Битва при Наґасіно: відмінності між версіями

|place= рівнина Шітара біля замку Наґашіно, місто [[Сінсіро, Айті|Шіншіро]], [[префектура АйчіАйті]]

|strength2=близько 15.000<ref name="СХ">< /ref>

Битва при Наґашіно була результатом десятилітнього протистояння між родами [[рід Ода|Ода]] і [[Такеда]]. У [[1565]] році війська [[Ода Нобунаґа|Оди Нобунаґи]] і [[Такеда Шінґен|Такеди Шінґена]] вперше зійшлися у східних землях провінції [[провінція Міно|Міно]] (суч. [[префектура Ґіфу]]), засвідчивши несумісність інтересів один одного. Оскільки для [[Такеда|Такеди]] розширення земель у цьому напрямку не було пріоритетним, він залагодив конфлікт, уклавши із [[рід Ода|Одою]] союз.

У травні [[1575]] року, володіючи наступальною ініціативою, 15.000 армія Такеди Кацуйорі вторглася у провінцію [[провінція Мікава|Мікава]], володіння [[Токуґава Ієясу|Токуґави Ієясу]], і обложила замок Наґашіно. Його гарнізон у 500 вояків під командуванням Окудайри Нобумаси тримався протягом місяця, але коли запаси провізії вичерпались, до сюзерена Токуґави було вислано гінця, Торії Сунеемона, з проханням надіслати допомогу. <ref>Торії Сунеемон успішно виконав доручення, але під час повернення до замку Наґашіно його спіймали вартові ворога. Йому обіцяли врятувати життя, якщо він повідомить захисникам, що допомога від [[Токуґава Іеясу|Токуґави]] не прийде. Однак, коли Торії вивели під стіни замку, він закричав: “Підмога підійде за декілька днів! Тримайтеся!”, чим сильно підбадьорив своїх бойових товаришів. За цей вчинок Такеда Кацуйорі наказав розіп'яти його. [[Мужність]] Торії Сунеемона стала зразком самурайської вірності сюзерену. Про неї було складено чимало переказів. Сьогодні ім'ям цього воїна названа одна із станцій японської залізниці.</ref>

[[28 червня]] [[1573]] року [[Ода Нобунаґа]] відіслав загін із 500 аркебузирів у тил ворога для удару по тих частинах, які тримали в облозі замок Наґашіно. Вночі з [[28 червня|28]] на [[29 червня]] цей загін зненацька атакував 2-тисячний [[підрозділ]] вояків [[Такеда|Такеди]] і розбив його. Дізнавшись про маневр сил [[Ода Нобунаґа|Оди]] і знищення військ облоги, [[Такеда Кацуйорі]] вирішив негайно штурмувати позиції союзників [[Ода Нобунаґа|Оди]] і [[Токуґава Іеясу|Токуґави]].

[[29 червня]] [[1573]] року, о шостій годині ранку, розпочався бій між основними силами. Елітна "червона" кіннота [[рід Такеда|Такеди]] атакувала частини [[Токуґава Іеясу|Токуґави]], розраховуючи на швидкий прорив його рядів. Однак її [[штурм]] захлинувся від шквального вогню аркебузирів противника, які стріляли безперестанку. Незважаючи на сезон дощів погода була чудова, що дозволяло союзникам вповні проявити бойові якості рушниць. Напередодні битви проінструктований португальськими [[єзуїти|єзуїтами]] [[Ода Нобунаґа]] наказав аркебузирам вишикуватися в три шеренги на всьому фронті і стріляти почергово, змінюючи одну шеренгу іншою. <ref>Такий спосіб ведення вогню було вперше застосовано іспанськими аркебузирами проти французької [[Кавалерія|кавалерії]] у знаменитій [[битва при Павії|битві при Павії]] [[1525]] року. Згодом ця [[тактика]] поширилися у всіх країнах Європи і перейняли її також українські військовики. Козаки дещо реформували її, замінивши чергування шеренг порядком перезарядки зброї — перша шеренга вела постійний прицільний вогонь, тоді як інші дві перезаряджали рушниці.</ref>

[[Авангард військовий|Авангардні]] підрозділи [[рід Такеда|Такеди]] було знищено поголовно. Жоден з них не прорвався через загородження [[Ода Нобунаґа|Оди]] і [[Токуґава Іеясу|Токуґави]].

Втративши третину свого війська, Такеда Кацуйорі вирішив припинити штурм і дав наказ відступати. Цим скористалися вояки [[Ода Нобунаґа|Оди]] і Токуґави, які вийшли з-за частоколу і вдарили щосили по ворогу. Атака союзників спричинила сум'яття в стані [[рід Такеда|Такеди]] і відступаючі кинулися тікати. Під час погоні кіннота [[Ода Нобунаґа|Нобунаґи]] висікла ще одну третину армії противника.

Перемога аркебузирів Оди Нобунаґи і Токуґави Іеясу над найпотужнішою армією середньовічної Японії — армією роду [[рід Такеда|Такеда]] — засвідчила перевагу новітньої вогнепальної зброї над старими способами ведення війни. [[рушниця|Рушниці]] використовувалися у [[самурай|самурайських]]ських битвах і раніше, але їхня роль традиційно недооцінювалась — вони були лише другорядною зброєю. Масове застосування [[аркебуза|аркебуз]] у битві при Наґашіно продемонструвало їхню вбивчу силу і стало поштовхом до реформування усіх тогочасних японських армій. Після [[1575]] року кожний провінційний володар мав у своєму війську численний підрозділ аркебузирів, а кожна наступна битва розпочиналась із рушничної перепалки між ворогуючими сторонами. До середини [[17 століття]] аркебуза, поряд із луком зі стрілами, вважалася найулюбленішою зброєю [[самурай|самураїв]]. Її бойові якості цінувалися значно вище ніж списи або мечі.