Данилевський Василь Якович: відмінності між версіями

}}'''Даниле́вський Васи́ль Я́кович''' (* [[1 січня]] [[1852]]–[[1939]]) — український [[фізіолог]], завідувач кафедри фізіології [[Харківський університет|Харківського університету]] та [[Харківський медичний інститут|Харківського медичного інституту]], засновник і директор [[Інститут проблем ендокринної патології ім. В. Я. Данилевського НАМН України|Органотерапевтичного інституту]] (зараз Інститут проблем ендокринної патології імені В. Я. Данилевського Національної академії наук України), академік [[АН УРСР]], [[заслужений діяч науки УРСР]], заслужений професор УРСР. Один з перших електрофізіологів в Україні.

У Харкові Данилевський одразу почав наукову роботу. Першою темою стало дослідження «Про розкладення азотистих речовин при мускульній діяльності» ({{lang-ru|«О разложении азотистых веществ при мускульной деятельности»}}), яке він виконав ще на другому курсі в лабораторіях професорів В. Ф. Тихоновича та [[Бекетов Микола Миколайович|Миколи Бекетова]]. З 1871 року і до кінця навчання Василь Данилевський працював в лабораторії фізіології під керівництвом професора Щелкова. У 1874 році з відзнакою закінчив медичний факультет Харківського університету.

Після захисту дисертації у [[Харківський університет|Харківському університеті]] (1877 р.) В. Я. Данилевський перебував у науковому відрядженні (1878–1880 рр.) у німецьких університетах — [[Вюрцбурзький університет|Вюрцбурзькому]], [[Університет Ерлангена—Нюрнберга|Ерлангенському]] і [[Лейпцизький університет|Лейпцізькому]]. У 1875 р. — позаштатний ординатор хірургічної клініки професора [[Грубе Вільгельм Федорович|Вільгельма Грубе]]'''.''' З 15 лютого 1880 р. В. Я. Данилевський був призначений доцентом зоофізіології Харківського ветеринарного інституту, з 1882 р. він був спочатку доцентом, а з 1883 р. екстраординарним професором по кафедрі зоології фізико-математичного факультету [[Харківський університет|Харківського університету]].

З 1886 по 1909 рр. В. Я. Данилевський був ординарним професором кафедри фізіології медичного факультету Харківського університету, завідувач фізіологічної лабораторії. ЗБув головою організаційного комітету зі створення Жіночого медичного інститу Харківського медичного товариства, а з 1910 р. він був першим директором і професором фізіології Харківського медичного жіночого інституту, у 1917–1920 рр. він очолював кафедру нормальної фізіології Харківського університету, а після закриття останнього з 1920 по 1926 рр. — кафедру нормальної фізіології у тільки-но заснованому Харківському медичному інституті. З 1926 р. В. Я. Данилевський був директоромініціатором Інститутустворення праці у Харкові, а з 1927 р. до смерті —та директором заснованогоІнституту ним Органотерапевтичного інститутупраці у Харкові. Помер у 1939 р. у м. [[Харків|Харкові]].

Перші роботи з фізіології Данилевський виконав, навчаючись в університеті, під керівництвом Івана Щелкова. У 1872–1874 роках вийшли три його статті, присвячені фізіології м'язів, які він узагальнив у монографії 1876 року «Про походження мускульної сили» ({{lang-ru|«О происхождении мускульной cилы»}}). У 1877 р. отримав вчений ступінь доктора медицини.