Книга приказок Соломонових: відмінності між версіями

Частини 1-3 приписуються безпосередньо [[Соломон]]ові. [[Біблія]] детально розповідає про отримання цим ізраїльським царем мудрості. По смерті [[Давид]]а ізраїльський престол перейшов до його сина, Соломона, і через деякий час до нього уві сні явився Господь [[Єгова]]. Соломон, відмовившись від багатства і довголіття, обрав «серце розумне, щоб судити народ…, розрізняти добре від злого…» (1 Царів 3:9). Як відомо з 1 книги Царів 5:12, Соломон «проказав три тисячі приказок», які і послужили, скоріш за все, основою Книги приказок (або Приповістей). Щодо четвертої у самому тексті вказано: «І оце Соломонові приповісті, що зібрали люди Єзекії, Юдиного царя» (Приповісті 25:1). А кожен з розділів п'ятої частини належить окремим авторам (30 розділ&nbsp;— «слова Агура, Якеєвого сина», 31 розділ&nbsp;— «слова Лемуїла»). Єдності стосовно ідентифікації цих осіб немає. Дехто вважає, що за цими іменами стоїть сам Соломон<ref>[http://logosenc.org/brokgauz/pritchi-solomonovy.html/ Притчи Соломоновы // Библейская Энциклопедия Брокгауза]</ref>. Наприклад, у Мідраші говориться: «Його називали Агуром, адже він зберігав (агар) знання Тори, і Якеєвим сином, бо ж він вивергнув (хіккі) його в тому сенсі, що знехтував пересторогою не одружуватися на багатьох жінках» (Soncino Books of the Bible / За ред. A. Cohen. Лондон, 1952; цит. за «Проникливість у суть Святого Письма» (рос.))<ref>[http://wol.jw.org/ru/wol/d/r2/lp-u/1200000137/ Агур // Понимание Писания]</ref>. Дехто вважає, що це один зі східних мудреців або брат Лемуїла<ref>[http://www.pravenc.ru/text/63420.html/ Агур // Православная Энциклопедия]</ref>. Лемуїла же деякі коментатори асоціюють з царем [[Єзекія|Єзекією]]<ref>[http://bible_names.academic.ru/1261/%D0%9B%D0%B5%D0%BC%D1%83%D0%B8%D0%BB/ Лемуил // Словарь библейских имен]</ref>.