Передмістя (Чортківський район): відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування
Рядок 56:
1880 року діяла [[УГКЦ|греко-католицька]] церква Св. Михайла&nbsp;— філіяльна від церкви у Язловці. Храм був дерев'яним.<ref name="Г8"/>
 
Перед [[перша світова війна|І-ю світовою війною]] діяла філія товариства «[[Просвіта]]». 1908 року філія налічувала 116 членів, бібліотека&nbsp;— 137 книжок, мала крамницю. Голова філії&nbsp;— Максим Лоґуш.<ref>''В. Колцьо.'' Праця і розвиток читалень т-ва «Просвіта» в Бучаччині // [[Бучач і Бучаччина]]…&nbsp;— С. 257.</ref>
 
Близько [[1913]]&nbsp;р. було зведено будівлю ''Народного Дому'' (згорів під час І-ї світової війни; [[1917]]&nbsp;р.&nbsp;— відбудований).
<br/>До [[1919]]&nbsp;р. в сільській школі велось українською мовою; після окупації, з [[1920]]&nbsp;р.&nbsp;— польською. <br/>Діяли філії українських товариств «Просвіта», «[[Січ]]», «[[Сільський господар]]», «[[Рідна школа]]»; Каса Райффайзена, хор.
 
[[1914]]&nbsp;р. було відсвятковано 100-у річницю з дня народження Т.&nbsp;Г.&nbsp;Шевченка.
Рядок 77:
 
=== Період Української Революції ===
В роках визвольної війни 1918—1920 років в лавах УГА служили представники наступних родин: ''Саранчуків, Ваславських, Кривовичів, Лоґушів, Пастущаків, Дідухів.'' Загинули 8<ref name="Л7">''[[Логуш Омелян Іванович|Омелян Лоґуш]].'' Калейдоскоп минулого. Передмістя…&nbsp;— С. 617.</ref> осіб.
 
=== В складі ІІ Речі Посполитої ===
Рядок 87:
Відзначили 70-річчя Матірного Товариства «Просвіта», проведено шкільний плебісцит, ''протиалкогольна акція,'' насипана символічна могила в честь полеглих за волю України. Під час [[пацифікація у Галичині 1930|пацифікації]] постраждали 5 осіб.
 
На заробітки виїжджали: до США&nbsp;— 3, Канади&nbsp;— 8, [[Франція|Франції]]&nbsp;— 3, [[Латвія|Латвії]]&nbsp;— 3 осіб. На еміґрацію виїхали до 150 осіб.<ref name="Л7">''[[Логуш Омелян Іванович|Омелян Лоґуш]].'' Калейдоскоп минулого. Передмістя… С. 617</ref>
 
Середню та вищу освіту осягнули: Володимир Лоґуш&nbsp;— [[адвокат]], Омелян Лоґуш&nbsp;— інженер-агроном, Ярослав Лоґуш&nbsp;— агроном, дві дочки Кривовича&nbsp;— учительки.
Рядок 95:
Мешкальних домів: [[1921]]&nbsp;р.&nbsp;— 111, [[1931]]&nbsp;р.&nbsp;— 204.<ref>Омелян Лоґуш. Калейдоскоп минулого. Передмістя… С. 616</ref>
<br/>Перепис [[1921]]&nbsp;р.: всього&nbsp;— 741 жителів, з них: 396 (53,4&nbsp;%) українців, 345 (46,6&nbsp;%) поляків; греко-католиків&nbsp;— 492, римокатоликів 241, юдеїв&nbsp;— 8.
<br/>Перепис [[1921]]&nbsp;р.: всього&nbsp;— 741 жителів, [[1931]]&nbsp;р.: всього 979 жителів.<ref>''E. Nowak'' (автор), ''A. S. Czyż, В. Gutowski.'' (редактори). Cmentarze dawnego powiatu buczackiego.&nbsp;— Warszawa, 2012.&nbsp;— 796 s., 155 il.&nbsp;— S. 637. {{ref-pl}}</ref>
<br/>Перепис [[1939]]&nbsp;р.: всього&nbsp;— 1060 жителів, з них: 920 (87,0&nbsp;%) українців, 130 (12,2&nbsp;%) поляків, 10 (0,8&nbsp;%) [[жид]]ів.
 
Рядок 101:
Після приходу других «совітів»:
* частина мешканців були репресовані:
** Дідух Антон, Дідух Михайло (вояк УПА, заарештований НКВД 1944&nbsp;р., загинув у тюрмі Чорткова 1945&nbsp;р.), Коженьовська Евгенія, Лоґуш Григорій (закатований у тюрмі [[Чортків|Чорткова]] 1940 року), Павлишин Теодозія, Лоґуш Дмитро Іванович, Пастушак Ієронім (розстріляний без суду 20 липня 1941&nbsp;р. в тюрмі [[Умань|Умані]]), Ралько Ганна, Ралько Дмитро.<ref>''О. Бажан, Є. Гасай, П. Гуцал'' (упорядники). Реабілітовані історією. Тернопільська область.— Тернопіль: Збруч, 2008.&nbsp;— 728 с.&nbsp;— С. 667—669.&nbsp;— ISBN 978-966-528-297-6.</ref>
* церкву було перетворено на магазин збіжжя.
<br/>Частина жителів еміґрували (зокрема, [[Логуш Омелян Іванович|Омелян Лоґуш]]&nbsp;— член проводу [[ОУНР|ОУН(б)]]).
Рядок 115:
 
=== Не збереглись ===
На місці теперішньої церкви святого Архистратига Михаїла знаходилась дерев'яна, старовинна; рік побудови невідомий.<ref name="Л7">''[[Логуш Омелян Іванович|Омелян Лоґуш]].'' Калейдоскоп минулого. Передмістя…&nbsp;— С. 617.</ref> Метричні книги парафії мали записи з 1721 року.
 
Опікуном греко-католицької парафії був граф Владислав Маврицій Волянський, розстріляний більшовиками у Києві<ref>[http://www.sejm-wielki.pl/b/ut.39.1.17 Władysław Maurycy hr. Wolański z Wolan h. Przyjaciel (ID: ut.39.1.17)] {{ref-pl}}</ref> (його дружина&nbsp;— графиня Юлія [[Пінінські|Пінінська]],<ref>[http://www.sejm-wielki.pl/b/ut.24.1.71 Julia Maria hr. Pinińska z Grzymałowa h. Jastrzębiec (ID: ut.24.1.71)] {{ref-pl}}</ref> небога намісника Галичина [[Леон Пінінський|Леона Пінінського]]).
Рядок 131:
: ''Куди милий надійде,
: ''Черевички наднесе.
 
== Спорт ==
Є футбольне поле.
 
== Відомі люди ==