Пасивна радіолокація: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Usik64 (обговорення | внесок) |
Usik64 (обговорення | внесок) |
||
Рядок 8:
Значним недоліком будь-якої активної РЛС є необхідність випромінювання сигналу підсвітки цілей. Звісно, що по цьому сигналу противник, якщо мова йде про військову РЛС, має змогу здійснити наведення свого засобу подавлення цілі (ракету, бомбу із радіо-керованою головкою самонаведення). Цей фактор є одним з необхідних, але вкрай небажаних ризиків, оскільки РЛС підлягає виявленню і подавленню (радіоперешкодами) чи знищенню (ракетою, бомбою, снарядом).
Відсутність випромінювання сигналу підсвітки цілі, який ще називають зондуючим сигналом, при пасивній радіолокації значною мірою підвищує прихованість роботи пасивної РЛС, істотно ускладнює виявлення такої станції і створення їй радіоперешкод чи знищення.
== Різновиди пасивної радіолокації ==
При кутомірним способі визначають тільки напрям на лоцируємий об'єкт - за допомогою двох (або більше) пасивних РЛС ( рис. 2 ), рознесених на відстань l. Якщо об'єкт і обидві РЛС розташовані в горизонтальній (вертикальній) площині, досить знайти 2 азимута (2 кута місця), а визначення дальності здійснюється рішенням трикутника. Для визначення координат об'єкту в загальному випадку необхідно виміряти не менше 3 кутових координат. Вимірявши 2 азимута і один кут місця, дальність до об'єкта від першого РЛС можна знайти за формулою: ▼
*Розрізняють пасивну радіолокацію об'єктів із штучним (радіопередавачі різного призначення) і природним (тепловим) випромінюванням радіохвиль.
*Приймання пасивною РЛС радіохвиль, які випромінюванюються земною і водною поверхнями, може бути використане для зняття радіолокаційної карти місцевості як в навігаційних цілях, так і періодичного огляду та порівняння місцевості з метою її розвідки, а також для виявлення окремих об'єктів з інтенсивним радіовипромінюванням та набору статистики щодо зміни інтенсивності такого випромінювання (активності радіовипромінюючої цілі).
== Улаштування пасивної РЛС ==
Така РЛС має радіоприймач і антену з вузькою, голкоподібною діаграмою спрямованості, що може проводити сканування в призначеному секторі. Прийняті сигнали після обробки у приймачі надходять на електроннопроменевий індикатор, у якого розгортка зображення синхронізована з переміщенням діаграми спрямованості антени. На екрані індикатора отримують картину теплового радіовипромінювання місцевості.
Крім того, пасивні РЛС використовуються для виявлення і визначення координат повітряно-космічних об'єктів, зокрема балістичних ракет на активній ділянці їх польоту, і кутових координат позаземних джерел радіовипромінювання. Останнє служить навігаційним цілям визначення широти і довготи точки розміщення РЛС.
== Особливості пасивної радіолокації ==
На відміну від [[активна радіолокація|активної радіолокації]], пасивна не дозволяє вирахувати дальність до цілі за даними приймання сигналів лише в одному пункті. Для повного визначення координат об'єкту необхідно спільне використання мінімум двох РЛС, які розгорнуті на певній (відомій) відстані одна від одної.
== Види визначення координат цілі ==
Розрізняють 3 способи визначення координат об'єктів цілі за допомогою засобів пасивної радіолокації:
*кутомірний,
*різницево-далекомірний
*кутомірно-різницево-далекомірний.
▲При кутомірним способі визначають тільки напрям на лоцируємий об'єкт - за допомогою двох (або більше) пасивних РЛС ( рис. 2 ), рознесених на відстань l. Якщо об'єкт і обидві РЛС розташовані в горизонтальній (вертикальній) площині, досить знайти 2 азимута (2 кута місця), а визначення дальності здійснюється рішенням трикутника. Для визначення координат об'єкту в загальному випадку необхідно виміряти не менше 3 кутових координат. Вимірявши 2 азимута і один кут місця, дальність до об'єкта від першого РЛС можна знайти за формулою
.
| |||