|
| ступінь = доктор медицини
| керівник = [[Щелков Іван Петрович|Іван Щелков]], {{нп|Карл Людвіг|||Carl Ludwig}}
| учні =
| діти =
| нагороди =
| примітки =
| особиста_сторінка =
}}'''Даниле́вський Васи́ль Я́кович''' (* [[1 січня]] [[1852]]–[[1939]]) — український [[фізіолог]], завідувач кафедри фізіології [[Харківський університет|Харківського університету]] та [[Харківський медичний інститут|Харківського медичного інституту]], засновник і директор [[Інститут проблем ендокринної патології ім. В. Я. Данилевського НАМН України|Органотерапевтичного інституту]] (зараз Інститут проблем ендокринної патології імені В. Я. Данилевського Національної академії наук України), академік [[АН УРСР]], [[заслужений діяч науки УРСР]], заслужений професор УРСР. Один з перших електрофізіологів в Україні.
== Біографія ==
=== Освітня діяльність ===
Після захисту дисертації у [[Харківський університет|Харківському університеті]] (1877 р.) В. Я. Данилевський перебував у науковому відрядженні (1878–18801878—1880 рр.) у німецьких університетах — [[Вюрцбурзький університет|Вюрцбурзькому]], [[Університет Ерлангена—Нюрнберга|Ерлангенському]] і [[Лейпцизький університет|Лейпцізькому]]. У 1875 р. — позаштатний ординатор хірургічної клініки професора [[Грубе Вільгельм Федорович|Вільгельма Грубе]]'''.''' З 15 лютого 1880 р. В. Я. Данилевський був призначений доцентом зоофізіології Харківського ветеринарного інституту, з 1882 р. він був спочатку доцентом, а з 1883 р. екстраординарним професором по кафедрі зоології фізико-математичного факультету [[Харківський університет|Харківського університету]].
З 1886 по 1909 рр. В. Я. Данилевський був ординарним професором кафедри фізіології медичного факультету Харківського університету, завідувач фізіологічної лабораторії. Був головою організаційного комітету зі створення Жіночого медичного інститу Харківського медичного товариства, а з 1910 р. був першим директором і професором фізіології Харківського медичного жіночого інституту, у 1917–19201917—1920 рр. він очолював кафедру нормальної фізіології Харківського університету, а після закриття останнього з 1920 по 1926 рр. — кафедру нормальної фізіології у тільки-но заснованому Харківському медичному інституті. З 1926 р. В. Я. Данилевський був ініціатором створення та директором Інституту праці у Харкові.
У 1919 р. за ініціативою В. Я. Данилевського створено Органотерапевтичний інститут Харківського медичного товариства, став його директором. У 1927 р. реорганізував цей інститут в Український органотерапевтичний інститут (Український науково-дослідний інститут ендокринології та органотерапії, зараз Інститут проблем ендокринної патології НАМН України), невдовзі залишив посаду директора, очоливши науково-дослідний сектор інституту, яким керував до кінця життя. Помер у 1939 р. у м. [[Харків|Харкові]].
=== Наукова діяльність ===
[[Файл:Ukr organotherapy inst.jpg|thumb|Другий справа сидить Данилевський Василь]]
Перші роботи з фізіології Данилевський виконав, навчаючись в університеті, під керівництвом Івана Щелкова. У 1872–18741872—1874 роках вийшли три його статті, присвячені фізіології м'язів, які він узагальнив у монографії 1876 року «Про походження мускульної сили» ({{lang-ru|«О происхождении мускульной cилы»}}). У 1877 р. здобув науковий ступінь доктора медицини.
У 1921 р. вийшла постанова РНК УРСР про всебічне забезпечення професора В. Я. Данилевського, що створило умови для подальшого успішного продовження його наукової діяльності. В. Я. Данилевський відкрив центри регуляції вегетативних процесів у головному мозку. Провів перші в Російській імперії дослідження реєстрації електричних явищ у головному мозку собаки, які пізніше були покладені в основу електроенцефалографії (електрофізіології). Виступив піонером фізіологічного вивчення гіпнозу у тварин та людини. Один із засновників фізіології праці. Створив порівняльний та експериментальний напрям у вивченні малярії. Виявив і вивчив паразити крові птахів.
=== Суспільна робота ===
Один із організаторів Харківської громадської бібліотеки (нині Бібліотека імені В. Г. Короленка), безкоштовних бібліотек на околицях Харкова і в селах Харківщини. Ініціатор видання та редактор «Народной энциклопедии научных и прикладных знаний». Почесний член Харківського медичного товариства (1900 р.).
== Пам'ять ==
== Джерела ==
* Варивода К. С. Пріоритетні наукові напрями академіка В. Я. Данилевського в галузі електрофізіології (кінець ХІХ — 30 рр. ХХ століття) / К. С. Варивода // Гілея: науковий вісник. — 2014. — Вип. 82. — С. 16-19. — Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/j-pdf/gileya_2014_82_6.pdf
* Финкельштейн Е. А. Василий Яковлевич Данилевский- выдающийся русский биолог, физиолог и прогистолог(1852–19391852—1939)- М.-Л. : Изд-во АН СССР, 1955. — 292 с [http://timiryazev.ru/biblioteka/danilevskiy.html 1]
== Література ==
* Жадько В. О. Український некрополь.-К.,2005.-С.168.
* Академик В. Я. Данилевский. Шестьдесят лет трудовой деятельности (1874–19341874—1934). — Харьков 1935.
* Медицинский факультет Харьковского университета за первые 100 лет его существования (1805–19051805—1905). Под. ред. проф. И. П. Скворцова и Д. И. Багалея. — Харьков 1906.
* Vladimir A. Abašnik (Abaschnik, Abashnik) Deutsche Einfluesse auf Vasilij Jakovlevic Danilevskij (1852–19391852—1939). In: Kaestner, Ingrid; Pfrepper, Regine (Hgg.) Deutsche im Zarenreich und Russen in Deutschland: Naturforscher, Gelehrte, Aerzte und Wissenschaftler im 18. und 19. Jahrhundert (=Deutsch-russische Beziehungen in der Medizin und Naturwissenschaften, Bd. 12). Aachen: Shaker Verlag, 2005, S. 419–434419—434.
== Посилання ==
* [http://presscenter.ukrinform.ua/history.php?day=25&month=1&year=2008 Цей день в історії]
* [http://streets-kharkiv.info/ulitsa-danilevskogo Улицы и площади Харькова (Историко-информационный справочник) - — Улица Данилевского] {{ref-ru}}
[[Категорія:Персоналії за алфавітом]]
[[Категорія:Українські медики]]
| 