Єнс Якоб Берцеліус: відмінності між версіями

[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
стильові правлення
Немає опису редагування
Рядок 5:
| зображення_розмір =
| зображення_підпис =
 
| дата народження = 20.8.1779
| місце народження = [[Лінчепінг]], [[Швеція]]
Рядок 11 ⟶ 12:
| резиденція =
| громадянство = {{SWE}}
| національність = [[швед]]
 
| галузь = [[хімік]]
| заклад = [[Каролінський Інститут]]
Рядок 25 ⟶ 27:
}}
 
'''Єнс Якоб Берцеліус''' ({{lang-sv|Jöns Jakob Berzelius}}, {{н}} [[20 серпня]] [[1779]], [[Лінчепінг]], [[Швеція]] — {{†}}[[7 серпня]] [[1848]], [[Стокгольм]], [[Швеція]]) — шведський [[хімік]], якого вважають одним із батьків хімії нарівні з [[Джон Дальтон|Дальтоном]], [[Роберт Бойль|Бойлем]] і [[Антуан Лоран Лавуазьє|Антуаном Лавуазьє]].
 
== Внесок в науку ==
Берцеліус відкривВідкрив [[церій]], [[селен]], [[торій]], уперше отримав у вільному стані [[кремній]], [[Титан (хімічний елемент)|титан]], [[Тантал (хімічний елемент)|тантал]], [[цирконій]], визначив [[атомна маса|атомну вагу]] 46 відомих на той час [[хімічний елемент|хімічних елементів]] і ввів для них літерні позначення.
 
Уточнив і розвинув уявлення про [[атом]] і [[спорідненість до електрона|електричну спорідненість]], запропонувавши першу концепцію хімічної взаємодії — електрохімічну теорію. Берцеліус вважав, що, оскільки [[солі]] в розчині під дією [[Електричний струм|електричного струму]] розкладаються на негативні і позитивні компоненти, всі [[хімічна сполука|сполуки]] повинні складатися з позитивних і негативних частин-радикалів (дуалістична теорія Берцеліуса). [[Оксиген]] найбільш [[електронегативність|електронегативний]] елемент, і ті елементи, які утворять з ним сполуки з властивостями основ, електропозитивні, а ті, які утворять речовини з кислотними властивостями, електронегативні. Згідно з цим Берцеліус отримав шкалу елементів, першим елементом якої був кисень, потім ішли [[сірка]], [[азот]], [[фосфор]] і т. д. з переходом через [[водень]] до натрію, калію і інших металів. До 1840-их років, однак, стало ясно, що електрохімічна теорія не може пояснити існування простих двоатомних молекул або реакцію заміщення водню хлором.