Цар царів: відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування
Рядок 1:
'''Цар Царів''' (Шахиншах<ref>http://slovopedia.org.ua/32/53416/32797.html</ref>)&nbsp;— назватитул, якуякий було використановикористовувався в кількох [[монархія]]х та [[імперія]]х в історії.античні часи, та, згодом, за Назвачасів бересередньовічча початоквикористовувався у Давньомутюркських Близькомуоб'єднаннях Сході.([[каган]]&nbsp;— Широко''хан ханів'', який у відомийтогочасному еквівалентсвіті пізнішогодорівнював титулу [[імператор]]а). Титул вперше було запроваджено у Давньому Близькому Сході.
 
Спочатку титул ''сару'' (šarru) був титулом правителів міст-держав чи очильників окремих племен, а з утворенням великих державних об'єднань в пізній бронзовій ері, лідери племен чи об'єднань, підкорюючи інші групи, вибудовуючи ієрархічну структуру управління (зберігали як правило місцеву родо-племенну верхівку чи панівний прошарок певних громад) запровадили новий титул&nbsp;— ''цар царів'', який визначав їх виключне, панівне становище.<ref>{{ref-en}} Lowell K. Handy, Among the host of Heaven: the Syro-Palestinian pantheon as bureaucracy , 1994, ISBN 9780931464843 , p.112</ref> Перший з відомих правителів, що використав титул ''цар царів'' (šarru šarrāni) був асирійський [[Тукульті-Нінурта I]] (13 століття до н.&nbsp;е.). Від ассірійців титул ''цар царів'' запозичіли мідійські правителі, а, згодом, й перси, від яких, в свою чергу, його було запозичено кушанами та тюркськими народами.
Перший цар, що використав назву «цар царів» (Сар šarrāni) був асирійський [[Тукульті-Нінурта I]] (13 століття до н.&nbsp;е.). Колись призначена назва зовсім буквально звучить як «Сар», і була титулом короля (царя) міста-стейту<ref>Стейт&nbsp;— від State, скорочена форма від {{lang-la|Status}}&nbsp;— положення (наприклад, «турецький стан»)&nbsp;— стан системи що регулюється</ref>, а з утворенням імперії в пізній бронзовій ері, ассирійські правителі встановлювали ​​себе панівними над існуючої структурою правителів (королів, царів) міст-стейтів.<ref>Lowell K. Handy, Among the host of Heaven: the Syro-Palestinian pantheon as bureaucracy , 1994, ISBN 9780931464843 , p.112</ref>
 
Назва згадується в [[Єврейська Біблія|Єврейській Біблії]] (מלך מלכיא), застосована до [[Навуходоносор II|Навуходоносора]] (Набу-кудуррі-уцур) і [[Артаксеркс I|Артаксеркса]]. У [[Книга пророка Даниїла|Данила]] 2:37, Данило тлумачить сон Навуходоносора, про те, що
:: «Тобі, царю, цар царів, якому Бог небесний дарував царство, владу, і силу, і славу»
У християнстві «''цар царів»'' (βασιλευς των βασιλευοντων) є одним з назв [[Ісус]]а, застосованих в [[1-е послання Тимофію|1-му посланні Тимофію]] 6:15 і [[Апокаліпсис|Книзі Одкровення]] 17:14, 19:16.
 
Імператори [[Ефіопія|Ефіопії]] мали титул «цар царів» (nəgusä nägäst).