Радянський партизанський рух на території України у часи Другої світової війни: відмінності між версіями
| [перевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування |
|||
Рядок 1:
[[Файл:Kovpak partisanki.jpg|300px|right|thumb|Члени партизанскього загону [[Ковпак Сидір Артемович|Сидора Ковпака]]]]
'''Радя́нський партиза́нський рух на території України''' — [[Рух Опору]] [[громадянство|громадян]] [[УРСР|Української РСР]] проти [[Третій Рейх|німецьких окупантів]] та їх союзників на території [[Україна|України]] у [[1941]]–[[1944]] роках, організований [[СССР|радянськими]] та [[КПРС|партійними]] органами, в тому числі — [[НКВС]]. Загальна чисельність [[УРСР|українських]] [[Партизани (військо)|партизанів]], переважно із цивільних громадян, становила в 1941–1943 роках — від 5 до 30 тисяч бійців, в 1944 році — від 30 до 50 тисяч бійців.
Численні накази вищого військового керівництва орієнтували партизан на вчинення диверсій і знищення живої сили ворога, проте немає жодного документа, де вказувалось би на необхідність захищати мирне населення. Провокуючи гітлерівців на масові розправи, диверсанти насправді виконували директиву Москви: «Зробити нестерпним життя мирного населення і піднімати народ на боротьбу проти окупантів».<ref name="ІП">[http://www.istpravda.com.ua/articles/2011/03/2/28636/ Юрій Поташній. Корюківка: забута трагедія. Як нацисти знищили 7-тисячне містечко // Історична правда. 2 березня 2011]</ref>
== Передумови ==
| |||