Тарас Федорович: відмінності між версіями

[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування
Рядок 49:
Під час [[Тридцятирічна війна|тридцятирічної Війни]] командував загонами [[Козаки у Тридцятирічній війні|козаків-найманців]] на австро-угорській службі. Відзначився багатьма злочинами проти протестантських мешканців [[Словаччина|Словаччини]] та [[Угорщина|Угорщини]]<ref name="Gajecky&Baran" />. За його ініціативи в козацьких військах з'явилася козацька [[кавалерія]], яка разом з пішими військами починає відігравати важливу роль. Змінилася навіть офіційна назва війська Трясила, яке звалося «козацька кавалерія і інфантерія»<ref>[http://litopys.org.ua/holob/hol11.htm Голобуцький В. ''Запорозьке козацтво''.&nbsp;— К.: Вища шк., 1994.&nbsp;— Розділ IX. Запорозьке козацтво під час повстань 1625, 1630–1631 років. Здобуття Кодака запорожцями в 1635 році. Українські козаки в Тридцятилітній війні.]</ref>
 
У березні [[1630]] року Тарас Федорович став на чолі козацького [[Федоровича повстання|повстання]] проти уряду [[Річ Посполита|Речі Посполитої]]. У боях під [[Корсунь-Шевченківський|Корсунем]] і під [[Переяслав]]ом повстанці розбили польське військо Речі Посполитої і в червні примусили польського гетьмана [[Станіслав Конєцпольський|С. Конєцпольського]] підписати [[Переяславська угода 1630|угоду в Переяславі]].
 
Незадоволений угодою, Федорович, позбавлений гетьманства, відійшов з незадоволеними козаками на [[Запорізька Січ|Запорізьку Січ]], де робив спроби підняти нове повстання. Брав участь найманцем у [[Тридцятилітня війна|Тридцятилітній Війні]] (військо [[Імперія Габсбурґів|Габсбурзької Імперії]]), [[Смоленська війна|московсько-польській війні]] [[1632]]–[[1634]], що велась за Чернігово-Сіверську і Смоленську землі.
 
На козацькій раді в Каневі взимку 1634—[[1635]]&nbsp;рр. Федорович закликав до повстання проти шляхетської ПольщіРечі Посполитої. Потім із частиною козаків пішов за [[Дон]]. У 1635&nbsp;р. вів переговори з московським урядом про переселення 700 козаків на [[Слобідська Україна|Слобідську Україну]]. Навесні [[1636]]&nbsp;р. після повернення із Дону Федорович їздив до Москви з проханням про перехід частини українського козацтва на службу до [[Московська держава|Московської держави]]. Але його пропозицію було відхилено, бо московський уряд не бажав загострювати відносини з ПольщеюРіччю Посполитою після невдалої московсько-польської війни 1632–1634&nbsp;рр.
 
В козацьких літописах говориться, що Федорович помер через дев'ять років після повстання, отже [[1639]]&nbsp;р. Є перекази, що він помер у Корсуні, де був похований на Богуславському цвинтарі.