Юзеф Потоцький (гетьман): відмінності між версіями

Як прибічник Станіслава Лещинського в 1708 році зазнав поразки ву [[Битва під Конецполем (1708)|битві під Конєцполем]] з прибічниками [[Август II Фрідріх|Авґуста ІІ]]. 1709 року після [[Полтавська битва|Полтавської битви]] жив у вигнанні в [[Угорщина|Угорщині]] і [[Туреччина|Туреччині]]. [[1714]] р. повернувся в Польщу, разом з [[Теодор Потоцький (примас)|Теодором Потоцьким]] став лідером опозиції до партії магнатів [[Чорторийські|Чорторийських]], яка носила назву [[Фамілія (партія)|«Фамілія»]].

1715 року за його сприяння [[Кути]] одержали [[магдебурзьке право]].<ref>{{SgKP|V|6|Kuty}}.&nbsp;— S. 6. {{ref-pl}}</ref> 1734 року очолив військо [[Дзіковська конфедерація|Дзіковської (Дзікувської) конфедерації]] на підтримку Станіслава Лещинського. У березні 1735&nbsp;р., після падіння короля С. Лєщиньского, оголосив маніфест про перехід цілого дому Потоцьких на сторону Авґста ІІІ; син Станіслав з іншими прихильниками короля Станіслава тоді перебував у Валахії, тому ці розбіжності в роді Потоцьких викликали задоволення підскарбія Францішка Максиміліяна Оссолінського.<ref>''H.Dymnicka-Wołoszyńska.'' Stanisław Potocki h. Pilawa (1698–17601698—1760) // [[Polski Słownik Biograficzny]]… S. 156</ref> [[1743]] року [[Залізці]] перейшли у власність до Юзефа Потоцького.

Близько 1740 року обов'язки його теолога та капелана виконував кс. [[Францішек Руссиян]].<ref>Z. Mazur. Russyan (Russjan) Franciszek h. Nalęcz (1706–17881706—1788) / [[Polski Słownik Biograficzny].&nbsp;— Wrocław&nbsp;— Warszawa&nbsp;— Kraków&nbsp;— Gdańsk, 1979.&nbsp;— t. XXIV/1, z. 100.&nbsp;— S. 137–138137—138. {{ref-pl}}</ref>

Сенатор. [[1700]]&nbsp;р., [[1723]]&nbsp;р. маршалок Трибуналу коронного. Більше 40 років (1702–17441702—1744 роки) був [[Київське воєводство|Київським воєводою]]. [[регіментар|Генеральний реґіментар]] війська коронного з 1733 року, [[великий гетьман коронний]] з 1735 року, [[Познанське воєводство|воєвода познанський]] з 1743&nbsp;р., [[каштелян]] [[краків]]ський з 1748&nbsp;р., [[Староста (Польща)|староста]] [[Галич|галицький]] (отримав від батька 1.2.1687), [[Варшава|варшавський]], [[Лежайськ]]ий, [[Коломия|коломийський]], [[Червоногородський замок|червоногородський]], [[снятин]]ський і [[болемів]]ський.

* греко-католицька [[Церква святого Юра (Броди)|церква св. Юра]] ([[Броди]]).<ref>''Link-Lenczowski A.'' Potocki Józef h. Pilawa (1673–17511673—1751)… s. 71</ref>

Був двічі одружений. Перша дружина&nbsp;— Вікторія Лещинська гербу Венява (пом. 1732, була спочатку похована в крипті [[Собор Святого Воскресіння (Івано-Франківськ)|костелу єзуїтів]] Станіславова, 1886 року труну з прахом помістили в крипті колегіати<ref>{{SgKP|XI|193|Stanisławów}}.— S. 193–194193—194</ref>), дочка воєводи підляського Вацлава Лещинського (пом. 1688) і Зоф'ї Кристини Опалінської (1643–16991643—1699). Діти:

* [[Потоцький Станіслав|Станіслав]] (1698–17601698—1760), воєвода смоленський, київський і познанський;

[[1732]] року одружився вдруге на [[Мнішеки|Людвіці Мнішек]] (1712–17851712—1785), дітей не мали.

* ''[[Каспер Несецький|Niesiecki К.]]'' [http://www.polona.pl/dlibra/doccontent2?id=279&lang=en Korona polska przy złotej wolności starożytnymi wszystkich katedr, prowincji i rycerstwa klejnotami…].&nbsp;— Lwów, 1740.&nbsp;— t.3.&nbsp;— 938 s.&nbsp;— S. 692–693692—693. {{ref-pl}}

* ''Link-Lenczowski A.'' Potocki Józef h. Pilawa (1673–17511673—1751) / [[Polski Słownik Biograficzny]].&nbsp;— Wrocław&nbsp;— Warszawa&nbsp;— Kraków&nbsp;— Gdańsk&nbsp;— Łódź: Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1983.&nbsp;— Tom XXVIII/1, zeszyt 116.&nbsp;— 176 s.&nbsp;— S. 59-72. {{ref-pl}}

* ''Zbigniew Wójcik'' (redaktor). Historia Dyplomacji Polskiej (1572–17951572—1795).&nbsp;— PWN: Warszawa, 1982.&nbsp;— tom II.&nbsp;— S. 424. {{ref-pl}}