Олександрівка (Уманський район): відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
м робот косметичні зміни
Немає опису редагування
Рядок 40:
 
== Історія ==
Недалеко від Широкого шляху в напрямку [[Кривчунка|Кривчунки]], де бере початок річка [[Молочна (притока Росі)|Молочна]], є урочище Сотнисько. Старожили ще пам'ятають там земляні вали та рови. Там жив [[сотник]] [[Білоцерківський полк|Білоцерківського полку]] Олександр разом зі своєю сотнею. Очевидно, це урочище було укріпленням [[XVII століття]], за яким несла службу сотня Олександра. А поселення вздовж берегів річки Молочна одержало назву Олександрівка.
є урочище Сотнисько. Старожили ще пам'ятають там земляні вали та рови. Там жив [[сотник]] [[Білоцерківський полк|Білоцерківського полку]] Олександр разом зі своєю сотнею. Очевидно, це урочище було укріпленням [[XVII століття]], за яким несла службу сотня Олександра. А поселення вздовж берегів річки Молочна одержало назву Олександрівка.
 
Жашківський базар славився торгівлею [[кінь]]ми. Особливо цей промисел припав до душі [[цигани|циганам]], які часто викрадали коней і тут же на базарі продавали. Щоб уникнути «циганської пригоди», сотник Олександр таємно утримував своїх коней у сусідньому поселенні [[Тайниця]]. Про Тайницю в книзі [[Лаврентій Похилевич|Л. Похилевича]] «[[Сказання про населені місцевості Київської губернії]]» (1864 рік) зазначено: {{Цитата|''Тайница, село при речке Молочной, в 6-ти верстах, выше м. Пятигор. Жителей обоего пола 725; земли 2370 десятин. Тайница от Ледуховского поступила к Закревскому, продавшему ее Игнатию Свидерскому, коего покойный сын Петр продал в 1848 году Леонарду Мадейскому. В тайнице обращают на себя внимание развалины какого-то каменного строения в дубовом лесу близ дороги в Горошков. Это - неоконченный дом, строившийся покойным помещиком Петром Свидерским, в размерах, превышавших средства незначительного помещика.<br/>&nbsp;&nbsp;&nbsp;Церковь во имя Евангелиста Луки, деревянная, 7-го класса; земли имеет 35 десятин, построена в 1748 году.''
}}
 
Село постраждало внаслідок [[Голодомор в Україні 1932—1933|геноциду]] українського народу, проведеного [[Окупація|окупаційним]] урядом [[Союз Радянських Соціалістичних Республік|СРСР]] [[1923]]-[[1933]] та [[Голодомор в Україні 1946—1947|1946-19471946–1947]] роках.
 
160 мешканців села брали участь у боях [[Радянсько-німецька війна|радянсько-німецької війни]], 108 з них загинули, 81 нагороджені [[орден (нагорода)|орденами]] й [[медаль|медалями]]. На їх честь в селі споруджено [[обеліск]] Слави.
Рядок 52 ⟶ 51:
Станом на початок [[1970-ті|70-х]] років [[ХХ століття]] в селі розміщувалась центральна садиба [[колгосп]]у «Україна», за яким було закріплено 2042,1 [[гектар|га]] [[сільськогосподарські угіддя|сільськогосподарських угідь]], в тому числі 1858,4 га [[рілля|орної землі]]. В господарстві вирощували [[зернові культури|зернові]] і [[технічні культури]], було розвинуте [[м'ясо]]-[[молоко|молочне]] [[тваринництво]]. Працювали [[млин]], пилорама, майстерня з ремонту техніки.
 
Також на той час працювали [[Олександрівська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів ([[Жашківський район|Жашківський район]])|восьмирічна школа]], клуб, [[бібліотека]] з фондом 8 тисяч [[книга|книг]], [[фельдшерсько-акушерський пункт]] з пологовим відділенням, [[Дитячий садок|дитячі ясла]], [[магазин]].
 
У [[1989]] році село [[Газифікація|газифіковано]].
Рядок 78 ⟶ 77:
=== Література ===
* {{ІМСУ}}
* Чернецький Є. Михалевські герба Корчак з Вовковинець та Олександрівки: легітимаційні документи (1733-1842 1733—1842&nbsp;рр.). &nbsp;— Біла Церква: Вид. О. &nbsp;В. &nbsp;Пшонківський, 2015. &nbsp;— 184 с. {{ref-uk}}
 
{{Жашківський район}}