] році він відкинув [[вестготи|вестготів]] від [[Бургундське королівство|Арелату]], в [[428]] році відбив у [[франки|франкського]] короля Хлодіона частину земель уздовж [[Рейн]]у, в [[430]] розбив [[ютунги|ютунгів]] у [[Реція|Реції]], в [[431]] розбив кельтське плем'я [[норикі]]в в [[Норік]]у<ref>Хроніки [[Проспер Тірон|Проспера]], [[Кассіодор]]а, [[Гальська хроніка 452 року|Гальська 452 року]].</ref>. У [[429]] році Аецій отримав вищий військовий титул [[magister militum]] (головнокомандувача військами)<ref>[[Проспер Тірон|Проспер]], 429&nbsp;р.</ref>, після чого в наступному році виступив проти колишнього володаря цього титулу Флавія Фелікса. За хронікою Проспера Аецій стратив суперника, звинувативши його в змові<ref>За хроніці іспанського єпіскопа [[Хідацій|Хідація]] Фелікс загінув в результате заколоту солдат</ref>.
 
Побоюючись надмірного посилення Аеція, [[Галла Плацидія]] намагалася протиставити йому іншого полководця, намісника в Північній Африці Боніфація. Про боротьбу між двома воєначальниками за вплив на Плацидія докладно розповів Прокопій Кесарійський<ref>Прокопій Кес., «Війна з вандалами», кн. 1.3.14</ref>. У [[432]] році, зазнавши поразки від вандалів, Боніфацій за викликом Плацидії з'являється в Італії, де між ним і Аецієм розгорілася справжня війна («ingens bellum»). У битві Боніфацій отримав смертельну рану і помер через 3 місяці<ref>[[Марцеллін Коміт]], Ind. XV (432 &nbsp;г.): Гальська хроніка 452 р.</ref>. Однак бій було виграно військами Боніфація, і Аецій віддалився до себе в маєток, де на нього було здійснено замах неназваними ворогами<ref>[[Проспер Тірон|Проспер]], 432 р.; [[Павло Диякон]], «Римська історія», 13.11</ref>. Тоді Аецій втік до гунів в Паннонію, і при їх підтримці зміг повернути собі посаду головнокомандувача імперської армією, вигнавши з цього поста зятя Боніфація Себастьяна.
 
З [[432]] року і до самої смерті в [[454]] році Аецій фактично здійснював зовнішню політику Західної Римської імперії при імператорі Валентиниані, який по відгуку Прокопія не цікавився державними справами, воліючи віддаватися «усіляким порокам»<ref>Прокопій Кес., «Війна з вандалами», кн. 1.3.10</ref>. У [[432]] році Аецій вдруге одружився на вдові Боніфація, [[вандали|вандалці]] Пелагеї, від якої мав сина Гауденція.
 
== Кампанії проти бургундів, багаудів і вестготів ==
5 вересня [[435]] року Аецій удостоївся вищого аристократичного титулу патриція, з'єднавшись таким чином з родовитої римської знаттю. [[Західна Римська імперія]] в ці роки втрачала віддалені провінції під напором [[германці]]в. У [[429]] році в Північній Африці, переправившись з Іспанії, висадилися [[вандали]]. Після низки поразок римляни за мирним договором [[435]] року визнали захоплення ними східної Нумідії, проте в порушення угоди [[Гейзеріх]] захопив у [[439]] році [[Карфаген]], заснувавши з цього року [[Королівство вандалів і аланів|королівство вандалів і аланів]]. Аецій не мав сил для відсічі вандалам, так як направив всі зусилля на утримання римських територій в [[Римська Галлія|Галлії]].
 
У [[436]] році Аецій розбив [[бургунди|бургундів]] на [[Рейн]]і, примусивши їх до прийняття римських умов миру. Наступного року можливе на його прохання [[гуни]] завдали нищівного удару по королівству бургундів, перебивши 20 000<ref>Хроніка [[Ідацій|Ідація]] (Olymp. CCCIV.)</ref> з них і зігнавши інших вглиб Галлії, де Аецій у [[443]] році відвів їм землю на середній [[Рона |Роні]] (в області сучасного кордону Франції та Швейцарії).
Рядок 105:
 
{{DEFAULTSORT:Флавій Аецій}}
 
[[Категорія:Римська імперія]]
[[Категорія:Консули Римської імперії]]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Флавій_Аецій