Відмінності між версіями «Ігнатій Цетнер»

нема опису редагування
(шаблон перейменування статті (QuickRename.js))
{{однофамільці|Цетнер}}
[[Файл:Ignacy Cetner.PNG|міні|праворуч|200пкс|]]
'''Іґна́цій Це́тнер''' гербу Пшерова (1728;— † бл. 1800)&nbsp;— польський [[шляхтич]], з 1783&nbsp;р. граф, військовик, державний діяч. Полковник королівських військ.<ref name="ZLZL9">''Z.Lasocki.'' Cetner Aleksander (†1675)… &nbsp;— S. 239.</ref> Представник роду [[Цетнери|Цетнерів]].
 
== Коротка біографія ==
Син Антонія&nbsp;— старости коритніцького, та його дружини Анни з Красіцьких. Брат «цьотечний» Іґнація Красіцького. В 1740&nbsp;р. став [[поручник]]ом в [[інфантерія|інфантерії]] [[Михайло Казимир Радзивілл (Рибонька)|Міхала Казимира «Рибоньки» Радзивілла]]. Посол на сейм від [[Галицька земля|Галицької землі]] у 1756, 1758, 1761&nbsp;р., від [[Руське воєводство|Руського воєводства]] 1760&nbsp;р., не виступав. Не відомо, за що отримав від Генрика Брюля посаду коронного обозного після Вєльгорскі 30 січня 1762&nbsp;р.), орден Білого Орла 3 серпня 1762&nbsp;р., посаду [[белзький воєвода|белзького воєводи]] 20 березня 1763&nbsp;р. Мешкав у [[дідич]]ному [[Краковець|Краківці]], де власноручно працював на городах (без господарського смислу; управителі сильно його обкрадали, він зі сльозами скаржився на це поету Фр. Карпіньскому).
 
З дружиною Людвікою з Потоцьких (донька [[київські воєводи|київського воєводи]] [[Потоцький Станіслав |Станіслава]]<ref>[http://mariusz.eu.pn/genealogia/rody/potoccy02.html Potoccy (02)] {{ref-pl}}</ref>) «не міг дати ради», давав їй право вести самостійну політику (опікувала бунтарів, підтримувала Вессля, Мнішеха проти біскупа Красіньскі). Опортуніст, підтримував Чарторийських під час безкоролів'я, підписав їх лист до Відня та Версалю (квітень 1764&nbsp;р.), голосував за С.&nbsp;А.&nbsp;Понятовського, на коронаційному сеймі вніс пропозицію про надання титулу князя для Понятовських. Підписався під [[Радомська кофедерація|Радомською кофедерацією]] (23 червня 1767&nbsp;р.), після вибуху [[Барська конфедерація|Барської конфедерації]] виїхав за угорський кордон. У 1770-71 р. був у Ґданьську. З кінця 1772&nbsp;р. [[цісар]]ський підданий, з 1775&nbsp;р. цісарсько-королівський таємний радник, з 20 березня 1783&nbsp;р. граф і член стану [[магнат]]ів. В 1783&nbsp;р. маршалок великий коронний [[Королівство Галичини і Володимирії|Галичини і Володимирії]]. Для того, щоб втриматись в статусі магната, разом з давніми приятелями (Єжи Оссоліньским, Потоцькими) видав посвідчення [[геральдика|геральдичні]], уклав транзакцію соляну з [[Йосиф ІІ|Йозефом ІІ]]. Мав [[Рошнів]]ське староство на Київщині, чимало [[борг]]ів. Задля їх сплати дозволив вирізати ліси «Поточчизни», погодився бути слугою слуг для короля С.&nbsp;А.&nbsp;Понятовського, отримав дозвіл на «цесію» [[Белзьке воєводство|Белзького воєводства]]. Вітав конституцію 3 травня 1791&nbsp;р.
Мав доньку Анну (1764&nbsp;р.)&nbsp;— добре виховану, багату, 4 рази виходила заміж. Чоловіки: Юзеф Сангушко, Казимир Нестор Сапєга, Каєтан Потоцький&nbsp;— староста ужендовський, Кароль Лотарінзький д'Ельбеф і Ламбеск.
 
Засновник парку «[[Цетнерівка]]» у [[Львів|Львові]].<ref>''Крип'якевич І.'' Історичні проходи по Львові.&nbsp;— Львів: Каменяр, 1991.&nbsp;— 168 с.&nbsp;— С. 97.&nbsp;— ISBN 5-7745-0316-X.</ref> [[Дідич]] [[Надвірна|Надвірної]], разом з дружиною Людвікою надавали кошти для виготовлення обрядових предметів місцевого Костелу Успіння.<ref>''Jerzy T. Petrus.'' Kościół parafialny p. w. Wniebowzięcia Najświętszej Panny Marii w Nadwórnej // Kościoły i klasztory rzymskokatolickie dawnego województwa ruskiego. Praca zbiorowa // Seria: Materiały do dziejów sztuki sakralnej na ziemiach wschodnich dawnej Rzeczypospolitej.— Kraków: Międzynarodowe Centrum Kultury, Drukarnia narodowa: 1996.&nbsp;— tom 4.&nbsp;— 211 s.&nbsp;— 402 il.&nbsp;— S. 112, 115.&nbsp;— ISBN 83-85739-34-3. {{ref-pl}}</ref> Маєток в Надвірній у 1786-87 роках продав.<ref>Там же. С. 95</ref>
 
== Примітки ==
 
== Джерела ==
* ''[[:pl:Władysław Konopczyński|W. Konopczyński]].'' Cetner Ignacy h. Przerowa (ur. 1728-ok.1800) // [[Polski Słownik Biograficzny]].&nbsp;— Kraków, 1937.&nbsp;— t. III/3, zeszyt 13.&nbsp; 193—288 s. 193–288.&nbsp; S. 238-239238—239. {{ref-pl}}.
 
{{ukr-bio-stub}}
145 415

редагувань