Відкрити головне меню

Зміни

м
добавив три зображення
== Історія ==
Згідно з легендою, засновником [[монастир]]я був князь Лавр, згаданий у грамоті князя [[Лев Данилович|Лева Даниловича]] [[1292]] р. Як вважає історик [[Мицько Ігор|Ігор Мицько]], Лавр — чернече ім'я [[Велике князівство Литовське|Великого князя Литовського]] ([[1264]]–[[1268]]) [[Войшелк]]а, який у [[1255]]–[[1257]] рр. був ченцем у Преображенському монастирі в [[Спас (Старосамбірський район)|Спасі]] та Онуфріївському в [[Лаврів (Старосамбірський район)|Лаврові]].
[[Файл:Lavrivskiy_monastery.jpg|thumb|left|Лаврівський монастир святого Онуфрія, 2010 р.]]
 
Войшелк-Лавр був кумом Лева I Даниловича. У згаданій грамоті, виданій у [[Перемишль|Перемишлі]], Лев пише, що його «дядько» (кум) князь Лавр продав монастир перемиському владиці Антонієві (документ зберігався у монастирській бібліотеці до [[1939]] р.). Тепер відомо, що ця грамота є підробкою початку [[16 століття|XVI ст]]. Але це не заперечує того, що фальсифікат ґрунтувався на справжньому переказі.
 
Під час археологічних розкопок [[1986]] р. (під керівництвом [[Рожко Михайло|Михайла Рожка]]) у вівтарній частині храму було виявлено нішу-[[аркасолія|аркасолію]], яка в княжі часи мала виняткове значення. Тут могли зберігатися мощі Св. Онуфрія або домовина Лева Даниловича. Але наразі останків князя Лева не вдалося виявити жодній археологічній експедиції.
[[Файл:Fresco_of_Lavriv_monastery_of_St.Onufrij.jpg|thumb|left|Фрески Лаврівського монастиря святого Онуфрія. XV ст.]]
 
З історією Лаврівського монастиря святого Онуфрія тісно пов'язаний рід Шептицьких. Митрополит [[Атанасій (Шептицький)|Атаназій Шептицький]] навчався у Лаврові, а отець [[Никифор-Микола Шептицький|Никифор Шептицький]] був архімандритом Лаврівського монастиря. [[Андрей Шептицький]] [[1926]] р. брав участь у дослідженні фресок церкви святого Онуфрія. У [[Національний музей у Львові|Національному музеї (Львів)]] зберігається картина роботи митрополита Андрея Шептицького «Пейзаж із Лаврова», на якій відтворено дорогу в селі обабіч монастиря.
 
 
Церква св. Онуфрія, яку, очевидно, збудував Лев Данилович, була однією з перших [[конха|триконхових]] церков України, орієнтованих на [[Візантійська культура|візантійсько]]-[[атон]]ські зразки. Церква характерна центричністю споруди, хрестоподібним планом і розміщенням куполу на точці «золотого перетину». В різні часи поєднувала ознаки стилів: [[романський стиль|романського]], [[ґотика|ґотики]], [[ренесанс]]у, [[бароко]], [[класицизм]]у. Вівтарну частину в формі трилисту (триконху) та простір під куполом археологи датують [[13 століття|XIII ст]]. Планування та техніка зведення храму вказують на майстрів візантійської школи за участю українських.
[[Файл:Fresco_of_Lavriv_monastery.jpg|thumb|Фрески Лаврівського монастиря святого Онуфрія. XV ст.]]
 
Під час перебудови [[1910]]–[[1914]] рр. [[Модест Сосенко]] віднайшов на стінах церкви під розписом [[Яблонський Мартин|Яблонського]] ([[1872]]) фрески середини [[16 століття|XVI ст.]] Це була унікальна знахідка, бо розписи українських майстрів того періоду, крім Лаврова та Миколаївської церкви у Львові, є лише поза межами України — в [[Польща|Польщі]] ([[Люблін]], [[Краків]], [[Сандомир]], [[Посада Риботицька]]).
 
710

редагувань